18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"23" серпня 2016 р. Справа № 10/2456
вх. № 15959/16 від 02.08.2016
Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Соколишиною І.А., за участю: особисто - арбітражного керуючого Голінного А.М. (ліквідатор банкрута), розглядає у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву
заявника товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи"
про заміну кредитора його правонаступником
у справі за заявою
ініціюючого кредитора ОСОБА_2
до боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
про визнання банкрутом, -
Заявником, товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", подано заяву від 02.08.2016 (вх.суду №15959/16 від 09.08.2016) про заміну первісного кредитора, публічного акціонерного товариства "Сведбанк", його процесуальним правонаступником, товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", у зв'язку з переходом до останнього прав вимоги первісного кредитора до боржника на підставі договору факторингу від 28.11.2012.
Заява обгрунтована тим, що постановою Верховного Суду України від 06.07.2015 у справі №711/3130/13-ц установлено, що по кредитному договору №2301/0107/88-749 відбулась заміна на кредитора.
Ухвалою суду від 10.08.2016 залучено до участі у розгляді заяви, як третю особу на стороні заявника, яка не заявляє самостійних вимог на предмет вимог, товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та витребувано:
від ТОВ "Кредитні ініціативи" - первинні документи, що підтверджують право вимоги (кредитні договори, договори застави, зміни до них, документи про надання кредиту, інші первинні документи про право вимоги); документи, що засвідчують як перехід права вимоги до ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" так і передачу права вимог останньою заявнику (зокрема, документи, передбачені договорами факторингу /уступки прав вимог/); повні обгрунтовані розрахунки сум відступлених вимог; пояснення причин розбіжностей у сумах вимог, які визнані за первісним кредитором ухвалою суду від 21.07.2011, і які відступлені ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс", та надалі ТОВ "Кредитні ініціативи"; докази сплати коштів за договором факторингу;
від ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" - письмові пояснення обставин укладання договорів факторингу від 28.11.2012 з ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Кредитні ініціативи", мати зазначені договори та документи по їх виконанню; докази сплати коштів за договором факторингу.
Учасники провадження у справі про банкрутство були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак представники від ТОВ "Кредитні ініціативи", ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс", ПАТ "Сведбанк", членів комітету кредиторів у судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, витребувані документи суду не подали.
Ліквідатор банкрута, арбітражний керуючий Голінний А.М. проти вимог заперечив повністю, у письмовому поясненні від 22.08.2016 (вх.суду №17039/16 від 23.08.2016) та у судовому засіданні пояснив: що серед поданих заявником документів відсутні докази приймання передачі документації, підтверджуючої існування зобов'язань у первісного кредитора по відношенню до боржника, зокрема: оригінали кредитних договорів, договорів іпотек з усіма змінами, доповненнями тощо, як від ПАТ "Сведбанк" до ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс", так і від ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" до ТОВ "Кредитні ініціативи"; що копія договору факторингу №15 від 28.11.2012, укладеного між ПАТ "Сведбанк" до ТОВ "ФК Вектор Плюс" надана не повністю; що в копії договору факторингу від 28.11.2012, укладеного між ТОВ "ФК Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи", внаслідок закреслень відсутні деякі його положення і текст відображений не в повному обсязі; що відсутні належні та допустимі докази (розрахункові документи), підтверджуючі оплату за відступлене право вимоги у відповідному розмірі та у відповідний строк, згідно умов договорів; що через відсутність детальної розшифровки структури заборгованості по кредитних договорах (зокрема періоду за який у нового кредитора виникало право стягнення відсотків та пені) визначити чи включена сума вимоги, визнана ухвалою суду від 21.07.2011 у цій справі в суму, відступлену по договорах факторингу, неможливо, так само і не можливо визначити чи є набувачі права вимоги відповідно правонаступниками в межах саме цієї суми грошових вимог; що відсутні належні та допустимі докази дотримання сторонами п.2.6 договору факторингу №15 від 28.11.2012 (відповідно до вимог ст.1083 Цивільного кодексу України) щодо можливості наступного відступлення права грошової вимоги на користь третьої особи.
Крім того, ліквідатор банкрута заявив клопотання про припинення розгляду заяви на підставі п.2 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, мотивоване тим, що вказані обставини вже були предметом розгляду у даній справі і ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.10.2015 було встановлено відсутність правонаступництва у ТОВ "Кредитні ініціативи" за зобов'язаннями банкрута фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, отже вимоги повторному дослідженню та встановленню не підлягають.
