16 серпня 2016 року Чернігів Справа № 825/721/16
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Мхитаряна В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом ОСОБА_1
до 1. Приватного нотаріуса Кондратюка Віктора Станіславовича
2. Головного територіального управління юстиції у м. Києві
третя особа Публічне акціонерне товариство "Дельта банк"
про визнання протиправним та скасування запису в Державному реєстрі іпотек
за участі
представників сторін:
від позивача ОСОБА_4, довіреність від 17.12.2015,
від третьої особи Матвієнко Т.В., довіреність від 28.03.2016., -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернулась до суду з адміністративним позовом до 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, 2. Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Дельта банк" (далі - ПАТ "Дельта банк"), в якому просить визнати протиправним та скасувати запис в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 7355107) про зміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесений 28 листопада 2012 року приватним нотаріусом Кондратюком Віктором Станіславовичем
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в силу преюдиціального значення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2016 було підтверджено та не підлягає повторному доказуванню та обставина, що договір купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012, укладений між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк", не є тим документом, на підставі якого було можливо вчиняти реєстрацію обтяження та вносити спірний запис в Державний реєстр іпотек. В зв'язку з цим, позивач вважає, що спірний запис є протиправним та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з наданням додаткових пояснень.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою реєстрації.
В судовому засіданні було встановлено, що приватний нотаріус з 13.05.2015 не здійснює нотаріальну діяльність, відповідно ухвалою суду від12.07.2016 у якості співвідповідача було залучено Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, оскільки згідно п.2 ст.21 Закону України "Про нотаріат" контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Головне територіальне управління юстиції у місті Києві в судове засідання не прибуло, про дату, місце та час слухання справи повідомлялося належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Причини неявки суду не повідомило.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечила (письмові заперечення в матеріалах справи) та просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на правомірність дій нотаріуса.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 09.06.2008 між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2402/0608/88-026, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 50820,58 дол. США з розрахунку 12,88 % річних за користування кредитом на строк з 09.06.2008 по 08.06.2033.
25.05.2012 між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта банк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ "Сведбанк" передає ПАТ "Дельта банк" права вимоги за кредитом та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ "Дельта банк" замінює ПАТ "Сведбанк" як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ "Сведбанк" до ПАТ "Дельта банк" прав вимоги до боржників, до ПАТ "Дельта банк" переходить право вимоги (замість ПАТ "Сведбанк") від боржників повного, належного реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (зареєстрований №1306, 1307 від 25.05.2012 приватним нотаріусом Шевченко Д.Г.).
Таким чином, відповідно до вищевказаного Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами ПАТ "Дельта банк" набув права вимоги по кредитному договору.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором іпотекодавці ОСОБА_6 та ОСОБА_1 за договором іпотеки № 2402/0608/88-026-Z-1 від 09.06.2008 передали в іпотеку нерухоме майно: чотирьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: 14000, АДРЕСА_1. Загальна площа квартири становить 84,0 кв.м. з них житлова - 55,1 кв.м., і складається з 4 кімнат в придатному для житла стані.
Вищезазначені обставини встановлені рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06.11.2015 у справі № 750/8437/15-ц, яким позов ПАТ "Дельта банк" задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2402/0608/88-026 від 09.06.2008 в розмірі 1210739,81 грн. з яких тіло кредиту 1003799,31 грн.; відсотки 156177,40 грн.; пеня 47953,59 грн., сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу кредиту 436,31 грн., сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по відсотках 2373,20 грн. звернено стягнення на предмет іпотеки за договором № 2402/0608/88-026-Z-1 від 09.06.2008 з ОСОБА_6 та ОСОБА_1, а саме чотирьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: 14000, АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцям на підставі договору міни посвідченого ОСОБА_7 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу від 14.12.2000 за реєстрований № 4677, зареєстрований в Чернігівському бюро технічної інвентаризації 15.12.2000 за реєстровим № 178, за реєстрованим № 16327, загальна площа квартири становить 84,0 кв. м., з них житлова становить 55,1 кв. м., шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ "Дельта банк" за ціною визначеної на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності вартістю 523539,00 грн.
Визнано за ПАТ "Дельта банк" право власності на квартиру АДРЕСА_1 (приєднано до матеріалів справи).
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 15.01.2016, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06.11.2015 у справі № 750/8437/15-ц змінено, доповнено резолютивну частину абзацем четвертим такого змісту: "Реєстрацію права власності на квартиру 14000, АДРЕСА_1 за ПАТ "Дельта банк" не проводити на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Таким чином, суд зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили - має преюдиціальне значення згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини).
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 укладеного між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта банк", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г, 28.11.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. прийнято рішення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснено заміну іпотекодержателя з ПАТ "Сведбанк" на ПАТ "Дельта Банк", за наслідками чого, до Державного реєстру іпотек внесено відповідні зміни (а.с.12).
Позивач посилаючись на протиправність оскаржуваного запису про зміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: 14000, АДРЕСА_1, внесений 28.11.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком В.С., як такого, що порушує права та законні інтереси позивача, звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлений Законом України від 02.09.1993 № 3425 "Про нотаріат", відповідно до якого, нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про нотаріат" правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
Згідно із ст.2-1 Закону України "Про нотаріат" державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні порядку допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, порядку вчинення нотаріальних дій; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії та які здійснюють контроль за організацією нотаріату і нотаріальною діяльністю в Україні, перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні розмірів плати за надання додаткових інформаційно-технічних послуг та порядку її справляння.
Контроль за організацією нотаріату України, перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 №1707/5 затверджено Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення), де п.3 Положення, одним із основних завдань головного управління юстиції є забезпечення роботи нотаріату.
Так, визначаючись щодо обґрунтованості підстав звернення позивача до суду слід зазначити наступне.
