Постанова від 05.05.2009 по справі 2а-71/2009

Справа №2а-71/2009 р.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 травня 2009 року м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді АБЗАТОВОЇ Г.Г.

суддів КУЛІКОВСЬКОЇ О.М., ВОЛОДАРЕЦЬ Н.М.

при секретарі ЗУЄВОЇ К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України про визнання противоправними дій Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради , про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку, про зобов'язання призначити допомогу у розмірі прожиткового мінімуму,

ВСТАНОВИВ:

До Євпаторійського міського суду АР Крим звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України про визнання противоправними дій Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради , про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку, про зобов'язання призначити допомогу у розмірі прожиткового мінімуму.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що вона є матерію ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років відповідно до ст. 15 Закону Україні «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». При її звернення до Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради за призначенням державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку, їй було необгрунтовано знижено розмір гарантованої державної допомоги. У відповідності з рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнані неконституційними положення Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік", тим самим визнав необхідність визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності з

нормами Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми". За період з квітня 2007 року по лютий 2009 року нею недоотримана допомога у розмірі 9590, 11 грн. Вважає, що строки позовної давності до зазначеної категорії справи не застосовуються, крім того за порушення грошових зобов'язань, полатає, що боржник також повинен виплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції і 3% річних від простроченої суми боргу, таким чином загальна сума заборгованості, що підлягає до стягнення складає 11679 грн. 41 коп. Просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради по визначенню розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що виплачується їй, стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради на її користь заборгованість по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у сумі 11679 грн. 41 коп., стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради на її користь розмір державного мита у розмірі 116 грн. 79 коп., зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради призначити їй розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради у судовому засіданні з позовними вимогами не погодилась, дав пояснення, що дійсно ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради з 01.04.2007 року по теперішній час і отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як застрахована особа щомісячно у розмірі з 01.04.2007 р., і з цього періоду по 31.10.2008 р. їй було виплачено допомогу на суму 2644, 49 грн., тому заборгованості по виплаті не має. Після прийняття Конституційним судом України рішення від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 про визнання неконституційними деяких статей Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік", ОСОБА_1 до них з письмовою заявою про проведення перерахунку зазначеної допомоги не зверталась. Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради призначило позивачці допомогу згідно діючому законодавству, своєчасно проводять виплату, тому вважають її позовні вимоги незаконними. Крім того рішення Конституційним судом України було ухвалено 9 липня 2007 року, проте ОСОБА_1 звернулась до суду тільки 4 грудня 2008 року, тобто з пропуском терміну позовної давності. Також, посилається на те, що зазначене рішення розповсюджується тільки на статті Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік", в рішенні Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 не встановлено невідповідність статей Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік". Фінансування усіх видів соціальної допомоги здійснюється у межах бюджетного року за рахунок коштів держбюджету, виплата витрат за 2007 рік не передбачена бюджетом 2008 року. У своїх діях Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради не порушує норми діючого законодавства, оскільки у відповідності до п. 5 ст. 51 Бюджетного Кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання і проводять витрати у межах бюджетних асигнувань. Щодо позовних вимог про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції і 3% річних вважає, що до їх правовідносин не стосуються, оскільки ніяких договірних правовідносин між сторонами не було укладено, оскільки їм тільки делеговані повноваження по призначенню та виплаті допомоги передбачених законодавством. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Представник Державного казначейства України у судовому засіданні з позовними вимогами не погодилась, у наданих суду запереченнях зазначено, що

правових підстав вирішувати питання щодо взаємовідносин між позивачем та Державним Казначейством України не має. Обов'язок по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачений Законом України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», у розмірах встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік покладається на Мінпраці України, яке перераховує виділені кошти місцевим органам праці та соціального захисту населення на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років відповідно У задоволенні позовних вимог до Державного Казначейства просить відмовити.

Представник Міністерства Фінансів України у судове засідання не з'явився, про час, день та місце судового розгляду сповіщені належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, до суду надійшли заперечення на позов, де зазначено, що Міністерство Фінансів України позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає. Будь - які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України, усі суспільні потреби , які тягнуть за собою видатки з Державного бюджету України, мають бути задоволенні виходячи з фінансових можливостей держави. Головним розпорядником коштів в 2007 та 2008 роках було Міністерство праці та соціальної політики України , якому на ці цілі в Державному бюджеті України на зазначені роки були видані кошти. Згідно розподілу видатків Державного бюджету України на 2009 рік органи місцевого самоврядування є відповідальними за використання цих коштів. Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України і основним його завданням є розроблення проекту Державного бюджету України. Законодавством України врегульовані правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, позивачка отримала зазначену допомогу, тому її права не порушені. Крім того, позивачка звернулась до суду з пропущенням терміну позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Просить у задоволенні позову до Міністерства фінансів України відмовити, справу розглянути без участі їх представника.

Представник Міністерства праці та соціальної політики України у судове засідання не з'явився, про час, день та місце судового розгляду сповіщені належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, до суду надійшли заперечення на позов, де зазначено, що статтею 56 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців , але не менш ніж 90 гривень для незастрахованих осіб та 23 відсотка прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому КМУ. Законом України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачений відповідний обсяг видатків. Місцеві органи праці та соціального захисту населення здійснюють

виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Верховною Радою України у законі про Державний бюджет України на відповідний календарний вік. Просять у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, справу розглянути за відсутністю їх представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Судом встановлені такі факті та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7) і має право отримувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі, встановленому частиною 1 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-X11 із змінами та доповненнями.