Відповідно до статей 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013, далі - Закон-2343) .
Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази. суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалами суду від 09.12.2010 порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на майно боржника, від 28.12.2010 введено процедуру розпорядження майном боржника, від 21.07.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, постановою від 20.09.2011 боржника визнано банкрутом.
Згідно з ухвалою суду від 21.07.2011 вимоги ПАТ "Сведбанк" окремо внесені до реєстру вимог кредиторів як забезпечені заставою на суму 263749,97 грн., з яких 209320,44 грн. у першу чергу та 54429,53 грн. у шосту чергу. Вимоги ПАТ "Сведбанк" грунтуються на кредитному договорі від 14.12.2005 №16.06-04/265-К, та кредитному договорі від 16.01.2007 №2301/0107/88-749.
Ухвалою суду від 02.10.2016 відмовлено у задоволенні аналогічної заяви заявника від 18.09.2013 №11813/13. Вказана ухвала суду залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2016. При цьому залишаючи без змін попередні судові рішення суд касаційної інстанції зазначив: що процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником), тому у кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права; що підтвердженням прав нового кредитора є документи, що засвідчують його права, які передаються, та інформація, яка є важливою для їх здійснення; що заявником не надано доказів наявності у нього оригіналів кредитних договорів №6.06-04/265-К від 14.12.2005 та №2301/0107/88-749 від 16.01.2007 з додатковими угодами, документів про фактичну видачу кредитних коштів боржнику, розрахунків суми основного боргу. Крім того, заявником не зазначено розміру грошових вимог, у межах яких він вважає переходить до нього право вимоги.
Відповідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України у разі заміни кредитора в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно із ст.1 Закону-2343 кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Грошові зобов'язання ПАТ "Сведбанк" до боржника грунтуються на кредитних договорах (однак, заявником не надано доказів наявності у нього оригіналів договорів з додатковими угодами), документах про фактичну видачу грошей боржнику (однак, такі оригінали у заявника теж відсутні), розрахунках про здійснені на суму основного боргу нарахуваннях (однак, заявником у заяві взагалі не приведено навіть сум, у межах яких як він вважає переходить до нього право вимоги. При цьому суд наголошує на тому,
що заявник у заяві не вказав ні розмір вимог, на які він претендує, ні черговість їх задоволення (згідно ж із доданими ксерокопіями списків заборгованостей передані суми майже вдвічі більші);
що відсутні будь-які докази отримання боржником грошей та відсутні посилання на ці докази у заявах заявника;
що відсутні докази передачі документів про видачу грошей в оригіналі (чи щонайменше у нотаріально засвідченій копії, як це передбачено договорами факторингу) від ПАТ "Сведбанк" до ТОВ "ФК "Вектор Плюс" і надалі заявнику;
Також до первинних документів (доказів правомірності вимог) за процентами, пенею та іншими нарахуваннями мають бути надані повні, обгрунтовані, зрозумілі і придатні для перевірки судом (математичної і правової) їх розрахунки. Однак, такі розрахунки відсутні, як відсутні докази передачі цих нарахувань від ПАТ "Сведбанк" до ТОВ "ФК "Вектор Плюс" і надалі заявнику.
Слід підкреслити, що відповідно до ст.1077 Цивільного кодексу України та пункту 2.1 договорів факторингу (згідно з якими клієнт "відступає" право вимоги, а не "зобов'язується відступити") договір є реальним, тобто укладеним з моменту його повного і фактичного виконання. Отже, момент переходу права вимоги настає у момент фактичної передачі оригіналів документів про право вимоги до боржника та проведення оплати (а не у момент укладення договору).
Разом з тим, відповідно до ст. 1083 Цивільного кодексу України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
Як вбачається з умов п. 2.6 Договору факторингу № 15 від 28.11.2012, укладеного між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс", окрім випадків, передбачених у п. 2.6.5 нижче, наступне відступлення (або будь-яке інше відчуження, в т.ч. передача в заставу) фактором прав вимоги заборгованості до боржників (як в цілому, так і будь-якої її частини) будь-яким третім особам допускається виключно за умови отримання фактором від банку попереднього письмового дозволу (погодження) спостережної ради банку.
У пункті 2.6.5 Договору факторингу № 15 від 28.11.2012 сторони узгодили, що письмовий дозвіл від банку не потрібен, якщо особа, яка має намір придбати у фактора право вимоги заборгованості від боржників, є банківською установою або фінансовою установою (у тому числі факторинговою установою), яка пов'язана відносинами контролю з банківською установою, або, якщо з моменту укладення цього договору пройшов 1 (один) рік і більше, за умови, що особа, що має намір придбати у фактора право вимоги заборгованості від боржників, має бездоганну репутацію та відповідає усім вимогам, вказаним у п.п. 2.6.1., 2.6.2., 2.6.3. даного договору, а фактор повідомив банк про можливе відступлення права вимоги не менш, як за 5 робочих днів до такого продажу (відступлення).
Докази дотримання ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" умов п.2.6 Договору факторингу №15 від 28.11.2012 при укладенні договору факторингу від 28.11.2012 з ТОВ "Кредитні ініціативи" (переуступці прав вимоги в тому числі і до боржника у даній справі) матеріали справи не містять, що суперечить ст.1083 Цивільного кодексу України, а отже у суду відсутні підстави для висновку про отримання ТОВ "Кредитні ініціативи" прав вимоги до боржника у даній справ за договором факторингу від 28.11.2012, оскільки останній укладений без погодження із банком (первісним кредитором).
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про виконання ним свого зобов'язання ані на користь фактора (ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс") за договором факторингу №15 від 28.11.2012, ані фактора (ТОВ "Кредитні ініціативи") за договором факторингу від 28.11.2012.
Відповідно до ст.517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Отже відсутність оригіналів документів про право вимоги, відсутність доказів передачі цих документів про право вимоги новому кредитору свідчить про відсутність самого права вимоги у заявника. Тобто обставини правонаступництва ним повторно не доведені.
При цьому суд окремо наголошує на тому, що заявником докази повторно не надані, не зважаючи на висновки судів в ухвалі суду від 02.10.2016 постанові Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 та постанові Вищого господарського суду України від 18.05.2016.
Що стосується клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Голінного А.М. про припинення провадження у справі в частині розгляду заяви ТОВ "Кредитні ініціативи" на підставі п.2 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на те, що заявник наводить нові підстави для задоволення заяви і вказує, що обставини правонаступництва установлені у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015 у справі №711/3130/13-ц.
Однак, з цими доводами заявника суд не погоджується,
оскільки у постанові від 06.07.2015 у справі №711/3130/13-ц Верховний Суд України вирішив питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права (а саме ст.228 Цивільного кодексу України), а не питання застосування ст.517 Цивільного кодексу України;
оскільки предметом дослідження Верховного Суду України було питання про те, чи порушує публічний порядок і чи є нікчемним згідно зі статтею 228 ЦК України договір факторингу про відступлення права вимоги за кредитним договором, а не питання про наявність (доведеність) факту правонаступництва;
оскільки у самій постанові зазначено, що "…Верховний Суд України відповідно до положень статей 355, 3602 ЦПК України не може встановлювати обставини, збирати і перевіряти докази та надавати їм оцінку…", отже вказане рішення відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не є преюдиційним стосовно обставин правонаступництва, на які посилається заявник. Більш того, правонаступництво це не обставина, а це є висновок, до якого суд може дійти лише на підставі підтверджених конкретними доказами обставин (фактів). Таких конкретних фактів (а предметом доказування правонаступництва у цій справі є оригінали кредитних договорів №6.06-04/265-К від 14.12.2005 та №2301/0107/88-749 від 16.01.2007 з додатковими угодами, документи про фактичну видачу кредитних коштів боржнику, розрахунки сум боргу) постанова Верховного Суду України від 06.07.2015 у справі №711/3130/13-ц не містить.
Керуючись ст.4-1, 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 24 Закону-2343, суд, -
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" від 02.08.2016 (вх.суду №15959/16 від 09.08.2016) відмовити повністю.
У задоволенні клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Голінного А.М. від 22.08.2016 (вх.суду №1703/16 від 23.08.2016) відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено у понеділок 29.08.2016.
Направити дану ухвалу ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (2), а також рекомендованим листом ТОВ "Кредитні ініціативи", ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс", ПАТ "Сведбанк".
С у д д я Хабазня Ю.А.
7