Справа № 22ц-168/07 Головуючий в 1 інстанції Кухтей Р.В.
Категорія - 40 Доповідач Расевич C.I.
іменем України
13 лютого 2007 року. м. Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Лончука В.Г.,
суддів Киці С.І., Расевича С.І.
при секретарі Гордійчук І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської поліклініки для дорослих № 1 про визнання незаконним наказу про скорочення посади заступника головного лікаря з медичної частини, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заробітної плати за апеляційною скаргою позивача на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2006 року.
Особи, які беруть участь у справі: позивач - ОСОБА_1; представник позивача - ОСОБА_2; відповідач - Луцька міська поліклініка для дорослих № 1;
представники відповідача - Федрицький Олег Володимирович, Мисковець Олександр Юрійович, Герасимюк Юлія Вікторівна. Колегія суддів
встановила:
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 20 грудня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1. покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду від 20 грудня 2006 року, та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу НОМЕР_1 Луцької міської поліклініки для дорослих № 1 ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника головного лікаря по медичній частині з 15 серпня 1998 року (а.с. 16, 19).
Відповідно до наказу НОМЕР_2 головного лікаря Луцької міської поліклініки для дорослих № 1 було скорочено вищезазначену посаду та запропоновано заступнику головного лікаря з медичної частини ОСОБА_1 на вибір посаду головного лікаря амбулаторії загальної практики - сімейної медицини, посаду завідувача амбулаторією загальної практики - сімейної медицини, половину ставки лікаря-невропатолога денного стаціонару амбулаторії загальної практики - сімейної медицини, 25% ставки лікаря-невропатолога відділення денного стаціонару поліклініки і у випадку його згоди звільнити по переводу (а.с. 9).
2
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) НОМЕР_3 позивача було звільнено з посади заступника головного лікаря медичної частини в зв'язку реорганізацією згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 10). 25 квітня 2006 року він був ознайомлений з даним наказом.
Згідно п. 2 наказу Міністерства охорони здоров'я № 33 від 2 лютого 2000 року «Про штатні нормативи та типові штати закладів охороні здоров'я" керівникам закладів охорони здоров'я надано право у разі виробничої необхідності змінювати штати, або вводити посади не передбачені штатними нормативами для даного закладу, за рахунок посад інших структурних підрозділів в межах фонду оплати праці.
Судом встановлено, що згідно рішення Луцької міської ради НОМЕР_5 «Про утворення амбулаторії загальної практики сімейної медицини", наказу НОМЕР_6 «Про реорганізацію структурного підрозділу поліклініки № 1 амбулаторії загальної практики - сімейної медицини в самостійний лікувально-профілактичний заклад" був створений міський лікувально-профілактичний заклад «Амбулаторія загальної практики - сімейної медицини".
Оскільки створення амбулаторії відбувалося за рахунок існуючих штатів Луцької міської поліклініки для дорослих № 1, тому це потягло скорочення штатів цієї установи.
З витягу протоколу НОМЕР_4 засідання комісії по скороченню одного з заступників головного лікаря вбачається, що при скороченні однієї з посад заступників головного лікаря було запропоновано вважати за доцільне збереження лише посади заступника головного лікаря з експертизи тимчасової втрати непрацездатності (а.с. 11). Отже інша посада заступника головного лікаря підлягала скороченню.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що його належним чином не було повідомлено про звільнення за два місяці до скорочення як це передбачено трудовим законодавством.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, з наказом НОМЕР_2 про скорочення його посади позивач був ознайомлений в той же день (а.с. 9), а отже і був попереджений про подальше його звільнення з посади заступника головного лікаря з медичної частини. За таких обставин колегія суддів вважає, що наказ НОМЕР_3 про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 виданий у відповідності з ч. 1 ст. 492 КЗпП України. Крім того, позивач відмовився від вибору інших посад, що були запропоновані йому відповідачем згідно вимог ч. З ст. 492 КЗпП України.
Судом також встановлено, що факт реорганізації Луцької міської поліклініки для дорослих № 1 пов'язаний із створенням міського лікувально-профілактичного закладу «Амбулаторія загальної практики - сімейної медицини", що підтверджується статутом даної установи (а.с. 112, 113), свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, рішенням Луцької міської ради НОМЕР_5 «Про утворення амбулаторії загальної практики сімейної медицини" (а.с. 65), наказом НОМЕР_6 «Про реорганізацію структурного підрозділу поліклініки № 1 амбулаторії загальної практики - сімейної медицини в самостійний лікувально-профілактичний заклад", наказом управління охорони здоров'я НОМЕР_7 «Про переведення працівників" (а.с. 97).
Тому, на думку колегії судців, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на порушення відповідачем п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України при його звільненні є безпідставними і до уваги братися не можуть.
В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що при звільненні йому не було виплачено вихідну допомогу та інших сум, що належать йому на підприємстві в день звільнення. Однак таке твердження є безпідставним і спростовується актом від 3 травня 2006 року (а. с. 36), яким встановлено неявку позивача ОСОБА_1 для одержання належних йому сум при звільненні. Тому будь-яких порушень ст.ст. 44, 116 КЗпП України з боку відповідача при звільненні ОСОБА_1 суд не вбачає.
Апелянт також вказує на те, що суд першої інстанції при вирішенні спору не врахував вимоги ч. З ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад" згідно якої депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноважено-
го ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду.
Однак дане твердження апелянта спростовується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.
З матеріалів справи вбачається, що позивач являвся депутатом Луцької міської ради з 2002 по 2006 рік (а.с. 68). Перша сесія Луцької міської ради п'ятого скликання (2006-2011 роки) була проведена 25 квітня 2006 року (а.с. 125).
Таким чином на момент видачі наказу НОМЕР_3 про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1, депутатські повноваження останнього вже закінчилися, а тому відповідач не був зобов'язаний виконувати вимоги ч. З ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад" при звільненні позивача.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність звільнення позивача ОСОБА_1 із займаної ним посади заступника головного лікаря з медичної частини Луцької міської поліклініки для дорослих № 1 згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених у рішенні.
Рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.