ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
08 серпня 2016 року № 826/1768/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, в якому просить:
- визнати протиправними дії та рішення суб'єкта владних повноважень - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А. - щодо порушень Закону України «Про звернення громадян» та статті 41 Конституції України та відмови ОСОБА_1, не включення до акцептованого реєстру кредиторів та внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» та задовольнити позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А., яка умисно своїм розпорядженням затримала до 40 днів відправку відповіді на письмові прохання ОСОБА_1 повернути його кошти в сумі 237 760,57 грн.;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіну М.А. та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити вимоги ОСОБА_1 та внести вимоги до акцептованого реєстру кредиторів публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» з віднесенням до кредиторів відповідної черги в порядку, визначеному законодавством на загальну суму 237 763,39 грн., у тому числі:
а) за договором «З любов'ю VAB «тринадцять місячний» №734479/2014 (в національній валюті України) з нарахуванням 25% річних на цей вклад та датою вимоги на вклад - 28.02.2015, згідно з умовами якого позивач перерахував 2 070,00 грн. на рахунок банку НОМЕР_2. На цей вклад нараховано 506,89 грн. процентів і тому загальна сума коштів складає 2 576,98 грн.;
б) за договором «З любов'ю VAB «Піврічний» №742205/2014 (в національній валюті України) з нарахуванням 25% річних на це вклад та датою вимоги на вклад 10.03.2015, згідно з умовами якого позивач перерахував 2 620,00 грн. на рахунок банку НОМЕР_1. На цей вклад нараховано 623,40 грн. процентів і тому загальна сума коштів складає 3 243,40 грн.;
в) за договором «Марафон лояльності доходу» №784299/2014 (в національній валюті України) з нарахуванням 27% річних на цей вклад та датою вимоги на вклад - 29.01.2015, згідно з умовами якого позивач перерахував на рахунок банку НОМЕР_3 з 29.04.2014 до 01.10.2014 грошові кошти у розмірі 394 504,60 грн. 27.02.2015 позивач отримав грошові кошти у розмірі 188 854,02 грн., як гарантовану суму відшкодування. На рахунку залишилось 209 650,58 грн. та нараховано 22 289,61 грн. процентів і тому загальна сума коштів складає 231 940,19 грн.;
- змінити реєстр акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» шляхом внесення до переліку кредиторів ОСОБА_1
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з урахуванням виплати позивачу гарантованої суми відшкодування за вкладом, відповідачем відмовлено включити решту кредиторської заборгованості до реєстру акцептованих вимог публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» із зазначенням того, що позивач, спершу, передчасно звернувся до уповноваженої особи з такою заявою, а вдруге звернувся вже після спливу 30-денного строку з дня публікації оголошення про ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», що позивач вважає необґрунтованим, з огляду на його стан здоров'я та неодноразове звернення до відповідача з такою вимогою.
Відповідач заперечень проти позову не надав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 10.02.2016 не виконав.
З огляду на вказане, розгляд справи №826/1768/16 здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між публічним акціонерним товариством Всеукраїнський акціонерний банк" та громадянином ОСОБА_1 укладено такі договори:
а) договір банківського вкладу «З любов'ю VAB «Піврічний» від 10.02.2014 №742205/2014, згідно з умовами якого позивач перерахував 2 620,00 грн. на рахунок банку НОМЕР_1. На цей вклад нараховано 623,40 грн. процентів, загальна сума коштів складає 3 243,40 грн. (що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями виписок руху коштів по рахунку);
б) договір банківського вкладу «З любов'ю VAB «Тринадцяти місячний» від 30.01.2014 №734479/2014, згідно з умовами якого позивач перерахував 2 070,00 грн. на рахунок банку НОМЕР_2. На цей вклад нараховано 506,89 грн. процентів, загальна сума коштів складає 2 576,98 грн. (що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями виписок руху коштів по рахунку);
в) договір банківського вкладу «Марафон лояльності максимум доходу» від 29.04.2014 №784299/2014, згідно з умовами якого позивач перерахував на рахунок банку НОМЕР_3 з 29.04.2014 до 01.10.2014 грошові кошти у розмірі 394 504,60 грн., з яких 27.02.2015 банком-агентом виплачено 184 854,02 грн., сальдо за рахунком складає 209 650,58 грн. (що підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки з рахунку).
