ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
17 серпня 2016 року № 826/2248/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до 1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича 2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича (далі по тексту - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач-2) в якому просить:
- визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення позивача в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк "Київська Русь" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку №25796-44-16 від 19.03.2015 р.;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» включити позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами, за договором банківського рахунку №25796-44-16 від 19.03.2015 р.;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк "Київська Русь" відповідно до договору банківського рахунку №25796-44-16 від 19.03.2015 р. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно яких, на його думку, позивачу має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зазначив, що відповідачами в порушення вимог чинного законодавства не включено позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що порушує майнові права позивача.
Позивач через представника у судовому засіданні 15.06.2016 р. позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, свої вимоги мотивував аналогічно вимогам, викладеним в позовній заяві.
Відповідачі явку уповноважених представників в судове засідання 15.06.2016 р. не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, про дату, час і місце судового розгляду належним чином повідомлені. Від відповідачів через канцелярію суду надійшли письмові заперечення по суті спору, в яких вони просять відмовити в задоволенні позову. Крім того, як вбачається з поданих відповідачем-1 заперечень, останній просив розглядати справу за його відсутності.
Згідно частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене та не прибуття представників відповідачів до суду, в судовому засіданні 15.06.2015 р. суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
19 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» як банком та громадянкою України ОСОБА_1 було укладено договір банківського рахунку №25796-44-16 в національній валюті, згідно з умовами якого Банк відкрив позивачу поточний рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України та зобов'язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.
19 березня 2015 року на поточний рахунок НОМЕР_1 позивача від Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства надійшли грошові кошти у сумі 195 000 грн. в якості поворотної фінансової допомоги, що підтверджується платіжним дорученням №224 від 19.03.2015 р.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 р. № 190 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.03.2015 р. прийнято рішення № 61 про запровадження з 20.03.2015 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» призначено Волкова О.Ю.
Постановою Правління Національного Банку України від 16.07.2015 року № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.07.2015 р. №138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.
Як вбачається з поданих Відповідачем-1 заперечень, договір між Позивачем та Банком було укладено 19.03.2015 року, тобто в день винесення рішення № 61 дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про введення тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь», а тому даний договір є нікчемним в силу ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та перевагою Позивача по відношенню між іншими вкладниками.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно із частиною першою та частиною другою статті 4 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) (далі по тексту - Закон №4452-VI), основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Відповідно до частин першої та другої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону №4452-VI, відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
При цьому, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку (пункт 4 розділу III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за N 1548/21860 (далі по тексту - Положення №14).
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення №14 визначено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладника; змін розміру належних їм сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.
Суд звертає увагу, що до наданих відповідачем-1 заперечень жодного належного доказу, який би свідчив про поважність причин не включення позивача до Переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами, не надано.
Крім того, відповідачами не надано доказів встановлення нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що зазначені в частині третій статті 38 Закону №4452-VI, чи доказів, які б свідчили, що укладений позивачем правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
На момент розгляду даної адміністративної справи відповідачами не надано обвинувального вироку суду, в якому було б встановлено вину Позивача, посадових осіб Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, або посадових осіб ПАТ "Банк "Київська Русь".
У той же час суд не може взяти до уваги доводи відповідача-1 про те, що договір банківського рахунку №25796-44-16 від 19.03.2015 р. є нікчемним в силу того, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.03.2015 р. прийнято рішення № 61 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь», оскільки з самого рішення вбачається, що тимчасова адміністрація запроваджена з 20.03.2015 р., тобто на наступний день після укладення спірного договору.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, на рахунок вкладника в ПАТ "Банк "Київська Русь" грошові кошти були зараховані 19.03.2015 р., тобто, до запровадження тимчасової адміністрації банку.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волковим Олександром Юрійовичем безпідставно не включено позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь», а тому суд вважає за необхідне зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк "Київська Русь" відповідно до договору банківського рахунку №25796-44-16 від 19.03.2015 р.
У той же час позовна вимога про визнання протиправними дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення позивача в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк "Київська Русь" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку №25796-44-16 від 19.03.2015 р. не може бути задоволена, оскільки відповідно до чинного законодавства Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не має права формувати Загальний реєстр вкладників, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у спірних правовідносинах не порушив прав позивача, оскільки формування Загального реєстру вкладників залежить від інформації про вкладників, яка подається Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів, тобто дана позовна вимога в частині вимог до Фонду гарантування вкладів заявлена передчасно і задоволена бути не може.
Стосовно вимоги позову про зобов'язання Уповноваженої особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» включити позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами, за договором банківського рахунку №25796-44-16 від 19.03.2015 р., суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Як встановлено судом, Уповноваженою особою не було включено позивача до Переліку вкладників, втім, нормами діючого законодавства, яке регулює дані правовідносини, Уповноваженій особі надано право протягом процедури ліквідації надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Оскільки відповідач-1 не має права включити позивача до Переліку вкладників, який вже сформований, а має право лише доповнювати такий перелік шляхом подання додаткової інформації, у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.
Крім того, на переконання суду, спірні правовідносини мають публічно-правовий характер, а тому справа підсудна адміністративному суду з огляду на наступне.
За приписами ч. 1 ст. 55, ч. 3 ст. 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
З метою реалізації конституційних прав кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, захисту виборчих прав, права на доступ до публічної служби тощо в Україні в системі судів загальної юрисдикції утворено адміністративні суди.
За змістом ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Законодавство не містить визначення терміну "публічно-правовий спір". Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суд повинен враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.
Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суд повинен враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 171 та ч. 1 ст. 171-1 КАС України до юрисдикції адміністративних судів належить вирішення питання щодо законності (крім конституційності) підзаконних правових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
Суд повинен звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
Відтак, вирішуючи питання про визначення юрисдикції адміністративного суду щодо вирішення адміністративних справ, судом враховується, що КАС України встановлює такі правила відмежування адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикції:
- понятійно-функціональне, тобто визначення адміністративної справи, що наведене у п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України;
- визначення видів публічних правовідносин (управлінські правовідносини та правовідносини, пов'язані з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень), зазначених у ч. 1 ст. 17 КАС України;
- встановлення переліку публічно-правових спорів, що підпадають під юрисдикцію адміністративних судів (ч. 2 ст. 17 КАС України);
- встановлення переліку публічно-правових справ, що не належать до предмета адміністративної юрисдикції (ч. 3 ст. 17 КАС України).
З підстав, передбачених ч. 1 ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Частиною другої цієї статті визначено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до ч. 1 ст. 34 цього Закону Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Згідно із ч. 1 ст. 54 зазначеного Закону рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.
Після введення у банку тимчасової адміністрації, а також під час ліквідації банку уповноважена особа Фонду реалізує свої повноваження, передбачені, зокрема, статтею 38 цього Закону, й діє як суб'єкт публічного права.
Відповідно до ст. 1 цього Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Таким чином суд приходить до висновку, що спір, який виник у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягає розгляду за правилами КАС України.
Крім того, судом враховується правова позиція Вищого адміністративного суду України, висловлена, зокрема, в ухвалі від 12 квітня 2016 року у справі № К/800/21063/15 (К/800/21185-15), де суд касаційної інстанції вказує, що після введення у банку тимчасової адміністрації, а також під час ліквідації банку уповноважена особа Фонду реалізує свої повноваження, передбачені, зокрема, статтею 38 цього Закону, й діє як суб'єкт публічного права.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Судовий збір підлягає розподілу у відповідності до норм статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ІПН №2449112646) як вкладника Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН №2449112646) здійснені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,21 грн. за рахунок Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук