Справа № 1-16/2008р.
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
26 червня 2008 року смт Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Тустановського А.О.
при секретарі Матевосян К.М.
за участю:
представника потерпілої ОСОБА_1
захисника підсудної ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки
с Широколанівка Веселинівського району Миколаївської області,
громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженої,
працюючої медичною сестрою в Широколанівській спеціальній
загальноосвітній школі-інтернаті (в теперішній час знаходиться у
відпустці по догляду за дитиною до 3-х річного віку), проживаючої за
адресою: Миколаївська область, Веселинівський район, с
Широколанівка, вул. Театральна, 40, раніше не судимої,
в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою в порядку приватного обвинувачення.
В скарзі ОСОБА_4 зазначила, що 27 червня 2007 року в період 12-ї - 13-ї години в приміщенні літньої кухні її домоволодіння, розташованого по вул. Водопровідній, 12, в с Широколанівка, Веселинівського району, Миколаївської області, ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних стосунків завдала їй декілька ударів в область голови.
Згідно з актом судово-медичного дослідження № 281 від 07.08.2007 року у громадянки ОСОБА_4 мають місце тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в області вік обох очей, багаточисельні садни обличчя, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні потерпіла суду показала, що 27.06.2007 року в обідній час вона знаходилася в своєму домоволодінні та до неї прийшов ОСОБА_5 з проханням дати йому вина, але оскільки підвал, де знаходилось вино був закритий, то потерпіла запропонувала ОСОБА_5 позичити пляшку розпочатої горілки „Пшенична", на що останній погодився, та взявши горілку пішов у своїх справах. Через 15 - 20 хвилин, близько 13 години, до потерпілої прийшла ОСОБА_6 щоб віддати позиченні у ОСОБА_4 гроші. Поклавши гроші на журнальний столик літньої кухні, ОСОБА_6 одразу почала виходити з приміщення та в дверях зустрілася з ОСОБА_3, яка зайшовши до кухні, прикрила двері та почала кричати і висловлюватися в адресу ОСОБА_4 грубою нецензурною лайкою. Після чого ОСОБА_3 підбігла до потерпілої, яка в цей час сиділа на дивані навпроти дверей, та вдарила останню по голові вище лобної частини. Чим саме підсудна вдарила ОСОБА_4, остання не бачила, бо втратила свідомість. Через деякий час
вона прийшла до тями, оскільки ОСОБА_3 її обливала якоюсь рідиною та при цьому погрожувала підпалити. Злякавшись, ОСОБА_4 схопила ОСОБА_3 та з силою штовхнула її об стінку, а потім виштовхала за двері та зачинила їх.
Підсудна ОСОБА_7 вину в інкримінованому їй злочині не визнала і показала, що 27.06.2007 року вона разом з дитиною йшла до матері її чоловіка, та помітила, що з домоволодіння ОСОБА_4 вийшов її батько ОСОБА_5, який за кишенею ховав шляшку з горілкою. Вказану горілку, на думку ОСОБА_3, її батько неодноразово купував у потерпілої. Підсудна забрала горілку та зайшла в двір до ОСОБА_4. Підійшовши до дверей літньої кухні, ОСОБА_3 зустрілася з ОСОБА_6 , яка вийшла з приміщення та направилася до калитки воріт. Зупинившись в проймі дверей літньої кухні, підсудна почала дорікати потерпілій про недопустимість продажу останньою спиртних напоїв її батьку. Після чого ОСОБА_3 почала виливати горілку в дверях приміщення літньої кухні, на що ОСОБА_4 підскочила з дивану, підбігла до неї та ударом у груди виштовхнула її з дверей, які одразу зачинила. Підсудна, стримавшись на порозі та ледве не впавши від поштовху потерпілої, взявши дитину за руку, наздогнала ОСОБА_6 , яка в цей час доходила до калитки, та разом з останньою вийшли з двору ОСОБА_4.
Дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до переконання, що в судовому засіданні факт спричинення умисних легких тілесних ушкоджень підсудною ОСОБА_3 потерплій ОСОБА_4 не знайшов свого підтвердження. Суд обґрунтовує свою думку наступними доказами:
1. Показаннями свідків:
ОСОБА_6 , яка суду показала, що в зазначений потерпілою та підсудною час вона дійсно приходила до ОСОБА_4 віддати гроші та на виході з літньої кухні зустріла ОСОБА_3. Пройшовши 10-15 метрів в сторону калитки воріт, де знаходилась її сумка, ОСОБА_6 , повернувшись назад, побачила як ОСОБА_4 ударом руки в груди ОСОБА_3 виштовхнула останню з дверей літньої кухні та зачинила їх. Після чого підсудна наздогнала свідка та вони разом вийшли з двору ОСОБА_4. Зазначений проміжок часу становив близько однієї хвилини.
