Справа № 2-а-289/2009
23 квітня 2009 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф., при секретарі - Шмат М.С.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми, -
23.02.2009 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми. (а.с. 3-10)
Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні в обґрунтування своїх позовних посилалася на те, що вона є матір'ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку у відповідача та отримує допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У січні 2009 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перегляд призначених їй видів соціальної допомоги, але відповідач повідомив її про те, що нарахування допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється відповідно до чинного законодавства та не здійснив перерахунок належних позивачу виплат, чим, на думку позивача, допустив протиправну бездіяльність, оскільки після набуття чинності рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 не вчинив заходів щодо поновлення прав позивача на отримання соціальних виплат у розмірах, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а тому позивач просила суд визнати протиправною бездіяльність відповідача у здійсненні нарахування та виплати частини допомоги при народженні дитини та частини допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнути з Державного бюджету України на її користь несплачену частину допомоги при народженні дитини у розмірі 2 122 грн. та частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 5 558,52 грн., стягнути з Державного бюджету України на її користь частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з дня подання заяви по день винесення судом рішення у справі, зобов'язати відповідача здійснювати нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на дату виплати, а також стягнути з бюджету Жовтневого району м. Дніпропетровська понесені позивачем судові витрати, (а.с. 3-10)
У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні у повному обсязі.
Представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву, просив суд в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що одноразову допомогу при народженні дитини позивачу було призначено та виплачено відповідно до вимог чинного законодавства у розмірі, визначеному абз. 2 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», призначення і виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році відповідач не мав можливості проводити у збільшених розмірах у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, а у 2008 році призначення і виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу було проведено у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Постанови КМУ «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», тобто у розмірах визначених чинним законодавством України. Крім того, відповідач посилався на пропуск позивачем строків звернення до адміністративного суду із даним позовом, (а.с.21-22)
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали даної адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач є матір'ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження, (а.с. 15)
Судом також встановлено, що позивач є соціально не застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особою, що підтверджується поясненнями представника відповідача та не заперечувалося позивачем у судовому засіданні.
У судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради та отримує допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ці обставини підтверджуються копією довідки та не заперечувались сторонами у судовому засіданні, (а.с. 14)
Судом також встановлено, що з жовтня 2007 року по жовтень 2008 року позивач отримувала допомогу при народженні дитини у наступних розмірах: за жовтень 2007 року 3 400 грн., та з листопада 2007 року по жовтень 2008 року по 425 грн. щомісяця, а разом 8 500 грн., а також з грудня 2007 року по грудень 2008 року позивач отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у таких розмірах: 64,38 грн. за грудень 2007 року, протягом січня - грудня 2008 року по 130 грн. щомісяця, що підтверджується копією довідки від 23.01.2009 року. (а.с. 14)
У судовому засіданні також встановлено, що 22.01.2009 року позивач звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та доплати належних їй сум допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, у відповідь на яку отримала від відповідача лист від 27.01.2009 року № 250, у якій відповідач посилався на неможливість здійснення виплат зазначених видів допомоги у збільшених розмірах без відповідного збільшення видатків Державного бюджету, ці обставини підтверджуються копією зазначеної заяви та листа, (а.с. 11-13)
Правовідносини, що виникли між сторонами урегульовані нормами Конституції України, Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України від 28.12.2007 року № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до преамбули Закону України від 21.11.1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Статтею 10 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, що діяла на момент виникнення у позивача права на отримання допомоги при народженні дитини) одноразова допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (усиновителю чи опікуну), не застрахованому в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, що діяла на момент виникнення у позивача права на отримання допомоги при народженні дитини) допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 ст. 95 Конституції України встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у 2007 році допомога при народженні дитини відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі 8 500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційними положення пункту 7 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та абзац 3 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, що діяла на момент виникнення у позивача права на отримання такого виду допомоги) регламентовано, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, що діяла на момент виникнення у позивача права на отримання такого виду допомоги) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції Закону України від 28.12.2007 року № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»)
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача до відповідача суд виходив з того, що виплата позивачу одноразової допомоги при народженні дитини
проводилася відповідачем на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», положення якого не було визнано Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) неконституційними, а відтак на момент виникнення у позивача права на отримання такого виду допомоги та відповідно на момент призначення відповідачем позивачу до виплати допомоги при народженні дитини положення абз. 2 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були чинними, крім того, суд враховує, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, розмір і цільове спрямування якого визначається виключно Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, а тому суд приходить до висновку, що виплата відповідачем позивачу допомоги при народженні дитини була проведена у розмірах, передбачених чинним на той час законодавством України, відтак позивачу необхідно відмовити у задоволенні позову в цій частині.
Вирішуючи вимоги позивача до відповідача про стягнення на користь позивача недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд виходив з того, що виплата позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку проводилася відповідачем у 2007 році виходячи із розміру і цільового спрямування видатків Державного бюджету України на відповідний рік, а виплата позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році проводилася на підставі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції Закону України від 28.12.2007 року № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яка на момент здійснення відповідачем позивачу виплат такої допомоги була чинною, а тому суд приходить до висновку про відсутність з боку відповідача порушень прав та законних інтересів позивача щодо виплати у передбаченому законом розмірі сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому позивачу у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Вирішуючи вимоги позивача до відповідача щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача частини допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з дня подання заяви по день винесення судом рішення у справі, суд виходив з того, що позивачем не було надано суду доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати позивачу такої допомоги у розмірах, що не відповідають вимогам чинного законодавства України за такий період, а й відтак на підтвердження порушення прав позивача та бездіяльності відповідача, атому суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позову в цій частині.
Вирішуючи вимоги позивача до відповідача щодо зобов'язання відповідача здійснювати нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на дату виплати, суд виходить з того, що здійснення відповідачем виплати відповідних сум має здійснюватися останнім виходячи із принципу законності, в межах наданих відповідачу повноважень та виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позивачем в цій частині вимог та вважає за необхідне відмовити позивачу у їх задоволенні.
Виходячи з вищезазначеного, враховуючи, що у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт порушення відповідачем прав позивача, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача до відповідача про визнання протиправною бездіяльності відповідача у здійсненні нарахування та виплати частини допомоги при народженні дитини та частини допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на підставі ст. 94 КАС України, і приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати покласти на позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 2 ст. 19, ст. 46, ч. ст. 95 Конституції України, ч. 1 ст.1, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст.ст. 10, 12, 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», абз. 2 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст.ст. 2, 9, 11, 12, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми - відмовити.
Постанову суду може бути оскаржено у Апеляційний Адміністративний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення постанови шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду з одночасним надісланням апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, також: апеляційна скарга може бути подана Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення постанови суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ф.Ф. Маймур