Постановою Правління Національного банку України від 20.11.2014 №733 публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» («ВіЕйБі Банк») віднесено до категорії неплатоспроможних.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 звернувся до керівника публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявами від 17.03.2015 та від 16.03.2015 відповідно, в яких просив повернути кошти за вкладами, наявними у публічному акціонерному товаристві «ВіЕйБі Банк».
За результатами розгляду вказаних заяв, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» листом від 16.04.2015 за вих. №15-7204 (яке надіслано на адресу позивача 27.04.2015, у відповідності до поштового штемпеля на конверті) повідомлено, що кредитори банку мають право подати кредиторські вимоги до 24.04.2015, але не раніше оголошення «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», тобто починаючи з 26.03.2015, оскільки ОСОБА_1 кредиторські вимоги подано до дня опублікування відомостей, позивачу рекомендовано повторно подати кредиторські вимоги у строк до 24.04.2015.
У свою чергу, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листом від 21.04.2015 №21-036-11849/15 (яке надіслано на адресу позивача 22.04.2015, у відповідності до поштового штемпеля на конверті) повідомив позивача, що виплати відшкодувань вкладникам здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше 200 000,00 грн. Вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, відповідно до пункту 4 частини першої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» задовольняються за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку, у разі подання відповідної заяви кредитором банку протягом 30 днів з дня опублікування в газеті «Голос України» оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.
Постановою Правління Національного банку України від 19.03.2015 №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну М.А. строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.
З огляду на викладене, гр. ОСОБА_1 подано уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіній М.А. заяву про визнання кредитором від 23.04.2015 (вх. №34/78 від 30.04.2015), в якій позивач просив включити його до реєстру кредиторів з метою повернення грошових коштів, згідно з договорами від 10.02.2014 №742205/2014, від 30.01.2014 №734479/2014 та від 29.04.2014 №784299/2014.
За твердженнями позивача, що не спростовано відповідачем, відповіді на дану заяву ОСОБА_1 не отримано, а кредиторські вимоги не акцептовано, відтак, вважаючи власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Суд одразу звертає увагу на наступне.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 16.02.2016 у справі №21-484а15, на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів. До вказаних висновків Верховний Суд України прийшов за наслідками розгляду справи за позовом управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ліквідації публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» Куреного Олександра Вікторовича про визнання протиправними дії та зобов'язання уповноважену особу Фонду визнати та включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги управління Пенсійного фонду України.
Водночас, у силу частини першої статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Так, висновок Верховного Суду України у зазначеній постанові зводиться до того, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вказані спірні правовідносини, які врегульовані нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому спори, які виникають на стадії ліквідації банку належить розглядати в порядку Господарського процесуального кодексу України.
Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Неплатоспроможність визначена також статтею 1 вказаного Закону як неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
З наведеного слідує, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» регулюються відносини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, які вирішуються в порядку Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, частиною третьою статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дійсно встановлено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
Однак, суд звертає увагу на те, що у даній адміністративній справі вирішуються спірні відносини в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який містить у собі спеціальні норми, якими, у свою чергу, врегульовано правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України (стаття 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Так, статтею 52 зазначеного Закону передбачено порядок та черговість задоволення кредиторських вимог.
Системний аналіз вказаних положень, дає підстави суду дійти до висновку, що у даному випадку ліквідаційна процедура, яка застосовується при ліквідації банку в силу відмінного правового регулювання відрізняється від процедури передбаченої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки, зокрема, у силу положень статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», порядок ліквідації банкрута здійснюється шляхом застосування судових процедур банкрутства.
Тобто, необхідною умовою для застосування до спірних правовідносин в частині задоволення кредиторських вимог положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є безпосередня наявність порушення справи про банкрутство у суді господарської юрисдикції.
Натомість, у даному випадку, ліквідація банку, здійснюється на підставі постанови Правління Національного банку України в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким, у свою чергу, не передбачено порушення справи про банкрутство у суді господарської юрисдикції, а тому у спірних правовідносинах приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» застосуванню не підлягають.
Окремо, суд звертає увагу на пункт 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», відповідно до якого адміністративним судам роз'яснено, що спори, які виникають за участю Фонду у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказані висновки кореспондуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2016 у справі №К/800/21063/15, №К/800/21185-15 (ЄДРСР №57283527), та позицією Київського апеляційного адміністративного суду, викладену в ухвалах від 13.07.2016 у справі №826/5998/16 та від 13.07.2016 у справі №810/968/16 (ЄДРСР №58952538).
Враховуючи наведене в сукупності, а також з метою дотримання положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 у справі №21-484а15, та вирішення даної справи у порядку адміністративного судочинства.
Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, суд виходить з такого.
Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно з частиною четвертою статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
У відповідності до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються (частина п'ята статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів (пункт 4 частини першої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
У силу частини першої статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина друга статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (частина третя статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
За твердженнями відповідача, викладеним у листі від 16.04.2015 за вих. №15-7204, 26.03.2015 в офіційному друкованому органі-газеті «Голос України» №54(6058) було опубліковано оголошення проте, що у відповідності до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №188, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».
При цьому, відповідачем у вказаному листі наголошено, що позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб передчасно, тобто до початку здійснення таких виплат.
З урахуванням викладеного суд зазначає, що законодавством у галузі гарантування вкладів фізичних осіб регламентовано порядок звернення кредиторів із вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема, щодо включення їх до реєстру кредиторів на повернення банківських вкладів і відсотків, та правові підстави задоволення Фондом таких вимог.
При цьому, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не має обмежень щодо подання заяв про внесення до реєстру акцептованих вимог кредиторів раніше строку розміщення інформації про початок процедури ліквідації банку, а лише встановлює наслідки пропуску строку.
Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Слід зазначити, що аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.11.2014 у справі №К/800/16114/14 та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 №810/968/16.
З листа уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А. від 16.04.2015 за вих. №15-7204 вбачається, що останній станом на 16.04.2015, тобто вже після опублікування оголошення про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк" було відомо про наявність кредиторських вимог ОСОБА_1
Відтак, факт звернення позивача з проханням включити останнього до переліку акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» не створює законодавчо мотивованих перешкод для включення позивача, як кредитора банку, до такого переліку.
На підставі викладеного, суд з метою належного захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача дійшов до висновку, що відповідачем протиправно не включено ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» за договорами банківського вкладу від 10.02.2014 №742205/2014, від 30.01.2014 №734479/2014, від 29.04.2014 №784299/2014, з огляду на що слід зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіну Марину Анатоліївну внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», включивши до нього грошові вимоги ОСОБА_1 за договорами банківського вкладу від 10.02.2014 №742205/2014, від 30.01.2014 №734479/2014, від 29.04.2014 №784299/2014 та внести пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб таких змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
При цьому, суд звертає увагу, що положення Закону України «Про звернення громадян» не поширюють свою дію на спірні відносини в частині включення позивача до реєстру акцептованих вимог, а тому судом у межах розглядуваного спору не враховуються положення вказаного Закону, з урахуванням того, що фактично позивачем не оскаржується процедура розгляду відповідачем звернення останнього, а лише оскаржується сам факт не включення вимог останнього, як кредитора банку, до реєстру акцептованих вимог у порядку положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни щодо не включення ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» за договорами банківського вкладу від 10.02.2014 №742205/2014, від 30.01.2014 №734479/2014, від 29.04.2014 №784299/2014.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіну Марину Анатоліївну внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», включивши до нього грошові вимоги ОСОБА_1 за договорами банківського вкладу від 10.02.2014 №742205/2014, від 30.01.2014 №734479/2014, від 29.04.2014 №784299/2014 та внести пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб таких змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.