Справа 1-32.2009 рік.
30 червня 2009 року Баштанський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Янчук С.В., при секретарі - Гуровій Л.А.,
за участю прокурора - Ядловського І.М.,
захисника - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Баштанка справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1 -ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець м. Новий Буг, українець, громадянин України, з неповно середньою освітою,не працюючий, раніше судимий,-09.10.2008 року Жовтневим районним судом Миколаївської області, за ст.ст. 185 ч.1, 289 ч.2 КК України, - до 5 років позбавлення волі, але в силу ст. 75 КК України- з іспитовим строком на 2 роки, проживаючий по АДРЕСА_1
у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 5 листопада 2008 року близько 01:00 години, в с. Лоцкіно, Баштанського району, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою викрадення чужого майна, таємно проник до приміщення ангару, котрий належить «ФГ ОСОБА_3», звідки із гусеничного трактору Т-150 скоїв крадіжку дизельного палива в кількості 150 літрів, вартістю 5.70 гривень за один літр та семи штук пластмасових каністр, білого кольору, ємкістю по 20 літрів, вартістю по 25 гривень за кожну. Таким чином своїми діями спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1030 гривень.
В судовому засіданні підсудний вину свою у скоєні вказаного злочину не визнав і пояснив, що злочин у вчиненні якого він обвинувачується, не скоював. 4 листопада 2008 року він перебував у помешканні сім'ї ОСОБА_4 в с. Добре Баштанського району. В той же вечір разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на автомобілі був доставлений в с.Виноградівка, Баштанського району до помешкання ОСОБА_7 , де в період часу з 23.00 години 4.11.2008 року по 7 листопада 2008 року перебував. Звідти нікуди не відлучався та був постійно у полі зору господарів та осіб, які разом із ним випасали худобу. На досудовому слідстві визнавав себе винним у інкримінованому злочині під психологічним тиском працівників міліції. Так як будучи особою раніше судимою, та не маючи достатніх коштів для належного захисту в правоохоронних органах, боявся фізичного насилля зі сторони працівників Баштанського РВ.
Ніхто із працівників міліції не бажав прислухатися до його свідчень та заперечень, після цього він вирішив нікому нічого не говорити та чекати тільки суду.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності суд вважає, що вина підсудного у вчинені інкримінованого злочині не знайшла своє підтвердження в ході судового слідства.
В судовому засіданні встановлено, що в ніч на 5 листопада 2008 року невідомі особи, таємно проникли до приміщення ангару, котрий належить ФГ ОСОБА_3, звідки із гусеничного трактору Т-150 скоїли крадіжку дизельного палива в кількості 150 літрів, вартістю 5.70 гривень за один літр та семи штук пластмасових каністр, білого кольору, ємкістю по 20 літрів, вартістю по 25 гривень за кожну. Таким чином злочинними діями потерпілому ОСОБА_3 було завдано матеріальну шкоду на суму 1030 гривень.
При розгляді кримінальної справи встановлено, що жодного належного та допустимого доказу на підтвердження винності підсудного інкримінованого йому злочину в судовому засіданні не здобуто і всі можливості щодо збирання доказів судом вичерпано.
ОСОБА_1 заперечував свою причетність до вчинення даного злочину і вказав на алібі на час викрадення майна ОСОБА_3, що мешкає в с.Лоцкино, Баштанського району, Миколаївської області.
Потерпілий ОСОБА_3 в ході досудового слідства та під час судового слідства підтвердив, що крадіжка дизельного палива сталася в ніч з 4 на 5 листопада 2008 року. Проте перед закінченням судового слідства змінив свої покази. Вказав, що крадіжка могла статися раніше.
Про те, що крадіжка сталася саме в ніч з 4 на 5 листопада 2008 року в ході досудового слідства та в суді вказав свідок ОСОБА_8.
Що підтверджується також і заявою потерпілого ОСОБА_3 від 6 листопада 2008 року ( а.с.2).
