Справа № 2- 3233\2009
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
02 червня 2009року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі - Омарбековій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ван дер Вліса про розірвання шлюбу ,
30.03.2009р. позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу.
У позовній заяві позивачка в обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що вони з відповідачем зареєстрували шлюб 23.11.2007року у відділі РАЦС Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області. Від даного шлюбу сторони дітей не мають. Шлюбні відносини з відповідачем припинилися з грудня 2008р., коли відповідач пішов проживати на зйомну квартиру. Причиною припинення шлюбних відносин стали відсутність в родині взаєморозуміння з питань ведення господарства, втрата почуття любові між подружжям, через що виникали конфлікти. Сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету. Позивачка вважає, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена. Просила не надавати строк на примирення, шлюб розірвати та винести рішення в попередньому судовому засіданні за її відсутності, про що надала суду відповідну заяву.
Відповідач також надав нотаріально посвідчену заяву, згідно якої не заперечував проти розірвання шлюбу між ним та позивачкою ОСОБА_1
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст. 130, 169 ЦПК України ухвалити рішення в попередньому судовому засіданні за відсутності сторін.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що спільне життя сторін не склалося через відсутність в родині взаєморозуміння з питань ведення господарства, втрату почуття любові між подружжям, через що виникали конфлікти. Сторони проживають окремо, мають роздільний бюджет, спільне господарство не ведуть, не підтримують подружніх відносин з грудня 2008р.
У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
У відповідності зі ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі припинені близько півроку тому і з цього часу більше не відновлювалися, позивачка від позову не відмовилася, а відповідач не заперечував проти розірвання шлюбу, суд дійшов висновку про те, що родина сторін розпалася остаточно, відновлення бути не може, і шлюб підлягає розірванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 8, 10, 60, ч.4 ст. 130, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд , -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ван дер Вліса про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 23.11.2007р. відділом РАЦС Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, під актовим записом № 155 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ван дер Влісом, які не мають дітей - розірвати.
Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС у доход держави з ОСОБА_1 - 17грн., звільнивши ОСОБА_2 ван дер Вліса від несення судових витрат.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя : Н.В.Ткаченко