Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
23 серпня 2016 року Справа № 927/549/16
Заступник прокурора Чернігівської області, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, в інтересах держави в особі
Позивача-1: Фонду державного майна України, вул. Кутузова, 18/9, м. Київ, 01133
Позивача-2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, пр. Миру, 43, м.Чернігів, 14000
Позивача-3: Державного агентства рибного господарства України, вул. Артема, 45-А, м. Київ, 04053
Відповідач-1: Державне підприємство "Укрриба", вул. Тургенівська, 82-а, м.Київ, 04050
Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство" "Білошапки", вул. Садова, 13, с. Білошапки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17594
Предмет спору: про визнання недійсним договору та додаткових угод
Суддя Моцьор В.В.
Представники сторін:
позивача-1: ОСОБА_1 (довіреність №434 від 30 грудня 2015 року),
позивача-2: ОСОБА_1 (довіреність №35 від 23 грудня 2015 року)
позивача-3: не з'явився,
відповідача-1: не з'явився,
відповідача-2: ОСОБА_2 - керівник, ОСОБА_3 (довіреність №б/н від 08 серпня 2016 року),
за участю: ОСОБА_4 - ст. прокурора відділу прокуратури (посвідчення №032776 від 27 березня 2015 року).
В судовому засіданні 23 серпня 2016 року на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заступником прокурора Чернігівської області подано позов в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, Державного агентства рибного господарства України до Державного підприємства "Укрриба", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство" "Білошапки" про визнання недійсним договору зберігання державного майна №54/12 від 02 листопада 2012 року, укладеного між ДП "Укрриба" та ТОВ "Рибне господарство" "Білошапки" та додаткових угод до нього від 05 листопада 2012 року та від 01 серпня 2014 року.
Ухвалами суду від 22 липня 2016 року, від 02 серпня 2016 року, від 09 серпня 2016 року та від 16 серпня 2016 року розгляд справи відкладався.
Ухвалою суду від 09 серпня 2016 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів.
У судовому засіданні 16 серпня 2016 року суд перейшов до розгляду справи по суті.
Судовий процес фіксується з допомогою звукозаписувального технічного запису.
Прокурор, представник позивача-1 та позивача-2 підтримали позовні вимоги, з підстав, викладених в позовній заяві та письмових поясненнях від 22 липня 2016 року №10-25-14171 та від 16 липня 2016 року №10-03-02259 відповідно. Зокрема, зауважили, що укладений сторонами договір зберігання майна №54/12 від 02 листопада 2012 року, додаткові угоди до нього від 05 листопада 2012 року та від 01 серпня 2014 року є удаваними правочинами, оскільки за своєю суттю мають природу орендних відносин, виходячи, що основною їх ознакою є користування майном за плату. Крім того, передача спірного державного майна відбулась без участі Фонду державного майна України та без його дозволу, що є порушенням вимог чинного законодавства.
Представник відповідача-2 позовні вимоги не визнав, свої заперечення обґрунтовував тим, що договір зберігання державного майна №54/12 від 02 листопада 2012 року та додаткові угоди до нього було укладено в межах діючого законодавства, встановлення права користування в договорі не суперечить цивільному законодавству і не перетворює договір за своєю правовою природою у договір оренди. З прийняттям 04 липня 2013 року Закону України "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено здачу в оренду гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми. Для приведення існуючих договірних відносин у відповідність до законодавства ТОВ "Рибне господарство "Білошапки" звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області з заявою №118 від 07 жовтня 2015 року та необхідним пакетом документів щодо укладення договору оренди.
До початку судового засідання 23 серпня 2016 року від відповідача-2 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по справі, які долучено судом до матеріалів справи. В даних поясненнях відповідач-2, зокрема, зазначив, що Міністерство аграрної політики та продовольства України підтримало ДП "Укрриба" у роботі по збереженню державного майна та укладенню договорів зберігання з правом використання гідротехнічних споруд відповідно до чинного законодавства. Фонд Держмайна України висловив чітку позицію, що укладання договорів зберігання з правом використання до його компетенції не належить, тому погодженню з його сторони не підлягають.
В судове засідання позивач-3 та відповідач-1 не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Позивач-3 в своїх клопотаннях просив суд проводити розгляд справи без участі їх представника.
