Справа№2-2761 2007 рік
26.11.2007 року Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого-суді Беклеміщева О.В.,
при секретарі Запорожець О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання
договору дійсним, визнання права власності на гараж, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним, визнання права власності на гараж, вказуючи, що 13.09.2006 року позивач придбала у ОСОБА_2 гараж АДРЕСА_1. Договір був складений у простій письмовій формі. Позивач виконала всі умови угоди, а саме - сплатила продавцю встановлену договором суму, прийняла придбане майно у користування. На даний момент відповідач ухиляється від нотаріального оформлення договору.
У технічному паспорті позивач не визначена як власник. На її прохання зареєструвати право власності на гараж ОП ЗМБТІ відмовило, оскільки вона на їх погляд не надала правовстановлюючих документів.
Позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу гаражу, укладений між нею та ОСОБА_2 13.09.2006 року, визнати за нею право власності на гараж АДРЕСА_1, яке вона набула за договором купівлі-продажу.
Відповідач позов визнала, в судовому засіданні пояснила, що дійсно між нею та позивачем 13.09.2006 року відбулась угода купівлі-продажу належного їй гаражу. Нотаріально договір не посвідчений внаслідок бракування часу та грошей.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.09.2006 року ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 гараж АДРЕСА_1. Сторони домовилися про всі істотні умови договору, відбулося його повне виконання - передані гроші і майно.
Відповідно до вимог ст. 328 ТІК України, ст. ст. 13.49 Закону України „Про власність" право власності на майно насувається на підставах, не заборонених законом і володіння майном вважається правомірним, якщо інше не встановлене судом.
Відповідно до ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник має право пред'явити позов про визнання права власності, якщо за це право сперечається або не признається іншими особами. Відповідно до ст. 2 Закону України від 01.07.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і обмежень" державна реєстрація речових прав - офіційне визнання і підтвердження державою факту виникнення речових прав на нерухоме майно, таким чином, відмовивши в реєстрації, ОП ЗМБТІ не визнало право власності на гараж, що належить позивачу. Хоча згідно ст. 4 закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обмежень" право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Відповідно до Закону України від 01.07. 04 „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обмежень" рішення суду про визнання права власності є правовстановлюючим документом.
Таким чином, суд вважає заявлені вимоги законними і обґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 328, 331. 376, 392, ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212, 214, ЦПК України, суд -
2
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу гаражу, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 13.09.2006 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.