Справа № 2-521/2008 рік
11 квітня 2008 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого судді Каліуш О.В., при секретарі Федорченко О.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ц. - Міському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди,
Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1, підтримавши у судовому засіданні свої вимоги, просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 13 000 гривень, посилаючись на те, що з 2000 по 2005 рік працював у ШБУ № З ВАТ трест „Артемшахтобуд" прохідником. 25 березня 2005 року на виробництві з ним стався нещасний випадок на виробництві, про що було складено акт про нещасний випадок по формі Н-1. Внаслідок нещасного випадку отримав травму спини, та з 20 липня 2005 року йому вперше було встановлено 40% втрати професійної працездатності з трудового каліцтва. У зв'язку з трудовим каліцтвом йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичних болях, необхідністю проходити курси лікування; позбавлення можливості в повному обсязі реалізувати своє право на труд; душевних стражданням, пов'язаних з незворотною втратою здоров'я. Зазначені обставини привели до погіршення звичного укладу його життя, вимагають додаткових зусиль для організації життєдіяльності.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав повністю з тих же підстав, просив стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду, заподіну умовами виробництва у розмірі 13 000 гривен.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що ОСОБА_4 України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" зупинена дія положень ЗУ „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди незалежно від часу настання страхового випадку, тому просив в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положення ст.ст. 21, 28, 34 ОСОБА_4 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, що діяла до прийняття ОСОБА_4 України „ Про внесення змін до ОСОБА_4 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року № 717-У та ОСОБА_4 України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-У1, передбачали обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.
Зі зміст ст.ст. 13, 14, 21, 28, 30, 34, 35 ОСОБА_4 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у томі числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня нещасного випадку на виробництві.
У судовому засіданні встановлено, що 25 березня 2005 року о 22 годину 50 хвилин на ШБУ № З ВАТ „Артемшахтобуд" з ОСОБА_5 стався нещасний випадок, внаслідок якого ОСОБА_1 отримав трудове каліцтво. Висновком МСЕК від 21.07.2005 року ОСОБА_1 вперше
встановлено 40% втрати професійної працездатності з трудового каліцтва, визнаний інвалідом Ш групи.
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як ОСОБА_4 України „ Про внесення змін до ОСОБА_4 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року № 717-У так і ОСОБА_4 України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-У1.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Також відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
ОСОБА_4 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обов'язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.
Як вибачається із пояснень позивача, отримане ним трудове каліцтво потягло стійку втрату працездатності, у зв'язку з чим останній повинен постійно підтримувати стан свого здоров'я, приймати медичні препарати. Згідно з ст.ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкоди потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання складається з фізичної болі, душевних страждань, які йому заподіяні у зв'язку з пошкодженням здоров'я. Досліджені докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків, заподіює йому моральні та фізичні страждання, обмежує його можливість вести активний образ життя, що встановлено висновками МСЕК. Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 " Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" - моральна шкода може складатися з моральних стражданнях у зв'язку з втратою нормальних життєвих зв'язків з неможливості продовжувати активного образу життя, при настанні інших негативних наслідків. Негативні наслідки настали для позивача у зв'язку з втратою працездатності, стійкого погіршення стану його здоров'я.
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь втрати ОСОБА_1 професійної працездатності, встановлений висновком МСЕК у розмірі 40%; наявності для позивача вимушених змін у його професійної діяльності, неможливістю відновити втрачене здоров'я, та виходячи з засад виваженості, розумності та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову у розмірі 10 500 гривен.
Керуючись ст. ст. 209, 214-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково, стягнути з Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ц. -Міському районі м. Горлівки на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану стійкою втратою працездатності, у вигляді одноразового відшкодування у розмірі 10 500 ( десять тисяч п'ятсот) гривен.
Стягнути з Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ц.- Міському районі м. Горлівки на користь УДК у м. Донецьку (рахунок 31216259700004, отримувач УДК у м. Донецьку, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, банк ГУ ДКУ у Донецької області) у розмірі 1 гривна 50 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.