Справа № 2 - а - 687/2007 р.
27 грудня 2007 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: Бабоїд О.М. при секретарі: Лола Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі про зобов»язання виплачувати розмір пенсії відповідно до чинного законодавства та проведення перерахунку доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, -
Позивачка ОСОБА_1 надала до суду адміністративний позов до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі про зобов»язання виплачувати розмір пенсії відповідно до чинного законодавства та проведення перерахунку доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мотивуючи тим, що вона являється потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання, пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, непрацюючим пенсіонером, проживаючою на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно ст. ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй, як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 2 групи, захворювання, пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, призначена пенсія не може бути нижчою восьми мінімальних пенсій за віком, а також додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 4 Постанови КМУ від 30.0.1997 року № 23 «Про затвердження нового порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій в зв'язку з втратою годувальника, внаслідок Чорнобильської катастрофи» з подальшими змінами і доповненнями також передбачено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим по 2 групі інвалідності восьми мінімальних пенсій за віком.
Розмір отримуваної нею пенсії ні в якій мірі не відповідає 8 мінімальним пенсіям за віком, так як і додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, не відповідає 75 % мінімальної пенсії за віком.
ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.
Всупереч вимогам даної статті відповідач виплачує їй доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 5, 20 грн.
Вважає, що її пенсія повинна бути перерахована відповідачем відповідно до вказаного законодавства України починаючи з 01 січня 2005 року.
Вона зверталася з письмовою заявою до відповідача з проханням здійснити перерахунок призначеної їй пенсії, однак в своєму листі від 31.05.2007 року відповідач відмовив їй у перерахуванні пенсії, чим грубо порушив її конституційне право на соціальний захи ст.
В зв'язку з тим, що відповідач відмовив їй в проведенні перерахунку пенсії згідно з нормами, встановленими законами України, вона вимушена звернутися з позовом до суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, уточнивши їх, та просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії згідно зі ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком; а також доплати до пенсії згідно ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка повинна становити одну мінімальну заробітну плату, починаючи з 01 січня 2005 року, з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян та мінімальної заробітної плати.
Просить звільнити її від сплати судового збору, відповідно до наданих їй пільг. Відповідач в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі та пояснив суду, що відповідно до ст. ст. 10, 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (із змінами, внесеними згідно із законом № 2981-Ш від 17.01.2002 р.) пенсійне забезпечення, призначення пенсій і оформлення документів для її виплати здійснюється органами Пенсійного фонду. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" визначено, що органи Пенсійного фонду здійснюють призначення і виплату пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення " та інших законів, що регулюють виплату пенсій іншим категоріям громадян, тобто визначено перелік законів, якими керується Пенсійний фонд під час призначення і виплати пенсій.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Бюджет Пенсійного фонду України щороку затверджується Кабінетом Міністрів України.
Позивачка являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи. Проте, за заявою позивачки 31.12.2003 року вона була переведена з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. А тому нараховувати пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 54 Закону немає підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" встановлено, що виходячи з розміру 19, 91 грн провадиться розрахунок додаткової пенсії, передбаченої цим Законом (для осіб, віднесених до категорій 1, 2, 3 та 4), під час призначення та перерахунку пенсій за цим Законом, та за ЗУ "Про пенсійне забезпечення".
На підставі ст. 50 Закону позивачці виплачується 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку 19, 91 грн, тобто 14, 93 грн.
Що стосується доплати непрацюючим пенсіонерам згідно ч. 2 ст. 39 ЗУ "Про статус. ..", то вона постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року встановлена в розмірі 5, 20 грн.
Враховуючи конституційну норму щодо обов"язкового виконання постанов Кабінету Міністрів України ( ст. 117 ОСОБА_2 України) управлінням Пенсійного фонду України у Таращанському районі при призначенні пенсії позивачу були правомірно застосовані вказані постанови КМУ.
ст. 99 КАС України встановлено річний строк для звернення особи до адміністративного суду за захистом своїх прав, який обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. В зв»язку з цим, задовільняти вимоги позивачки за період 2005 - 2006 роки немає підстав.
Враховуючи викладене, просить позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 являється потерпшою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання, пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджено копією посвідчення, непрацюючим пенсіонером, яка проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
31.10.2006 року набрав чинності Закон України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у якому визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно ст. 50 ОСОБА_2 України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування, завданої порушенням цього права, шкоди.
Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам IIгрупи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Частиною 3 статті 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що обчислення та призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження, проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4 (статті 30-35 Закону).