У судовому засіданні 23 серпня 2016 року прокурор заявив клопотання про долучення до матеріалів справи письмового пояснення по справі та копії наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06 травня 2003 року №126/752. Суд задовольнив клопотання, долучив документи до матеріалів справи.
Зважаючи на те, що відповідач-1 мав можливість, але не скористався правом надати суду письмовий відзив на позов, зважаючи на дотримання розумного строку вирішення господарського спору, господарський суд дійшов висновку про можливість у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:
06 травня 2003 року спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України "Про передачу гідротехнічних споруд" № 126/752 передано до сфери управління Міністерства аграрної політики України гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства; Регіональним відділенням Фонду державного майна України наказано забезпечити приймання-передачу майна на баланс Державного підприємства "Укрриба" у порядку, встановленому Положенням про порядок передачі об'єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року №1482, в місячний термін з дня підписання цього наказу (пункти 1, 2 наказу а.с.134).
Додатком до вищевказаного наказу є Перелік господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, серед яких зазначено і ТОВ "Рибне господарство" "Білошапки", майно (гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди, та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів цих товариств та не підлягає приватизації) яких передається на баланс державного підприємства "Укрриба" (а.с.136).
02 листопада 2012 року між Державним підприємством "Укрриба" (поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство" "Білошапки" (зберігач) укладено договір зберігання державного майна №54/12 (далі - договір) (а.с.43-45).
Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 1.3 договору поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання згідно з актом приймання-передачі нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів, які обліковуються на балансі поклажодавця і передані йому на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України "Про передачу гідротехнічних споруд" від 06 травня 2003 року № 126/752. Об'єктом зберігання є гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди, греблі, будівлі, насосні станції, пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, що перебуває в державній власності відповідно до п.1.1 договору. Зазначене майно розташоване за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Білошапки.
За умовами пунктів 2.1, 2.2, 2.4 договору зберігач в 3-денний строк з моменту укладення договору зобов'язаний прийняти від поклажодавця майно згідно з Актом приймання-передачі; зберігач зобов'язаний вживати всі заходи для збереження майна, його цілісності. Комплектності протягом всього строку дії договору відповідно до вимог глави 66 Цивільного кодексу України; у випадках, коли для збереження якісних властивостей майна необхідне його використання, зберігач звертається до поклажодавця за дозволом стосовно використання майна, переданого на зберігання, а порядку дії ст.944 Цивільного кодексу України.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що за відповідальне зберігання майна щомісячний розмір плати складає 10,00грн., в тому числі ПДВ, з врахуванням щомісячного індексу інфляції. Плата за відповідальне зберігання майна перераховується на розрахунковий рахунок зберігача один раз на рік по закінченню календарного року до 15 січня наступного року.
Згідно з п. 6.1 договору він набуває чинності з дня його підписання і діє протягом десяти років з 02 листопада 2012 року по 02 листопада 2022 року.
02 листопада 2012 року між сторонами договору складено та підписано акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, які передаються на зберігання, згідно якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди ставів) балансовою вартістю -1407173,00грн., залишковою вартістю станом на 01 листопада 2012 року - 825758,67грн., яке розташоване за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Білошапки (а.с.47-48).
05 листопада 2012 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду до договору зберігання державного майна №54/12 від 02 листопада 2012 року (а.с.50-51), якою ДП "Укрриба" дозволило зберігачу користуватися державним майном та визначено порядок і строки розрахунків за його користування. В п.1.3 даної додаткової угоди сторони погодили, що зберігач зобов'язався проводити плату за користування державним майном щомісячно на розрахунковий рахунок замовника не пізніше 14 числа місяця, наступного за звітним. Ціна за користування державним майном, визначена в протоколі про договірну ціну, який є невід'ємною частиною договору, становить 5334,64грн. в т.ч. ПДВ (а.с.49). Ця додаткова угода набирає чинності з 05 листопада 2012 року (п.1.8).
01 квітня 2013 року між сторонами договору укладено додаткову угоду до договору зберігання державного майна №54/12 від 02 листопада 2012 року (а.с.52), якою розділ 2"Права та обов'язки зберігача" доповнили пунктами 2.5 та 2.6. Ця додаткова угода набирає чинності з 01 квітня 2013 року (п.3).