Допитаний судом свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що напередодні того дня як поїхати до ОСОБА_7 випасати корів, тобто 4 листопада 2008 року він разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_1 вживали спиртні напої в його будинку в с. Добре Баштанського району, Миколаївської області. Того вечора, близько 23.00 години, до нього додому приїхав ОСОБА_9, та на своєму власному автомобілі забрав його, сина ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в с.Виноградівку, Баштанського району, для того, щоб на слідуючий день вони втрьох випасали корів, які належать ОСОБА_7. Дійсно перебуваючи за столом ОСОБА_1, знаходячи в стані алкогольного сп'яніння обмовився про те, що він тривалий час працював в с.Лоцкіне, Баштанського району у фермера- ОСОБА_3, та те що останній так і не розрахувався з ним. Про те, що він викрав у потерпілого дизельне паливо, чи збирався викрасти, ОСОБА_1, в його присутності не говорив. В лісосмугу, чи деінде, по дорозі в с. Виноградівку , Баштанського району, вони не заїжджали і ніяких каністр він не бачив взагалі.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що дійсно напередодні того дня як поїхати до ОСОБА_7, випасати корів він разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в їхньому будинку вживали спиртні напої. Того вечора , близько 23.00 години, до них додому приїхав ОСОБА_9 (мешканець с.Виноградівка, який їх періодично наймає на польові, та інші роботи по господарству) та на своєму власному автомобілі ВАЗ-2106 кофейного кольору забрав їх утрьох в с.Виноградівку, Баштанського району, для того, щоб на слідуючий день вони випасали корів. Дійсно перебуваючи за столом ОСОБА_1, знаходячи в стані алкогольного сп'яніння обмовився про те, що він тривалий час працював в с.Лоцкіне, Баштанського району у фермера- ОСОБА_3, та те що останній так і не розрахувався з ним. Будь-яких каністр, та солярки він не бачив, та розмови в його присутності на дану тему не велися.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що 5.11.2008 року йому необхідно було їхати в м. Баштанку, для відмітки в районний центр зайнятості де він перебуває на обліку. У вечері 4 листопада 2008 року він вирішив поїхати в с.Добре, Баштанського району, щоб забрати старих знайомих ОСОБА_6, та ОСОБА_5, для того щоб останні випасали корів на протязі трьох днів, а саме - 5, 6 та 7 листопада, які належать його братові ОСОБА_7. Коли близько 23.00 години на власному автомобілі ВАЗ-2106 приїхав до вказаного помешкання то виявив, що господарі вживають горілку разом із ще одним чоловіком по імені ОСОБА_1, якого він також забрав з собою та повіз до свого рідного брата- ОСОБА_7, в с.Виноградівка, Баштанського району, де вони в нього і жили всі ці три дні. Він не чув щоб при ньому будь-хто із присутніх чоловіків розпочинав розмову про дизельне паливо. Про те, що ОСОБА_1, здійснив крадіжку у жителя с.Лоцкине, Баштанського району- ОСОБА_3, він дізнався від працівників міліції, через дві-три неділі так як ОСОБА_1, сказав останнім, що саме з ним на його автомобілі Ваз-2106, вони перевозили викрадене дизельне паливо. Проте дизельне паливо, він не перевозив і взагалі його не бачив. Однак, він не допитувався органами досудового слідства з цього приводу. Свідок також пояснив, що уже в процесі розгляду даної кримінальної справи судом, його неодноразово викликав до себе в кабінет слідчий ОСОБА_10, та просив дати в судовому засіданні свідчення, що ніби-то він дійсно бачив та перевозив якісь каністри із дизельним паливом із якоїсь посадки, на які йому показав ОСОБА_1. Однак, слідчому і в судовому засіданні він категорично заявив, що нічого подібного не було і він буде говорити тільки правду, так як було насправді.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що дійсно в листопаді місяці, його брат - ОСОБА_9, поїхав в с.Добре, Баштанського району, для того, щоб знайти людей для випасання корів. Напередодні того дня, коли він мав їхати в м.Баштанку, для відмітки до районного центру зайнятості він привіз до нього додому три чоловіки: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та раніше йому не знайомого ОСОБА_1. Дані особи, приїхали до нього додому близько 23.30 години, та полягали спати в одній із кімнат. На слідуючий день вони всі разом пішли на поле випасати стадо корів. У його помешканні дані особи перебували не менше трьох днів з часу приїзду. За даний період ніхто із них нікуди не відлучався на жодну хвилину, як вдень так і в ночі. Про те, що у жителя с.Лоцкине, Баштанського району, фермера ОСОБА_3,- ОСОБА_1, викрав якусь солярку він дізнався у грудні місяці 2008 року.