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсія з інвалідності другої групи не повинна бути нижчою восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 10 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно ч. 2 ст. 33 цього Закону за наявності у непрацюючих інвалідів II і IIIгруп - у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу за їх вибором пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
В судовому засіданні було встановлено, що за заявою позивачки 31.12.2003 року вона була переведена з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Згідно ч.3 ст. 67 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений "відпрвідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, для позивачки, як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, нинішній розмір додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.
Порядок обчислення доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, визначений постановою КМУ „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року № 836, внаслідок чого при визначенні розміру підвищення пенсії позивачці відповідач керувався встановленим даною постановою розміром - 5, 20 грн, на думку суду - безпідставно, оскільки даний розмір суперечить вимогам ст. 39 закону.
Згідно із Законом України від 19.12.2006 p. N 489-Vдію частини другої статті 39 зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають ОСОБА_2 України (є неконституційними), такі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік": зокрема, пункту 30 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, зокрема- абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Суд вважає, що з часу проголошення рішення Контитуційного суду відповідач повинен був перерахувати пенсійне забезпечення згідно вимог ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак не вчинив цього, чим порушив конституційні права позивачки в сфері отримання встановленого законодавством, належного пенсійного забезпечення.
Оскільки позивачка просить здійснити перерахунок пенсії, додаткової пенсії та доплати до пенсії з 01 січня 2005 року, суд вважає, що додаткова пенсія та доплата до пенсії позивачки повинні бути перераховані відповідачем з цього часу.
Позиція відповідача грунтується виключно на
постановах Кабінету Міністрів України. Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні № 8 - рн/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1 - 12/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою ОСОБА_2 України і закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішенням Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 ОСОБА_2 України не допускається.
Згідно ст. 8 ОСОБА_2 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України та повинні відповідати їй. ОСОБА_2 України - є нормами прямої дії.
Згідно зі ст. 16 ОСОБА_2 України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов'язком держави. Згідно ст. 22 ОСОБА_2 України, конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та об'єму існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 19 ч. 2 ОСОБА_2 України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений ОСОБА_2 та Законами України.
Статтею 113 ОСОБА_2 України передбачено, що KM України у своїй діяльності керується ОСОБА_2 України та Законами України.
Статтею 19 ЗУ «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» передбачено, що тільки законами України встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком.
У ст. 7 ОСОБА_2 України зазначено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент Верховна рада України. Таким чином, при розгляді даної справи необхідно брати до уваги прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, а також мінімальну заробітну плату, встановлені Верховною Радою України, а не
постановами КМУ, оскільки КМУ не надано право встановлювати прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність та мінімальну заробітну плату.
Виходячи із загального законодавства України, закони мають вищий юридичний статус у порівнянні з нормативними актами КМУ.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст. ст. 1, 3, ч. 2 ст. , ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст. ст. 22, 23, ч. 1 ст. 24 ОСОБА_2 України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 ОСОБА_2 України, так і ст. 8 КАС України.
Згідно з ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду встановлений річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про порушення свого права позивачка дізналася 31.05.2007 року після отримання відповіді відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, та доплати до пенсії, тобто річний строк позовної давності позивачкою не пропущено, оскільки він спливає 31.05.2008 року.
Враховуючи дані обставини, суд вважає, що з урахуванням діючих на теперішній час Законів України, позовні вимоги позивачки повинні бути задоволені частково і додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинна бути перерахована з 01.01.2005 року в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, та доплата до пенсії повинна бути перерахована з 01.01.2005 року в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, з послідуючим перерахуванням у відповідності до змін діючого законодавства.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та доплати до пенсії відповідно ст. ст. 39 та 50 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам вищевказаного Закону.
Також суд вважає, що позивачка підлягає звільненню від сплати судового збору як потерпіла від аварії на ЧАЕС.
Відповідач звільняється від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».
Указані обставини встановлено з пояснень сторін, матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 17, 89, 99, 100, 158-163, 185, 186 КАС України, ст. ст. 39, 50, 54, 62, 67, 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії'" від 05.10.2000 року, ст. 62, 76 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", ст. ст. 28, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд-
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду в Таращанському районі щодо відмови ОСОБА_1, як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 2 групи, захворювання якої, пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, непрацюючому пенсіонеру, яка проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, у перерахуванні додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01.01.2005 року, в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії за період з 01.01.2005 року в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Таращанському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01.01.2005 року, відповідно до вимог ст. 50 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком; доплати до пенсії, за період з 01.01.2005 року, відповідно до вимог ст. 39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, з послідуючим їх перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян та нових розмірів мінімальної заробітної плати.
Від сплати судового збору сторони звільнити.
В решті позову відмовити.
постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.