Закон України від 01.07.2004 № 1952 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на грудень 2012 року, визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень.
У відповідності до вимог ст.2 Закону обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.
Суд звертає увагу на те, що предметом розгляду по цій справі є правомірність проведення державної реєстрації саме обтяження, а не проведення державної реєстрації речових та інших прав. Тобто згідно вимог Закону порядок проведення державної реєстрації обтяжень відрізняється від порядку проведення державної реєстрації речових та інших прав.
Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місця розташування об'єкта нерухомого майна (ст.3 Закону).
У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (ст.9 Закону). Також відповідно ст.15 Закону визначений порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості їх надходження. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі заяви органу або посадової особи, якими встановлено обтяження, особи, в інтересах якої встановлено обтяження, уповноваженої ними особи (ст.16 Закону).
Так, ч.2 ст.19 Закону визначені підстави для державної реєстрації обтяжень, серед яких, зокрема, договори, укладені у порядку, встановленому законом.
Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (ч.1 ст.26 Закону).
Аналіз наведених норм Закону доводить, що державна реєстрація обтяжень може проводитися у тому числі і нотаріусом, незалежно від місця розташування об'єкта нерухомого майна. Законом не передбачені будь-які спеціальні вимоги чи особливості щодо проведення державної реєстрації саме обтяжень.
З матеріалів справи вбачається, що у травні 2012 року до ПАТ "Дельта банк" перейшло право вимоги боргу від позивача на підставі відповідного договору. Але станом на момент укладання та посвідчення договору купівлі-продажу прав вимоги, тобто проведення нотаріальної дії, ПАТ "Дельта банк" не зареєструвала обтяження, тобто не зареєструвала заборону розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка виникла на підставі вказаного договору.
Крім цього, редакція Закону від 11.02.2010 № 1878 станом на момент укладання вказаного договору (травень 2012 року) не передбачала право нотаріуса, як спеціального суб'єкта на реєстрацію.
Лише у листопаді 2012 року ПАТ "Дельта банк" вирішило зареєструвати обтяження на нерухоме майно і звернулась до відповідача із відповідним документом.
Аналіз наданих до матеріалів справи документів свідчить про те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. були виконані вимоги діючого, на той момент, законодавства та прийнято правомірне рішення про державну реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та правомірно здійснена заміна іпотекодержателя з ПАТ "Сведбанк" на ПАТ "Дельта банк" і відповідно правомірно внесений запис про це до державного реєстру іпотек (а.с.12).
Суд звертає увагу на те, що на момент вчинення спірного запису Законом в редакції від 16.10.2012 № 5461, нотаріусам було надане право щодо проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, але фактичний доступ був наданий лише до вказаного державного реєстру іпотек.
Суд також зазначає, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2015 року у справі № 750/8437/15-ц, яке набрало законної сили, підтверджена наявність заборгованості по кредитному договору від 09.06.2008 № 2402/0608/88-026 та те, що договір іпотеки був діючим, відповідно правомірною була і наявність обтяження щодо розпорядження та/або користування квартирою, що знаходиться за адресою: 14000, АДРЕСА_1.
Отже, перевіряючи підстави спірної реєстрації, необхідно врахувати, що ч.9 ст.15 Закону державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.
Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію (абз.4 ч.1 ст.16 Закону).
З наведеного вбачається, що під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном повинна бути проведена і державна реєстрація відповідних прав та їх обтяжень і саме тим же самим нотаріусом. Але вимоги цих норм не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки сама нотаріальна дія з нерухомим майном була вчинена нотаріусом ще 25.05.2012, а саме - посвідчення договору купівлі-продажу прав вимоги. На той момент вказаних норм законодавства, що дозволяли нотаріусам здійснювати реєстраційні дії, не було. Спірна державна реєстрація обтяження, а не прав на нерухоме майно, була проведена вже пізніше - 28.11.2012, тобто після проведення нотаріальної дії. І як вже зазначалося, норми Закону станом на листопад 2012 року не містять вимог щодо необхідності проведення державної реєстрації обтяження тим же самим нотаріусом. Крім цього, Законом передбачено, що державна реєстрація обтяжень навпаки проводиться незалежно від місця розташування об'єкта нерухомого майна.
На противагу пояснень представника позивача, суд наголошує на тому, що вчинення спірного запису про державну реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою не порушує ніяких прав позивача, оскільки, як вже зазначалося та не заперечувалось позивачем, з моменту укладання кредитного договору та іпотечного договору, тобто з 09.06.2008 на квартиру позивача вже було накладено обтяження (заборона). Зміна іпотекодержателя не скасовує наявність такої заборони. У період з 09.06.2008 позивач не має права розпорядження та/або користування вказаною квартирою.
В зв'язку з цим, посилання позивача на преюдиціальне значення постанови Київського апеляційного суду від 10.03.2016 у справі №826/22237/15 є неналежним, оскільки жодним чином не спростовує факту відсутності порушення спірною реєстраційною дією будь-яких прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Крім того, з пояснень представника позивача вбачається, що подання даного адміністративного позову спрямовано на намагання уникнути відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені, які на момент розгляду справи є не погашеними, та позбавити ПАТ "Дельта банк" права стягнення коштів у сумі 1210739,81 грн.
У відповідності до вимог ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Таким чином, з урахуванням вимог ст.71 КАС України, саме позивач повинен довести суду наявність свого порушеного права чи інтересу, за захистом якого він звертається до суду.
У даному випадку, позивачем суду не доведена наявність порушеного права чи інтересу.
В свою чергу, ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За сукупністю наведених обставин, прийняття рішення та вчинення відповідного спірного запису відповідає вимогам ст. 2 КАС України, тобто прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача, за відсутності факту порушеного права, є необґрунтованими, а отже у задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя: Ю.О.Скалозуб