Покази вказаних свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, узгоджуються з показами підсудного ОСОБА_1, та підтверджують його алібі про те, що в час вчинення викрадення дизельного палива у потерпілого, ОСОБА_1, перебував в с. Виноградівка, Баштанського району і не міг вчинити дану крадіжку.
Показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що знаходячись в їхньому домоволодінні ОСОБА_1 згадував про солярку, суд не приймає до уваги, так як в одному із останніх судових засідань ОСОБА_6 наголосив, що покази в даній частині, його попросив дати в судовому засіданні слідчий ОСОБА_10, начальник слідчого відділення Стромиленко О.А., та начальник райвідділу міліції Щербак В.Г.. Про це свідок повідомив в судовому засіданні в присутності ОСОБА_10, вказавши, що останній попросив його дати свідчення про те, що ОСОБА_1, під час розпиття спиртних напоїв згадував про якесь дизельне паливо, мотивуючи тим, що за це нічого не буде, а ОСОБА_1, все одного сидіти. За дані свідчення ОСОБА_10 купив йому пляшку горілки, кілограм ковбаси та буханку хліба.
Суд критично відноситься до показів потерпілого, про те, що крадіжка могла статися не 5 листопада а раніше, так як потерпілий ОСОБА_3, про це заявив, лише в кінці судового слідства. Як в ході досудового слідства так і неодноразово в судовому засіданні ОСОБА_3, стверджував, що крадіжка сталася в ніч на 5 листопада 2008 року, обґрунтовував це тим, що ввечері 4 листопада разом з ОСОБА_11, він залив до баку трактора 200 л., палива і 5 листопада о 7-00 годині ОСОБА_11, виявив недостачу 150 л. дизельного палива. Ці обставини підтвердив і в ході досудового слідства та в суді свідок -ОСОБА_8.
Покази підсудного ОСОБА_1, в ході досудового слідства, щодо визнання ним вини у вчинені крадіжки у ОСОБА_3, не підтверджені іншими доказами по справі. Надані органом досудового слідства і перевірені судом, протокол огляду місця події, фототаблиця, довідка-вартості на викрадені речі, свідчення свідка ОСОБА_11, свідчать лише про те, що дійсно що в ніч на 5 листопада 2008 року невідомі особи, таємно проникли до приміщення ангару, котрий належить ФГ ОСОБА_3, звідки із гусеничного трактору Т-150 скоїли крадіжку дизельного палива в кількості 150 літрів, вартістю-5.70 гривень за один літр та семи штук пластмасових каністр, білого кольору, ємкістю по 20 літрів, вартістю по 25 гривень за кожну, в результаті чого злочинними діями потерпілому ОСОБА_3 було завдано матеріальну шкоду на суму 1030 гривень. Однак, не є доказами причетності до вчинення даної крадіжки саме ОСОБА_1 .
Жоден із доказів, наведених органами досудового слідства на підтвердження вини ОСОБА_1, в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України - особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, судом не встановлено будь яких достовірних даних про причетність ОСОБА_1, до вчинення злочину, передбачених ч.3 ст.185 КК України, можливість отримання додаткових доказів вичерпана, а тому підсудній ОСОБА_1, підлягає виправданню, за недоведеністю вини підсудного на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України- виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1, у вигляді тримання під вартою -скасувати.
Звільнити ОСОБА_1 з під варти, із зали суду.
Апеляція на вирок може бути подана протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.