Відповідно до цієї норми Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік" встановлений прожитковий мінімум дитин віком до 6 років - 463 грн. з 01 квітня 2007 року по 30 вересня 2007 року, 470 грн. - з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, відповідно до Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік" встановлений прожитковий мінімум дитин віком до 6 років у сумі 557 грн.

На підставі частини 2 статті 56, пунктів 7, 14 статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року у справі № 6-рп щодо відповідності Конституції України положень статей 29, 36, частини 2 статті 56, частини 2 статті 62, частини 1 статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" визнано такими, що не відповідають Конституції України.

При цьому Конституційний Суд України у своєму рішенні визначив, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Суд прийшов до висновку, що Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету. Крім того, статтею 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів на виплату допомоги не позбавляє особу, якої повинна бути здійснена виплата, права на отримання такої виплати.

Невиплачена позивачці допомога, як матері дитини, що не досягла трирічного віку підлягає стягненню, враховуючи те, що право на отримання допомоги, передбаченої Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер. Цій Закон є єдиним Законом, що регулює правовідносини щодо отримання допомоги сім'ям з дітьми незалежно від того чи застрахована особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування чи ні.

При розгляді справи «Кичко проти України» Європейський Суд з " прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, визначити, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити,

призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано усі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними ( п. 23 рішення).... Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. (П. 26 рішення)

Приведеним рішенням підтверджується неправомірна відмова у виплаті позивачці гарантованої їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Посилання представника Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради на законодавчу неврегульованість питання щодо механізму виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку, суд вважає необгрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ст. 64 Конституції України права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженими, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч. ч. 3, 4 статті 8 Кодексу про Адміністративне судочинство звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Суд вважає, що справедливим та відповідним способом захисту права позивачки, що порушено відповідачем, у вигляді не лише визнання дій неправомірними, але й вважає можливим застосувати стягнення сум підвищення, що не отриманні позивачкою в межах позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звертається до Євпаторійського міського суду АР Крим за захистом свого порушеного права з зазначених підстав 04 грудня 2008 року, коли рішення Конституційного суду України за № 6-рп/2007 про визнання неконституційними деяких статей Закону України „Про державний Бюджет України на 2007 рік" було прийнято 09.07.2007 р. і це являється загальновідомою обставиною.

Згідно ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 102 КАС України встановлено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі, проте представник позивачки вважає, що його довірителькою не пропущен строк позовної давності , оскільки строки позовної давності при стягненні заборгованості по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не застосовуються відповідно до п. 55 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 „Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми".

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Таким чином суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частинні стягнення заборгованості по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку за період з квітня 2007 року по грудень 2007 року слід відмовити у зв'язку з пропуском строку.

Таким чином суд прийшов до висновку, що заборгованість по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виникла з грудня 2007 року.

Встановлено , що позивачка отримувала допомогу починаючі з грудня 2007 року по лютий 2009 рік у сумі 144 грн. 10 коп., а згідно Закону їй повинно було виплачуватись за цей період 557 грн. кожного місяця, зазначені обставини свідчать про те, що з грудня 2007 року по лютий 2009 року ОСОБА_1 не сплачено 6193 грн. 50 коп., що і підлягає стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради .

Щодо позовних вимог про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції і 3% річних від простроченої суми боргу суд прийшов до наступного.

Згідно положень ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором чи законом.

Оскільки відсутність грошових коштів в Управлінні праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради не звільняє боржника від відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання, а також докази, що свідчать про те, що відповідачем вжиті всі залежні від нього заходи до належного виконання зобов'язання, останнім суду не представлені, також як і докази відсутності провини в порушенні цього зобов'язання, підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання судом не встановлено. Суд вважає, що зобов'язання порушене з вини Управлінні праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради , а порушене внаслідок цього право позивача потребує судового захисту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, сума індексу інфляції за період з грудня 2007 року по лютий 2009 року склала 1225 грн. 10 коп., що і підлягає стягненню на користь позивачки.

Стосовно позовних вимог про стягнення 3% річних від простроченої суми боргу, суд вважає, що дія статті 625 ЦК України не розповсюджується на зазначені спірні правовідносини, що склались між ОСОБА_1 і Управлінням праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради, оскільки проценти які просить стягнути позивачка, відповідно до ст. 536 ЦК України являються не мірою відповідальності, а платою за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги ОСОБА_1 у частинні зобов'язання Управлінні праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради на майбутнє призначити їй розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років, задоволенню не підлягають, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України з Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам на користь ОСОБА_1 у розмірі 74 грн. 20 коп.

На підставі ст. ст. 1, 3, 43, 48, 17, 53, 55, ч. 1 ст. 85, п. 19 ч.1 ст. 92, 64 Конституції України, ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року (справа про соціальні гарантії громадян), Рішення Європейського Суду з прав людини «Кичко проти України», керуючись ст. ст. 7 - 12, 99, 100, 102, 158, 159, 160, 161,

163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України про визнання противоправними дій Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради , про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку, про зобов'язання призначити допомогу у розмірі прожиткового мінімуму - задовольнити частково.

Визнати противоправними дії Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради в частині визначення розміру допомоги по уходу за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі, нижчому ніж прожитковий мінімум.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської Ради на користь ОСОБА_1 7418, 60 грн. і витрати по сплаті судового збору у сумі 74 грн. 20 коп.

В задоволенні позову ОСОБА_1 в іншої частині, та до інших відповідачів, відмовити.

Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Попередній документ
6003352
Наступний документ
6003354
Інформація про рішення:
№ рішення: 6003353
№ справи: 2а-71/2009
Дата рішення: 05.05.2009
Дата публікації: 29.07.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: