Справа № 2-559/2008
19 травня 2008 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді: Вознюка СМ.,
при секретарі Хутінаєва О.Ю., Янча О.Ф., Височин Ю.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, представника ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок відмови у перевезенні,
встановив:
Позивачі 25.01.2008 року звернулися до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи і підтримуючи який в судовому засіданні зазначають, що 30.03.2007 р. придбали в AT „Обрій Інк" два авіа білети маршрутом „Київ-Неаполь-Київ" на загальну суму 3863,80 грн. з датою вильоту 26.05.2007 року і поверненням назад 05.06.2007 року. Перевізником згідно договору виступала компанія ЗАТ „Авіакомпанія „Аеросвіт". Під час перебування в м. Неаполь, 30.04.2007 року, відповідач повідомив їх, що рейс на 05.06.2007 року з м. Неаполь до м. Бориспіль не відбудеться, причини не пояснив, доправити позивачів до України в установлений термін відмовився, чим порушив зобов'язання передбачені в договором. У зв'язку із вищевикладеним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змушені були звернутись на Україну для отримання додаткових коштів на зворотні квитки сполученням „Рим-Київ" та купувати їх самостійно, що призвело до понесення ними додаткових витрат на суму 5728,53 грн. Крім того на підставі того що їх відпустка була зіпсована, вони пережили психічний стрес, змушені самостійно вибиратись з іншої країни, просили стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3400 грн.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що в кінці березня 2007 року разом з дружиною купив авіа білети сполученням „Київ-Неаполь-Київ", куди і вилетів 26.05.2007р. для проведення відпустки. 30.05.2007 року до них зателефонувала тревел агент AT „Обрій Інк" ОСОБА_4 та повідомила, що у зв'язку з ремонтом в аеропорту м. Неаполь 5-6 червня 2007 року їх рейс відмінено, відправити з іншого найближчого міста неможливо, альтернативою є виліт 07.06.2007 року. Під час неодноразових дзвінків на гарячу лінію компанії „Аеросвіт" їй вказали, що інших варіантів окрім вильоту 07.06.2007 року, або виплати 50% компенсації ціни квитка не має. Оскільки більше жодної інформації від відповідача не надходило, а зголоситись на запропоновані відповідачем пропозиції в них не було можливості, через закінчення візи, вони змушені були перервавши відпустку, за власні кошти вилетіти 04.06.2007 року до України з м. Риму. У зв'язку з тим, що їм не було надано право вибору, реальна ціна зворотних квитків не відповідає запропонованій відповідачем грошовій компенсації, вважає, що їх права порушенні, позов цілком обґрунтований. А тому просять суд стягнути на свою користь з ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" 5728,53 грн. матеріальної шкоди та 3400 грн. моральної шкоди, по 1700 грн. на кожного.
Представник ЗАТ „Авіакомпанія „Аеросвіт" в наданих письмових поясненнях та в судовому засіданні в заперечення позову зазначив, що дійсно 30.03.2007р. позивачами були куплені білети №8704202380878 та №8704202380879 на рейс Київ-Неаполь-Київ. Дані квитки придбані в у агента відповідача AT „Обрій Інк". Участок маршруту Київ-Неаполь, рейс №285 від 26.05.2008 року відповідачем виконаний належним чином. Рейс у зворотному напрямку № 286 Неаполь-Київ, що мав відбутися 05.06.2008 року, перенесено у зв'язку з форс-мажорними обставинами, а саме через ремонт злітно-посадкової смуги аеропорту м. Неаполь. Згідно законодавства та укладеного між сторонами договором перевізник має право анулювати чи затримати рейс без погодження з пасажиром. У зв'язку з чим позивачам було надано на їх вибір можливість доставки до місця призначення після закінчення ремонту смуги, або виплата компенсації половини ціни білетів, бо перша частина договору виконана належним чином. Здійснити перевезення іншим рейсом відповідач не мав змоги. Позивачі від перевезення наступним рейсом та від часткового повернення сплачених ними коштів за авіаквитки відмовились. Належних доказів, які б підтвердили матеріальну та моральну шкоду завдану позивачам не наведено. На підставі цього представник
відповідача зазначив, що всі дії ними здійснення відповідно до договору між сторонами та законодавства України, а тому позов є необгрунтованим.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
В судовому засіданні встановлено, що 30.03.2007 р. позивачі придбали в AT „Обрій Інк" два авіаквитки маршрутом «Київ-Неаполь-Київ» з датою вильоту 26.05.2007р. до м. Неаполь та повернення назад 05.06.2007 року, на суму 1931,90 грн. кожний (а.с.6). Перевізником згідно договору виступала компанія ЗАТ „Авіакомпанія „Аеросвіт", яка 26.05.2007р. доставила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до м. Неаполь. 30.05.2007р. агент AT „Обрій Інк" ОСОБА_4 повідомила їм, в порядку виконання п. 2.7 договору про продаж авіаквитків №920020040/а, укладеного між AT „Обрій Інк" та відповідачем, що рейс № 286 Неаполь-Київ, який мав відбутися 05.06.2008 року, перенесено на 07.06.2007 року, у зв'язку з форс-мажорними обставинами, а саме через ремонт злітно-посадкової смуги аеропорту м. Неаполь. Факт проведення ремонту в даний період підтверджуються наданими в судове засідання витягами з web-сторінок (а.с.45-46), де також вказується, що найближчим аеропортом куди перенесені вильоти є м. Рим. Агентом було запропоновано позивачам, як альтернативний варіант перевозки, скористатись перенесеним на 07.06.2007 року рейсом. В подальшому позивачі звертались до сервісного центру відповідача, де їм було повідомлено про неможливість надання квитків на будь-який рейс до України, раніш ніж 07.06.2007 року, або щодо виплати грошової компенсації за невикористану частину білету. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з даними пропозиціями не погодились, купили за власний кошт зворотні білети з м. Риму до м. Києва, та вилетіли 04.06.2007 року. Вважаючи, їх права порушеними позивачі звернулись до суду з проханням про стягнення з відповідача на їх користь, завдану його діями моральну та матеріальну шкоду.
Тому суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини щодо виконання договору перевезення.
Згідно ст. 922 ЦК України за затримку у відправленні транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запізнення у прибутті такого транспортного засобу до пункту призначення перевізник сплачує пасажирові штраф у розмірі, встановленому за домовленістю сторін, транспортними кодексами (статутами), якщо перевізник не доведе, що ці порушення сталися внаслідок непереборної сили, усунення несправності транспортного засобу, яка загрожувала життю або здоров'ю пасажирів, або інших обставин, що не залежали від перевізника.
Час, вказаний у розкладі та інших документах, не гарантується і не є складовою частини договору укладеного між сторонами. Розклад може бути змінено без попередження і перевізник не несе відповідальності за забезпечення стикування рейсів, що підтверджується пунктом 9 додатку до Правил перевезення пасажирів та багажу авіакомпанії „Аеросвіт", з яким позивачі ознайомлені підчас купівлі авіаквитків.
У зв'язку з тим, що проводились ремонтні роботи, які визнаються форс-мажорними, на підставі п.13.1 Правил повітряних перевезення пасажирів і багажу, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням авіаційної безпеки від 14.03.2006 року №187 (далі - Правила), перевізник мав право без повідомлення пасажира анулювати чи затримати рейс або анулювати раніше підтверджене бронювання. Однак, позивачі були повідомлені про зміну дати відльоту завчасно 30.05.2007 року, що не заперечували самі позивачі, та про що свідчить переписка між авіакомпанією та ними.
На підставі п.13.4 Правил та у зв'язку із вищевказаними обставинами перевізник своєчасно повідомив свого, агента, а той повідомив пасажира по відміну рейсу, що позивачами не оспорюється.
Відповідно до п. 13.2 вищевказаних Правил, якщо у зв'язку з дією таких обставин перевізник анулює чи не виконає його в розумні строки поза часом, визначеним у розкладі руху або у квитку то перевізник зобов'язаний (за вибором пасажира) перевезти пасажира до місця призначення своїм наступним рейсом, на якому є вільне місце у сплаченому пасажиром класі обслуговування, або перевезти пасажира до місця призначення за іншим маршрутом своїми рейсами, або рейсами іншого перевізника, або наземним транспортом, або повернути пасажиру суму відповідно до пункту 14.2 Правил.
Судом встановлено, що згідно з п. 19.4.1 Правил перевезення пасажирів та багажу авіакомпанії „Аеросвіт" авіакомпанія не виплачує компенсацію за відмову в перевезені пасажира у разі форс-мажорних обставин.
Як відповідачем так і агентом, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, у зв'язку з неможливістю своєчасно провести перевезення, позивачу було належним чином повідомлено про це, та вказано альтернативні варіанти перевезення, а саме: перевезення їх наступним рейсом, або часткове повернення сплачених ними коштів за авіаквитки, від яких останні відмовились у письмовому вигляді, що підтверджується листом ОСОБА_1 (а.с.61).
Згідно п.п. 22.1.1 Правил, відповідальність перевізника при перевезеннях обмежена нормами, що встановлені в цих Правилах, і за будь-яких обставин не може перевищувати суми доведених збитків. Перевізник не несе відповідальності за непрямі, побічні, опосередковані збитки, не одержану вигоду.
На підставі п.14.2 Правил, якщо перевізник анулює чи не виконає рейс у розумні строки та за розкладом сума, що повертається пасажиру повинна дорівнювати такому розміру: якщо була використана будь-яка частина квитка - сумі, що дорівнює різниці між оплаченою сумою за квиток і сумою за використану частину квитка.
Спираючись на те, що позивачі були доставлені лише з аеропорту „Бориспіль" до аеропорту м. Неаполь, а вони оплатили згідно договору перевезення рейс „Київ-Неаполь-Київ" їм повинно бути відшкодовано половина витрачених на білет коштів. Ціна білетів згідно наданих в судове засідання їх копій становить 1931 грн. 90 коп., половина вартості - 965 грн. 95 коп., які відповідач погодився повернути відповідно до листа відповіді компанії „Аеросвіт" від 08.10.2007 року.
Користуючись п.п. 22.7.1 даних Правил пасажир має право відмовитись від перевезення та вимагати від перевізника, з вини якого сталася затримка, повного повернення сум, сплачене за невикористане перевезення, та компенсацію за затримку, якщо він перевищив допустимі строки, яка в жодному разі не може перевищувати ціну квитка (п.п.22.7.3).
На підставі чого посилання, позивачів на той факт, що білет у дві сторони коштують набагато дешевше ніж в один бік, що вони понесли додаткові витрати при їх покупці є безпідставними.
Виплата грошової компенсації за невикористану частину авіаквитка не є предметом даного цивільного позову, оскільки позивачі таких вимог не заявляли. Крім того, згідно з п. 14.1.1 Правил повернення сум за невикористаний авіаквиток здійснюється за місцем придбання квитка і в тій валюті, у який був оплачений, тобто повернення коштів повинно здійснювати AT „Обрій Інк", яке є агентом авіакомпанії.
Згідно до листа компанії „Аеросвіт" від 17.10.2007 року №1.1-1-03/233 відповідачем дозволено провести повернення ціни невикористаних авіаквитків №8704202380878 та №8704202380879 на суму 1798 грн. (по 899 грн. за кожний). Проте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до AT „Обрій Інк" не звертались.
Відповідно до п.п. 22.3 Правил, перевізник несе відповідальність за шкоду заподіяну в разі затримки у перевезенні пасажиру і багажу. Однак не відповідає за шкоду, заподіяну у результаті затримки, якщо доведе, що ним та його службовцями і його агентами були вжиті усі необхідні заходи для того, щоб уникнути шкоди, або, що такі заходи неможливо було вжити.
У цьому зв'язку позивачами не доведено тих обставин, що відповідачі не виконали належним чином своїх обов'язків щодо своєчасного його перевезення та завчасного повідомлення про зміну рейсу.
Тому суд приходить до висновку, що відповідачем не було допущено порушень вимог ЦК України та Правил щодо здійснення заходів по перевезенню позивачів у розумні строки.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнання дій ЗАТ „Авіакомпанія „Аеросвіт", як таких, що порушують їх прав за договором перевезення.
Судом враховано, що Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.07.2003 року №568, на які посилаються позивачі, як на підставу для їхніх вимог, - втратили чинність на підставі наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 02.02.2006 року № 96.
З урахуванням наведеного вище, вимоги позивачів, щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи, та є такими, що заявлені останніми без достатніх на те підстав.
Крім того, позивач не надав суду доказів заподіяння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральних збитків внаслідок перенесення рейсу, а тому в цій частині позову необхідно відмовити за недоведеністю.
З наведених вище підстав у задоволенні вимог позивача слід відмовити повністю за їх необґрунтованістю та недоведеністю.
Зважаючи на те, що в позові відмовлено, судові витрати по справі, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, слід покласти на позивачів, який оплатив їх при поданні позову.
На підставі наведеного та п.п. 13.4, 14.2, 22.1.1, 22.3, 22.7.1, 22.7.2 Правил повітряних перевезень пасажирів та багажу, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням авіаційної безпеки від 14.03.2006 року № 187, ст.ст. 23, 910, 911, 922, 1167 ЦК України, та керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок відмови у перевезенні, - відмовити.
Судові витрати в справі: 91 грн. 28 коп. судового збору та ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи віднести на рахунок ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які оплачені частково.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави України (р/р №31115095700004, Державний бюджет, код 23570059, Банк УДК в Київській області, МФО 821018, КБК 22090200) в солідарному порядку недоплачену суму судового збору в розмірі 24 грн. 78 коп. -по 12 (дванадцять) грн. 39 коп. з кожного.
В разі оскарження рішення суду заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня його проголошення 19 травня 2008 року до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.