01 серпня 2014 року між сторонами договору укладено додаткову угоду до договору зберігання державного майна №54/12 від 02 листопада 2012 року (а.с.53-54), якою сторони збільшили ціну за користування державним майном до 11285,81грн., в т.ч. ПДВ. Ця додаткова угода набирає чинності з 01 серпня 2014 року.
Прокурор та позивачі вважають, що договір та додаткові угоди до нього є удаваним правочином, оскільки за своєю суттю спірний договір є договором оренди майна, виходячи з того, що основною ознакою спірного договору є користування майном за плату, а плата за користування майном є не співрозмірною з платою за послуги зберігання за даним договором. Крім того, з огляду на те, що передача спірного державного майна відбулась на підставі угоди, укладеної без участі Фонду державного майна України та без його дозволу, спірний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, адже правомочною особою на укладення договору оренди державного майна є Фонд державного майна України, тому ДП "Укрриба" при укладенні договору перевищило свою компетенцію як балансоутримувач майна. Посилаючись на приписи ст.ст. 215, 235, 759, 936, 944, 946 Цивільного кодексу України та ст.287 Господарського кодексу України заступник прокурора Чернігівської області і позивачі просять суд визнати договір та додаткові угоди до нього недійсними.
За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п.2.1 ч.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", визначено, що, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Так, відповідно до ст.936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Згідно ст.944 Цивільного кодексу України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі. У статті 946 Цивільного кодексу України також передбачається, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
Водночас, ст.759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.235 Цивільного кодексу України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Згідно з ч.2 ст.235 Цивільного кодексу України, якщо буде установлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Виходячи з умов договору зберігання державного майна №54/12 від 02 листопада 2012 року, суд дійшов висновку, що спірний договір є удаваним правочином, оскільки за своїм правовим змістом фактично є довгостроковим договором оренди державного майна, виходячи з того, що основною ознакою спірного договору є користування майном за плату. Отже, умови спірного договору регулюють відносини оренди майна, а сам договір вчинено з метою їх приховати.
Статтею 326 Цивільного кодексу України встановлено, що управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Згідно умов ст.4-6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року № 185-V, Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює політику у сфері приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності та уповноважений управляти об'єктами державної власності від імені держави.
Згідно з Указом Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" від 15 грудня 1999 року №1572/99 до системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Міністр як член Кабінету Міністрів України особисто відповідає за розроблення і реалізацію державної політики, спрямовує і координує здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до його відання.
Положення "Про Міністерство аграрної політики та продовольства України", затверджене Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №di_510260, визначає, що Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації, зокрема, державної політики в галузях рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.
Відповідно до Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого Указом Президента України 16 квітня 2011 року №484/2011 (чинного на день укладення договору) Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України. Держрибагентство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.
Держрибагентство відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, веде реєстр гідротехнічних споруд рибогосподарських водних об'єктів щодо їх технічної експлуатації та використання з метою отримання максимальної рибопродуктивності (ст. 4 Положення).
Відповідно до Статуту державного підприємства "Укрриба", що опублікований на сайті ДП "Укрриба", підприємство засноване на основі державної власності, входить до сфери управління Державного агентства рибного господарства України та підзвітне йому; майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.
Таким чином, згідно зі спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України "Про передачу гідротехнічних споруд" від 06 травня 2003 року №126/752 майно, яке є об'єктом спірного договору, не підлягає приватизації та передачі в оренду, а отже органом приватизації було обрано спосіб управляння цим майном шляхом передачі його до сфери управління Міністерства аграрної політики України, яке у свою чергу передало зазначене майно на баланс ДП "Укрриба".
У листі Міністерства аграрної політики України №37-24-2-13/16354 від 02 грудня 2004 року, адресованому ДП "Укрриба", міністерство підтримало першого відповідача у роботі по збереженню державного майна та укладенню договорів зберігання з правом використання гідротехнічних споруд відповідно до чинного законодавства (а.с. 126).
Приписами ст.287 Господарського кодексу України та ст.5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.
Відповідно до ч.1 Закону України "Про Фонд державного майна України" від 09 грудня 2011 року № z1567-11, Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Отже, правомочною особою на укладення договору оренди державного майна є Фонд державного майна України, а державне підприємство "Укрриба" є лише балансоутримувачем цього майна.
