30 серпня 2016 року Чернігів Справа № 825/1443/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Д'якова В.І.,
за участю секретаря - Воєдило Л.П.,
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора -приватного нотаріуса Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування рішення -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора-приватного нотаріуса Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект»), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора-приватного нотаріуса Кобелєвої Алли Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер №28079726 від 04.02.2016 на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект».
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Клопотання мотивоване тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини пов'язані з невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, що свідчить про те, що вказаний спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 14.06.2016.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти закриття провадження у справі.
Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
14.06.2004 між позивачем та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк») було укладено кредитний договір № 30004Н49, за умовами якого Банк надав боржнику кредит у розмірі 14390.00 дол. США.
В забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» 21.06.2004 було укладено Договір іпотеки №30004Z47, зареєстрований в реєстрі за №1970 та посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Ющенком О.С., згідно умов якого позивач передав в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк» належне йому на праві власності нерухоме майно - двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
У подальшому, на підставі договору факторингу №2 від 13.02.2012 та договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саєнко Е.В., за реєстровим №649-650, права кредитора за основним зобов'язанням та іпотекодержателя перейшли до ТОВ «Кей-Колект».
На підставі звернення ТОВ «Кей-Колект» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.02.2016 індексний номер №28079726, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кей-Колект» на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3.
Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, суд дійшов висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові №21-41а16 від 14 червня 2016 року.
Суд зазначає, що відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що заявлений позов не є справою адміністративної юрисдикції, і не повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, суд приходить до висновку, що провадження у справі, відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає закриттю.
Керуючись статтями 2, 17, 157, 158-160, 165, 186, 244-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора -приватного нотаріуса Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.
Попередити позивача, що повторне звернення до суду тієї ж особи з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачу, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Д'яков