2"a"-220/08 2008 p.
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
23 січня 2008 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:
головуючого - судді Шембелян B.C. при секретарі - Бітківській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ленінського районного суду ОСОБА_1 адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_1 міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивачі звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому доповіли наступне. Наприкінці 2006 р. мешканці будинку № 8 по вул. Коцюбинського в м. Луганську, до яких належать і позивачі, помітили, що у квартирах № 19, 20, 37, 38 на першому поверсі ведуться будівельні роботи. Після звернень до відповідних організацій, позивачам стало відомо, що вищевказані квартири були придбані ОСОБА_10 під розміщення в них магазину з будівництвом прибудівлі, для чого рішенням ОСОБА_1 міської ради від 14.06.2005 р. № 33/101 йому була надана в оренду земельна ділянка - вищевказаний газон з зеленими насадженнями між під'їздами будинку. 07.03.2007 р. ОСОБА_10 Державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради був наданий дозвіл на виконання будівельних робіт на вищевказаний об'єкт будівництва за № 64/2007. Позивачі просять суд визнати незаконним рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 14.06.2005 р. за № 33/101 про передачу в оренду гр. ОСОБА_10 земельної ділянки, що знаходиться у дворі їх будинку між під'їздами під будівництво та розміщення прибудови до магазину, для чого ОСОБА_10 переобладнує куплені ним квартири на першому поверсі цього будинку, а також скасувати зазначене рішення.
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_11 підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позов та скасувати оскаржуване рішення відповідача ОСОБА_1 міської ради, яке порушує права позивачів як власників квартир вказаного будинку та співвласників зазначеного будинку, які відповідно до чинного законодавства мають право користування прибудинковою територією. На його думку, при укладанні оскаржуваного рішення відповідач був зобов'язаний з'ясувати думку позивачів як мешканців вказаного будинку щодо можливості виділення під забудову земельної ділянки на прибудинковій території.
Представник відповідача ОСОБА_1 міської ради ОСОБА_12 вважала оскаржуване рішення законним і таким, що не підлягає скасуванню. Пояснила, що, оскільки право позивачів на користування виділеною ОСОБА_10 земельною ділянкою не були оформлені жодним правовстановлюючим документом на момент виділення вказаної ділянки, відповідно до вимог ЗК України, то оскаржуваним рішенням права позивачів щодо зазначеної земельної ділянки не могли бути порушені. На момент прийняття оскаржуваного рішення позивачі не реалізували свого права на об'єднання співвласників багатоквартирного будинку із створенням юридичної особи та звернення до ОСОБА_1 міської ради з вимогою передання їх об'єднанню у власність або користування земельної
2
ділянки, на якій розташовано їх будинок та прибудинкова територія. Тому вказана земельна ділянка на момент ухвалення оскаржуваного рішення перебувала в комунальній власності та була вільною від зобов'язань. Оскаржуване рішення було прийняте повноважним органом з дотриманням всіх вимог чинного законодавства щодо процедури його прийняття, що не оспорюється позивачами. Рішення є обґрунтованим, оскільки його прийнято на підставі висновків відповідних організацій, до компетенції яких віднесено проведення перевірок щодо можливих порушень норм чинного законодавства та вимог окремих нормативних актів органів місцевого самоврядування прийняттям оскаржуваного рішення. Вирішення питання щодо необхідності з'ясування думки мешканців вказаного будинку про можливість виділення під забудову земельної ділянки на прибудинковій території відноситься до компетенції органів місцевої виконавчої влади, а ні місцевого самоврядування, яким є відповідач.
Представник третьої особи ОСОБА_10 в судовому засіданні висловив свою думку щодо заявлених позовних вимог, вважаючи позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачі та його представник не вказали конкретно, які саме права позивачів були порушені оскаржуваним рішенням.
Суд, заслухавши думку учасників процесу щодо заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Позивачі є мешканцями будинку № 8 по вул. Коцюбинського в м. Луганську та власниками квартир, в яких мешкають, що підтверджено копіями відповідних право установчих документів.
Третя особа ОСОБА_10 є власником квартир № 20, 37, що знаходяться на першому поверсі будинку № 8 по вул. Коцюбинського в м. Луганську, що не оспорюють позивачі та підтверджують матеріали справи.
Оскаржуваним рішенням ОСОБА_1 міської ради від 14.06.2005 р. № 33/101 вирішено:
·затвердити проект відведення земельної ділянки ОСОБА_10 під будівництво та розміщення прибудови до приміщення та благоустрій прилеглої території за адресою: вул. Коцюбинського, 8/20, 37;
·передати ОСОБА_10 в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 0, 0140 га за адресою: вул. . Коцюбинського, 8/20, 37 під будівництво та розміщення прибудови до приміщення та благоустрій прилеглої території в межах, визначених проектом відведення земельної ділянки;
·укласти з ОСОБА_10 відповідний договір оренди вказаної земельної ділянки.
З огляду на вказане рішення, суд вважає що воно прийняте ОСОБА_1 міською радою в межах повноважень, передбачених ст. 12 Земельного Кодексу України.
Як свідчать матеріали справи, зазначене рішення прийняте на підставі наступних документів:
відповідної заяви ОСОБА_10,
комплексного висновку управління архітектури та містобудування ОСОБА_1 міської ради від 13.02.2004 №427,
3
- висновку управління ОСОБА_1 міської ради з питань регулювання земельних відносин від 08.04.2004 №08-04/20,
- висновку Луганського міського управління земельних ресурсів від 2.11.2003 № 1899,
- висновку управління архітектури та містобудування ОСОБА_1 міської ради по проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_10 під будівництво та розміщення прибудови до приміщення та благоустрій прилеглої території від 04.11.03 №3116,
- висновку санітарно-гігієнічної експертизи від 5.11.2003 №171,
- висновку відділу охорони пам'яток історії та культури Луганського обласного краєзнавчого музею від 18.10.2003 №421,
- комплексного висновку управління архітектури та містобудування ОСОБА_1 міської ради від 12.06.2003 №1589,
- висновку Державної землевпорядної експертизи від 24.11.2003 року №2204,
- право установчих документів щодо підтвердження права власності на квартири № 20, 37, що знаходяться на першому поверсі будинку № 8 по вул. Коцюбинського в м. Луганську;
- рішень ОСОБА_1 міської ради від 13.05.2004 № 160/3, від 11.12.2002 №344/3, від 07.07.2003 №257/м.
В позові не оспорюються зазначені документи, копії яких є в матеріалах справи, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно до вимог ст. 38 ЗК України зазначена земельна ділянка, яку передано в оренду ОСОБА_10 оскаржуваним рішенням, перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Луганська і належить до земель житлової та громадської забудови, чого сторони також не оспорюють.
Згідно з ст. 39 ЗК України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
Згідно з п. 5.3 Правил планування та забудови населених пунктів Луганської області, що затверджені рішенням ОСОБА_1 обласної ради народних депутатів від 10.04.1997 року №15/6, що не втратили чинності на момент прийняття оскаржуваного рішення:
під час розміщення об'єктів, діяльність яких зачіпає інтереси громадян, які мешкають на відповідній території, замовник за участю представників місцевої виконавчої влади з'ясовує думку громадян шляхом опитування, проведення зборів, референдумів, тощо з підготовкою відповідного документу;
встановлення необхідності з'ясування думки громадян належить до компетенції органів місцевої виконавчої влади.
4
Таким чином, на підставі вказаного нормативного акту, суд приходить до висновку, що з'ясування думки громадян, які мешкають на вказаній території, щодо розміщення відповідного об'єкту - не є обов'язком відповідача, який є органом місцевого самоврядування. Вирішення питання щодо необхідності проведення зазначених заходів має вирішуватись на розсуд органів місцевої виконавчої влади, оскільки належить до їх компетенції.
Відповідно до ч.2 ст. 42 ЗК України, у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.
Однак, позивачі не реалізували своїх прав на об'єднання співвласників багатоквартирного будинку із створенням юридичної особи та звернення до ОСОБА_1 міської ради з вимогою передачі їх об'єднанню у власність або користування земельної ділянки, на якій розташовано їх будинок та прибудинкова територія.
Крім того, позивачі не є суб'єктами права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до ст. 92 ЗК України та не надали суду жодного правовстановчого документу, що підтверджує їх право власності або право користування виділеною оскаржуваним рішенням ділянкою.
Тому суд вважає безпідставними пояснення представника позивачів щодо того, що оскаржуваним рішенням порушене право позивачів користування виділеною в оренду ОСОБА_10 земельною ділянкою.
Суд не має підстав не довіряти висновкам відповідних організацій, до компетенції яких віднесено проведення перевірок щодо можливих порушень норм чинного законодавства та вимог окремих нормативних актів органів місцевого самоврядування прийняттям оскаржуваного рішення. Тому суд вважає необґрунтованими пояснення представника позивачів щодо того, що оскаржуваним рішенням порушені права мешканців будинку в тому числі на чистоту навколишнього середовища.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 17, 94, 159, ч.3 ст. 160, ст. 163 КАС України, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_1 міської ради про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_1 міської ради від 14.06.2005 року №33/101 „Про передачу громадянину ОСОБА_10 в оренду земельної ділянки під будівництво та розміщення прибудови до приміщення та благоустрій прилеглої території за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 8/20, 37"- відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Луганська у 10-тиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у 10-тиденний строк з дня проголошення постанови.