У листі Фонду державного майна України від 28 вересня 2011 року №10-25-13179 адресованому Державному агентству рибного господарства України першим позивачем повідомлено позивача-3 про те, що питання, які пов'язані з укладанням ДП "Укрриба" договорів зберігання з правом користування, належить до компетенції уповноваженого органу управління - Державного агентства рибного господарства України (а.с.127-128).
Доказів надання дозволу Фондом державного майна України або Державним агентством рибного господарства України на укладення договору оренди державного майна суду не надано.
Крім того, суд зазначає, що об'єкти спірного договору (гідротехнічні споруди), які є об'єктами загальнодержавного значення і не підлягають приватизації, і, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та абз. 18 п. г) ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" не можуть бути об'єктами оренди.
З огляду на те, що передача спірного державного майна відбулась на підставі угоди, укладеної без участі Фонду державного майна України та без його дозволу, спірний договір та додаткові угоди до нього укладені з порушенням вимог чинного законодавства.
При цьому, суд відзначає, що наведене недотримання вимог законодавства потягнуло за собою порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 04 жовтня1995 року №786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна".
Так, пунктом 17 вказаної Методики встановлено, що у разі, коли орендодавцем є Фонд державного майна України чи його регіональне відділення, орендна плата за нерухоме майно державних підприємств спрямовується в розмірі 70 % до державного бюджету, 30 % державному підприємству, на балансі якого знаходиться орендоване майно.
Таким чином, недотримання вказаних норм законодавства спричинило збитки державі у розмірі не отриманої орендної плати, яка у випадку дотримання вимог законодавства з питань оренди та користування державним майном надходила б до Державного бюджету (Постанови ВГС України від 31.07.2012 у справі № 15/104-11, від 25.04.2012 у справі № 26/162-11, від 25.10.2012 у справі № 5002-23/5089-2011, від 26.09.2012 у справі № 3/258, від 16.01.2013 у справі № 14/140-11/10-12).
Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною, сторонами, вимог, які встановлені частиною 1 статті 203 вказаного Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).
Суд дійшов висновку, що договір зберігання державного майна №54/12 від 02 листопада 2012 року, укладеного між ДП "Укрриба" та ТОВ "Рибне господарство" "Білошапки" підлягає визнанню недійсним, а відтак, в силу приписів ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України, вказаний правочин вважається недійсним з моменту його укладення. Тому додаткові угоди до нього від 05 листопада 2012 року та від 01 серпня 2014 року є також недійсними, в силу того, що вони є похідними від основного правочину.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи відповідача 2 відносно того, що майно передано з погодженням і використання майна пов'язано з його збереженням, не приймається судом до уваги, оскільки суду не надано доказів того, що договір був погоджений Фондом державного майна України, а необхідність використання майна не доводить неможливості його функціонування за призначенням.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога прокурора, заявлена в інтересах позивачів, про визнання недійсним договору та додаткових угод до нього є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України сплачений прокуратурою судовий збір в сумі 4134,00грн. підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачів порівну в сумі 2067,00грн.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір зберігання державного майна №54/12 від 02 листопада 2012 року, укладений між ДП "Укрриба" та ТОВ "Рибне господарство" "Білошапки" щодо зберігання гідротехнічних споруд рибницьких ставків, що розташовані в с. Білошапки Прилуцького району Чернігівської області.
3. Визнати недійсною додаткову угоду від 05 листопада 2012 року до договору зберігання державного майна №54/12 від 02 листопада 2012 року, укладену між ДП "Укрриба" та ТОВ "Рибне господарство" "Білошапки" щодо надання дозволу на користування державним майном.
4. Визнати недійсною додаткову угоду від 01 серпня 2014 року до договору зберігання державного майна №54/12 від 02 листопада 2012 року, укладену між ДП "Укрриба" та ТОВ "Рибне господарство" "Білошапки".
5. Стягнути з Державного підприємства "Укрриба" (вул. Тургенівська, 82-а, м.Київ, 04050, код 25592421) на користь прокуратури Чернігівської області (одержувач: прокуратура Чернігівської області, р/р 35215093006008, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910114, банк ДКСУ м. Київ) 2067,00грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне господарство" "Білошапки" (вул. Садова, 13, с. Білошапки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17594, код 30148237) на користь прокуратури Чернігівської області (одержувач: прокуратура Чернігівської області, р/р 35215093006008, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910114, банк ДКСУ м. Київ) 2067,00грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 29 серпня 2016 року.
Суддя В.В. Моцьор