ОСОБА_5, який є батьком підсудної ОСОБА_3 та суду показав, що 27.06.2007 року приблизно о 12 годині він прийшов до ОСОБА_4, щоб купити в неї ґорілку, на що остання погодилася та продала свідку 0, 5 літрів самогону, який налила в пластмасову пляшку, за що ОСОБА_5 заплатив потерпілій 5 (п'ять) гривень. Виходячи з домоволодіння ОСОБА_4, свідок зустрів ОСОБА_6 , яка прийшла віддати потерпілій борг. Пройшовши приблизно 10-15 метрів від калитки воріт, свідок зустрівся з дочкою, яка, помітивши пляшку з горілкою, забрала її у батька та пішла в двір до ОСОБА_4 щоб віддати її.
ОСОБА_8, ОСОБА_9, які суду показали, що 27.06.2007 року вони поверталися з роботи та близько 15.30 - 16.00 години, проходячи біля домоволодіння ОСОБА_4, почули крики і нецензурну лайку. Підійшовши ближче, свідки побачили сварку між потерпілою та її дочкою ОСОБА_10, яка хватала матір за барки та одежу.
2. Висновком експертизи медичних документів № 86 від 01.02.2008 року, згідно
якого:
„садни могли утворитися від дії нігтів пальців рук людини, осколків
скляної пляшки" (пункт 2 висновків);
„утворення тілесних ушкоджень багаточисельних саден в області
обличчя малоймовірно при умовах зазначених ОСОБА_4, так як
ОСОБА_4 зазначає на те, що їй був нанесений один удар в область
голови" (пункт 4 висновків);
„після отриманих тілесних ушкоджень втрата свідомості
малоймовірна, а якщо і була втрата свідомості, то потерпіла могла
знаходитись у непритомному стані декілька хвилин та до п'яти
хвилин" (пункт 7 висновків).
Зробивши аналіз в сукупності зазначених вище доказів, суд відкидає свідчення потерпілої ОСОБА_4 щодо локалізації, механізму утворення тілесних ушкоджень, та проміжку часу, необхідного для втрати свідомості потерпілою, оскільки свідчення останньої не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також висновками експертизи медичних документів № 86 від 01.02.2008 року.
Суд критично відноситься до свідчень ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13 , оскільки зазначені свідки в судовому засіданні показали, що 27.06.2007 року, приїхавши до ОСОБА_4 додому, побачили у останньої тілесні ушкодження у вигляді саден на обличчі, крововиливів під очима та декілька гематом на голові та лобі, що не відповідає фактичним обставинам справи і спростовуються висновком експертизи медичних документів № 86 від 01.02.2008 року, згідно якого „гематоми розсмоктуються (зникають) мінімум через 5-7 діб" (ч. 2 пункту 6 висновків експертизи медичних документів № 86 від 01.02.2008 року). Разом з тим, з карти амбулаторного хворого на ім'я потерпілої ОСОБА_4 відомо, що у останньої при огляді 29.06.2007 року (тобто через дві доби після спричинення тілесних ушкоджень) на прийомі у лікаря хірурга гематоми в області голови та лобної частини виявлені не були.
Також, свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_13 М, М. суду показали, що приїхавши 27.06.2007 року близько 14 години до ОСОБА_4 додому, вони побачили останню лежачою на полу літньої кухні біля дивану у непритомному стані, що теж не може відповідати дійсності, оскільки зазначені свідчення суперечать пункту 7 висновків експертизи медичних документів № 86 від 01.02.2008 року, згідно яких „після отриманих тілесних ушкоджень втрата свідомості малоймовірна, а якщо і була втрата свідомості, то потерпіла могла знаходитись у непритомному стані декілька хвилин та до п'яти хвилин".
А тому, зазначене вище викликає у суду певні сумніви щодо об'єктивності та достовірності свідчень ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 .
Суд критично відносить до показів свідка ОСОБА_14, так як вони суперечать показам потерпілої ОСОБА_4 щодо часу виникнення сварки між потерпілою та підсудною. Так, ОСОБА_4 зазначає, що конфлікт був близько 13 години, а ОСОБА_15 суду пояснила, що це відбувалося близько 13.30 - 14.00 години, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Суд також критично відноситься до показів свідка ОСОБА_16, так як вони спростовуються показами свідка ОСОБА_6 , яка суду показала, що ні з ким з приводу конфлікту, який стався між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, не розмовляла.
Проаналізувавши всі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що 27 червня 2007 року ОСОБА_3 не спричиняла тілесних ушкоджень ОСОБА_4, та в її діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 cm. 125 КК України - тобто, умисне легке тілесне ушкодження, а тому необхідно ОСОБА_3 по вказаній статті виправдати та відмовити ОСОБА_4 в цивільному позові про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн.
ОСОБА_3 раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321, 323, 324, 333 - 335 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати невинною в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та виправдати.
Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні цивільного позову про відшкодування спричиненої моральної шкоди в сумі 5000 грн.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.