Справа № 1-126/07
Вирок
Іменем України
11 липня 2007 рокуКомсомольський міський суд
Полтавської області
в складі головуючого суддіОкунь Т.В.
при секретаріГончар С.Т.
з участю прокурораОльховського Б.В..
захисникаОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Комсомольську кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 Юньєвича, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України раніше судимого.
за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,
встановив:
Підсудний ОСОБА_2 намагався вчинити крадіжку чужого майна за таких обставин:
21 жовтня 2006 року приблизно о 00.30 год. підсудний, за попередньою змовою з ОСОБА_3, засудженим вироком Комсомольського міського суду від 29.03.2007 року за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, шляхом злому металевих ґрат та вікні та пошкодження віконного стеклопакету, проникли в приміщення магазину "Економ-стиль", розташованого за адресою: Леніна,79 в м. Комсомольську, що є власністю потерпілої ОСОБА_4В, звідки таємно, з корисливих спонукань викрали 29 предметів чоловічого і жіночого одягу та дві валізи на загальну суму 1326 грн., проте свій злочинний намір не довели до кінця по причині, що не залежала від їх волі, оскільки на місці вчинення злочину були затримані працівниками міліції.
Підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, і підтвердив суду, що 21.10.2006 року приблизно о 00.30 год. за обставин, зазначених в описовій частині вироку, він разом із ОСОБА_3, за пропозицією останнього вчинили крадіжку одягу з магазину по вул. Леніна в районі "Піски" в м. Комсомольську. ОСОБА_3 проник в приміщення магазину, і через вікно подавав йому речі, а він складав їх у валізи, і відносив за гараж поблизу магазину. Невдовзі, на місці вчинення злочину, вони були затримані працівниками міліції і доставлені в міськвідділ.
При відтворенні обстановки і обставин події злочину підсудний дав аналогічні показання ( а.с. 128-131).
Як вбачається з оголошених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_5, наданими нею під час розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3, проникнення в магазин було вчинено через вікно, безлад устаткувався по всьому приміщенню, сліди злому було виявлено також на касовому апараті, але скрито його не було. Викрадені речі їй повернуто, пошкодження вікна та касового апарату вона усунула самостійно і пред'являти позов до осіб, що проникли в магазин, наміру не має.
За наслідками проведеної в магазині інвентаризації було виявлено недостачу 29 предметів одягу та двох валіз ( а.с. 19-24)
При огляді місця пригоди на вікні та касовому апараті були виявлені сліди злому (а.с 9-10), фрагмент металевої трубки, якою за свідченням ОСОБА_2 вони з ОСОБА_3 відігнули металеву решітку на вікні, та відбитки пальців, один з яких за висновком криміналістичної експертизи належить ОСОБА_3 (а.с. 97-102)
За висновками товарознавчих експертиз (а.с.38-47,54-71,79-90) вартість вилучених речей становить 1326 грн.
Обґрунтовуючи висновки про доведеність вини підсудного в скоєнні інкримінованого злочину, суд, застосовуючи положення ч. 3 ст. 299 КПК України, приймає до уваги, що фактичні обставини справи, об'єм та вартість викраденого ніким з учасників процесу не оспорюється.
Умисні дії ОСОБА_2, які виразились в замаху на таємне викрадення чужого майна, скоєними за попередньою змовою, групою осіб, поєднаному з проникненням у приміщення, органами попереднього слідства вірно кваліфіковані за ч. 3 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України.
Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд, враховуючи положення ст.65, 68 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого діяння,
2
ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, а також особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудному, судом визнаний факт вчинення злочину в нетверезому стані, який не заперечувався самим підсудним..
За висновком ЛКК ОСОБА_2 практично здоровий, працездатний, не потребує примусового лікування від наркоманії та алкоголізму. Перебуває під наглядом у лікаря - психіатра з діагнозом "нічний енурез"( а.с. 186). За висновком судово-психіатричної експертизи під дію ст. 19,20 КК України не підпадає. За місцем проживання характеризується негативно, як схильна до вживання алкогольних напоїв особа. Проживає в родині вдвох з братом, батьки померли, офіційно не працює.
Вирішуючи питання щодо виду покарання, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, приймаючи до уваги, що підсудний повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, оцінюючи характер його співучасті у вчиненому, суд, з врахуванням захворювання підсудного, вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з встановленням максимального іспитового строку, передбаченого ст.75 КК України.
Звільняючи ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, суд, з метою організації органами виконання покарань належного контролю за його поведінкою, покладає на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Питання про судові витрати та речові докази вирішене судом при постановлені вироку відносно співучасника підсудного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,
засудив:
ОСОБА_2 Юньєвича за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з встановленням іспитового строку тривалістю на три роки.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
Запобіжний захід засудженому змінити, звільнивши з-під варти з залу суду
В строк покарання зараховувати термін перебування під вартою з 03.04.2007 року до 11.07.2007 року включно.
До вступу вироку в законну силу обрати відносно засудженого запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
На вирок суд протягом 15 днів з часу проголошення вироку може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області.