Справа №592/10361/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/788/735/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
25 серпня 2016 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами представника цивільного відповідача ПрАТ «СК «Провідна» ОСОБА_6 , прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 червня 2016 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
з участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_10 ,
представника потерпілого - ОСОБА_11
До апеляційного суду Сумської області надійшли апеляційні скарги від представника цивільного відповідача ПрАТ «СК «Провідна» ОСОБА_6 , прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 червня 2016 року, в яких :
- представник страхової компанії просить вирок суду в частині вирішення цивільного позову змінити, постановити ухвалу, якою у задоволенні цивільного позову ОСОБА_12 до ПрАТ «СК «Провідна» відмовити;
- прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого; ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання за ч.2 ст.286 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком один рік; в іншій частині вирок суду залишити без змін.
Даним вироком ОСОБА_8 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки без позбавлення права керування транспортними засобами. Відповідно до ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік з покладенням обов'язків: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації.
Постановлено стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави 2134грн. 08коп. витрат, пов'язаних із залученням експерта; 14748грн. 16коп. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_12 на користь Головного фінансового управління Сумської обласної державної адміністрації для перерахування Сумській обласній клінічній лікарні; 24500грн. на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_12 .
Постановлено стягнути з ПрАТ «СК Провідна» 33077грн. 78коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_12 .
Долю речових доказів вирішено в порядку ст.100 КПК України.
В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги представник ПрАТ «СК «Провідна» вказує на невідповідність висновків суду в частині задоволення цивільного позову до страхової компанії фактичним обставинам справи, внаслідок однобічного та неповного судового слідства, а також на допущені судом першої інстанції порушення норм як процесуального, так і матеріального права. Зазначає, що суд залучив страховика в якості співвідповідача не за заявою позивача, а за заявою захисника відповідача, що не допускається цивільно-процесуальним законом, при цьому позовна заява не містить вимог до страховика та обґрунтування обсягу його відповідальності, витрати на лікування потерпілого в порушення ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підтверджені лише фіскальними чеками. Крім того, зауважує, що потерпілий також порушив Правила дорожнього руху України, а тому розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) повинен бути визначений з дотриманням вимог п.36.3 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Вважає, що ПрАТ «СК «Провідна» не порушувало права потерпілого на отримання відшкодування, оскільки він із відповідною заявою у порядку встановленому Законом до страхової компанії не звертався.
В обґрунтування своїх вимог прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, доведеності вини, зазначає, що призначена судом міра покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Вказує, на неправильне застосування ст.75 КК України, відсутність достатніх мотивів обраного покарання, необ'єктивність суду в оцінці даних, які характеризують особу обвинуваченого, а також, що часткове визнання вини є складовою частиною однієї пом'якшуючої обставини - дієвого каяття.
Від захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_10 надійшли заперечення на апеляційні скарги, за змістом яких він просить апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні та представника страхової компанії ПрАТ «СК «Провідна» залишити без задоволення, вирок суду від 17 червня 2016 року без змін, вказуючи на безпідставність та необґрунтованість викладених в них доводів.
За вироком суду ОСОБА_8 визнаний винним в тому, що 28 серпня 2015 року близько 17 год. 35 хв., керуючи автомобілем ВАЗ 21070, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Баумана у напрямку вул. Роменської в м. Суми зі швидкістю 68,8 км/год., перевищивши дозволену у населених пунктах швидкість руху, допустив зіткнення з потерпілим ОСОБА_12 , який в порушення п.п.10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України рухався на велосипеді в зустрічному напрямку, внаслідок чого ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження у ділянці голови та правої голені, є небезпечними для життя і кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження. Вказані порушення Правил дорожнього руху України обвинуваченим ОСОБА_8 знаходяться в причинному зв'язку з ДТП та наслідками, які настали.
Заслухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, думку обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти апеляційних скарг прокурора у кримінальному провадженні та представника страхової компанії, думку прокурора на підтримку апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні, заперечення представника потерпілого проти поданих апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника страхової компанії ПрАТ «СК «Провідна» підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадження ОСОБА_7 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненому відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами. Кваліфікація його дій за ч.2 ст.286 КК України є правильною і сторонами не оспорюється.
Відповідно до ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та оскаржуваного вироку, при визначенні виду та міри покарання, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання.
Так, судом було вірно враховані дані про особу винного - ставлення до скоєного, відсутність судимості, позитивну характеристику, а також обставини вчиненого ним злочину. Обставиною, що пом'якшує покарання суд вірно визнав часткове відшкодування шкоди потерпілому, обставин, що обтяжують покарання, не встановив, та призначив ОСОБА_8 за ч. 2 ст.286 КК України мінімальне покарання у виді позбавлення волі, передбачене санкцією даної статті без призначення додаткового покарання (позбавлення права керування транспортними засобами), що також передбачене санкцією даної статті, і колегія суддів з цим погоджується.
З огляду на конкретні обставини вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, а саме те, що потерпілий ОСОБА_12 порушив п.п.10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, рухаючись на велосипеді у зустрічному напрямку, мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем, перебував у стані алкогольного сп'яніння, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в частині звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробування на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком в один рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, вважаючи можливим його виправлення без ізоляції від суспільства.
За вказаних обставин, на думку колегії суддів, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про призначення ОСОБА_8 мінімального покарання, встановленого в санкції ч.2 ст.286 КК України у виді 3 років позбавлення волі без призначення додаткового покарання із звільненням від відбування покарання з випробуванням, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження ним нових злочинів.
Що стосується доводів прокурора про м'якість призначеного ОСОБА_8 покарання, підстав для зміни вироку суду в цій частині з наведених прокурором в апеляційній скарзі мотивів колегія суддів не знаходить, об'єктивних доказів на підтвердження необхідності призначення ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 1 року позбавлення волі матеріали справи не містять.
Твердження прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції ст.75 КК України є необґрунтованим та таким, що спростовується вищенаведеним.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_8 витрат на лікування потерпілого ОСОБА_12 на користь Головного фінансового управління Сумської обласної державної адміністрації для перерахування Сумській обласній клінічній лікарні.
Згідно довідки-розрахунку СОКЛ №81 від 15.09.2015 року фактичні видатки на лікування ОСОБА_12 за кошти лікарні складають 14 748,16 грн.
Розрахунки зазначеної довідки СОКЛ відповідають Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМУ від 16 липня 1993 року №545 із змінами, внесеними постановою КМУ №868 від 19 вересня 2012 року.
Що стосується доводів представника страхової компанії про неправильне вирішення судом цивільного позову потерпілого ОСОБА_12 до ПрАТ «СК «Провідна», то колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_12 подав до суду першої інстанції цивільний позов до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 34793 грн.62 коп. та моральної шкоди в розмірі 60000 грн., заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.
Порядок залучення до розгляду справи співвідповідача визначений ч.1 ст.33 ЦПК України, відповідно до якої суд, за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача. Отже, за відсутності клопотання позивача, суд залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Як вбачається зі змісту ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 лютого 2016 року (а.к.п.81-82), наведені вимоги закону судом першої інстанції дотримані. ПрАТ «СК «Провідна» на підставі поданого захисником обвинуваченого клопотання, за згодою представника цивільного позивача адвоката ОСОБА_11 була залучена в якості співвідповідача у даному кримінальному провадженні, і колегія суддів з цим погоджується.
З матеріалів справи вбачається, що між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_13 був укладений договір страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується страховим полісом №АІ/2442143 (а.к.п.21). Забезпеченим транспортним засобом був автомобіль ВАЗ 21070, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідно до п.4 договору, страховик у разі настання страхового випадку бере на себе відповідальність відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю (на одного потерпілого) в ліміті 100000 грн., за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) в ліміті 50000 грн.
Отже, доводи апеляційної скарги представника страхової компанії щодо порушення судом першої інстанції вимог ЦПК України в частині залучення до справи в якості співвідповідача страхової організації без відповідного клопотання позивача, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Разом з тим, відповідно до п.2 ч.3 ст.374 КПК України, у мотивувальній частині вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови в ньому.
Вирішуючи у кримінальному провадженні цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 до ПрАТ «СК «Провідна» про стягнення страхової суми на відшкодування матеріальних збитків, пов'язаних із заподіянням шкоди здоров'ю і лікуванням, суд першої інстанції вказаних вимог процесуального закону не дотримався.
У мотивувальній частині вироку суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_12 відсутнє мотивування наявності підстав та, у зв'язку з цим, обґрунтоване визначення розміру грошового відшкодування матеріальної шкоди, завданої потерпілому.
За ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, на підтвердження своїх позовних вимог потерпілий ОСОБА_12 подав, як докази, фіскальні чеки про грошові витрати, понесені ним на придбання, в тому числі ряду медичних засобів, які не підтверджені документально закладом охорони здоров'я: виписками з історії хвороби, амбулаторної картки із зазначенням діагнозу та переліком лікарських призначень, що залишилося поза увагою суду.
Таким чином, судом першої інстанції допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення в частині цивільного позову.
За вказаного порушення, враховуючи, що, задовольняючи позов потерпілого ОСОБА_12 суд вирішив питання про цивільні права та обов'язки як обвинуваченого ОСОБА_8 , так і ПрАТ «СК «Провідна» і роз'єднати позовні вимоги апеляційний суд не має можливості, а також, що суд апеляційної інстанції не наділений діючим КПК України повноваженнями постановлення нового рішення в частині вирішення цивільного позову, а питання правовідносин, які випливають з договірних стосунків із страховою компанією, зокрема, потребують ретельного дослідження, включаючи правильне визначення суб'єктивного складу сторін у спорі такої категорії, проведення розрахунків цивільно-правового характеру, що не притаманно кримінальному процесу з урахуванням його специфіки та термінів судового розгляду, вирок суду відносно ОСОБА_8 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_12 підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч.1 ст. 409 КПК України.
Не вирішуючи наперед питання про доведеність чи недоведеність позовних вимог потерпілого, достовірність чи недостовірність наданих на їх підтвердження доказів, колегія суддів вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 підлягає новому розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, а апеляційна скарга представника страхової компанії ПрАТ «СК «Провідна», у зв'язку з цим підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.404,405,407,409,412,418,419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ПрАТ «СК «Провідна» ОСОБА_6 задовольнити частково, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення.
Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 червня 2016 року щодо ОСОБА_8 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_12 скасувати і провадження в цій частині направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4