Справа № 2-1165/2009р.
12 лютого 2009 р. м. Євпаторія
Євпаторійській міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - АБЗАТОВОЇ Г.Г.
при секретарі - ЗУЄВОЇ К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, КРП «БРТІ м. Євпаторія», про визнання договору купівлі продажу нерухомого майна дійсним, визнання права власності, зобов'язання провести правову реєстрацію,
До Євпаторійського міського суду АР Крим звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, КРП «БРТІ м. Євпаторія», про визнання договору купівлі продажу нерухомого майна дійсним, визнання права власності, зобов'язання провести правову реєстрацію. Свої вимоги мотивує тим, що 29.07.2008 року вона уклала договір купівлі продажу торгових павільйонів № 22 та 23, розташованих на дрібно - оптовому ринку за адресою м. Євпаторія вул. Вільна 31 з відповідачем ОСОБА_2, який діяв від свого імені. Відповідно до договору ОСОБА_2, продав, а вона купила 2 торгових павільйоні за 16 268 гривень. Вона передала ОСОБА_2, гроші в сумі 16268 гривень, а ОСОБА_2 передав їй нежилі приміщення - 2 торгових павільйоні. Вона з відповідачем домовилася про всі істотні умови угоди і повністю її виконали. В даний час КРП БРТІ м. Євпаторія відмовляється реєструвати її право власності на нежилі приміщення, посилаючись на те, що угода є нікчемною, оскільки не посвідчена нотаріально, тому просить визнати укладену угоду дійсною, визнати за нею право власності на ці приміщення і зобов'язати КРП БРТІ м. Євпаторія зареєструвати право власності на ці приміщення за нею.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, був належним чином сповіщений про час та місце розгляду суду, просив розглянути справу за його відсутністю.
Представник КРП БРТІ м. Євпаторія в судове засідання не з'явився просить розглянути справу в його відсутність, у задоволенні позову просить відмовити
Суд, вислухавши пояснення позивачці, оцінивши всі надані позивачкою докази, приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини.
29.07.2008 року сторони - ОСОБА_2, як продавець, та ОСОБА_1, як покупець, уклали договір купівлі продажу торгових павільйонів № 22 та 23, розташованих на дрібно - оптовому ринку за адресою м. Євпаторія вул. Вільна 31, за суму 16 268 гривень, у простої письмової формі. ( а.с. 8-9)
Вказаний договір між сторонами нотаріально не посвідчений.
Відповідно до статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
За приписами статті 220 Цивільного Кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
При визнанні договору дійсним (так само, як при визнанні дійсним будь-якого правочину такого роду), суд має перевірити чи підлягає цей договір нотаріальному посвідченню, чому він не був посвідчений і чи не містить такий договір якихось протиправних умов.
Правило ч. 2 ст. 220 ЦК Украины не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди, або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження.
Суд дійшов висновку, що договоір купівлі-продажу від 29.07.2008 року між сторонами про купівлю - продаж торгових павільйонів № 22 та 23, розташованих на дрібно - оптовому ринку за адресою ОСОБА_3 вул. Вільна 31 не міг бути посвідчений нотаріально по наступних підставах.
Відповідно до розділу П «Загальні правила вчинення нотаріальних дій» Інструкції «Про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженою наказом Міністерства юстиції і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України, право власності на жилий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, що відчужуються може бути підтверджено, зокрема одним з таких документів: нотаріально посвідченим договором купівлі продажу, довічного утримання, дарування, міни, договором купівлі продажу, зареєстрованим на біржі, свідоцтвом про право власності , рішенням суду та ін. Крім правовстановлюючого документу на нерухоме майно нотаріус вимагає довідку - характеристику бюро технічної документації, крім того повинні перевірятися відсутність заборони на майно. При посвідченні договору про відчуження майна від імені особи, у якої є чоловік або дружина, в державну нотаріальну контору, чи приватному нотаріусу відчужувачем надається письмова заява чоловіка або дружини про згоду на продаж, яка повинна бути посвідчена нотаріально.
Позивачка, яка посилається на те, що укладена нею угода є дійсною, доказів, які б підтверджували цю обставину, суду не надала.
Встановлено у судовому засіданні що при укладенні зазначеної угоди між сторонами по справі, існували передбачені Законом "Про нотаріат" обмеження для її нотаріального посвідчення , що перешкоджає суду визнати таку угоду дійсною, а саме - відсутність технічних довідок-характеристик на нерухоме майно, відсутня нотаріальна посвідчена заява - згода дружини ОСОБА_2 на відчуження нерухомого майна. Ця обставина є порушенням ст.. 65 СК України
Крім того встановлено, що згідно договору дарування від 16.06.2006 року ОСОБА_2 є власником 4\100 часток дрібного ринку №31 , що розташований по вул. Вільна у м. Євпаторія. Але предметом договору купівлі продажу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є торгові павільйоні № 22 та 23 загальною площею 42, 8 кв.м. Доказів, які б підтверджували, що продавець ОСОБА_2 є власником саме цих нежитлових приміщень, суду не надано, до
договору між сторонами, не приєднано. Суд вважає, що сторони не домовилися щодо предмету договору, що є порушенням ст.. 638 ЦК України.
Таким чином суд прийшов до висновку, що вказана угода - договір купівлі продажу торгових павільйонів № 22 та 23 загальною площею 42, 8 кв.м. від 29.07.2008 року між сторонами не могла бути посвідчена нотаріально.
Крім того, позивач не надала суду докази, підтверджуючі, що інша сторона за договором: а саме ОСОБА_2 ухилявся або ухиляється від нотаріального посвідчення договору. Позивачка надала суду 2 заяви на адресу ОСОБА_2 з пропозицію з'явитися до нотаріуса для посвідчення договору, від 9 .08.2008 року та від 18.08.2008 року, але суд вважає, що ці докази не можуть беззаперечно свідчить про ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі продажу нерухомого майна, оскільки з пояснень позивачці у судовому засіданні слідує, що сторони 29.07.2008 року домовилися саме таким чином - у простої письмової формі - укласти договір купівлі продажу нерухомого майна. Крім того не встановлено обставин про те, що відповідач безповоротне ухиляється від посвідчення договору, оскільки відповідь на заяву він не надав, не повідомив позивачку про те, що відмовляється від нотаріального посвідчення угоди.
На даний час не встановлена безповоротна втрата сторонами можливості посвідчити укладений договір.
З огляду на не доведення позивачем підстав для визнання договору дійсним, відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, не доведення позивачем підстав для визнання права власності на нерухоме майно, суд вважає, что позовні вимоги ОСОБА_4 безпідставні, а тому в задоволенні позову вважає необхідним відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 16, 202, 203, 220, 237, 238, 244, 245, 331, 377, 657, ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України „Про судову практику по справам про визнання угод недійсними", ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , КРП «БРТІ м. Євпаторія», про визнання договору купівлі продажу нерухомого майна дійсним, визнання права власності, зобов'язання провести правову реєстрацію, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крім через Євпаторійський міський суд шляхом подачі в 10-денний термін із дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачу після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.