06 червня 2016 р. справа 804/3296/16
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Степаненко В.В., розглянувши у місті Дніпропетровську матеріали адміністративного позову Дніпродзержинського об'єднаного Управління Пенсійного фонду Дніпропетровської області до приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про стягнення заборгованості,-
02 червня 2016 року Дніпродзержинське об'єднане Управління Пенсійного фонду Дніпропетровської області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про стягнення заборгованості у розмірі 2 787 223, 14 грн.
Частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Слід зазначити, що разом із позовною заявою Дніпродзержинським об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду Дніпропетровської області було також заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається відсутністю цільових коштів на оплату судового збору відповідно до кошторису на 2016 рік.
Згідно з приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Частина друга цієї статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, але позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.
Посилання позивача на відсутність коштів, передбачених для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для звільнення чи відстрочення сплати судового збору.
Як зазначив у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року (36722122), від 15 квітня 2014 року (38331796), від 29 липня 2014 року (39942890).
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи.
Однак, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що бюджетні установи, які діють як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за звернення із даним позовом.
У відповідності до підпункту 1 пункту 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, враховуючи загальну суму позовних вимог у розмірі 2 787 223, 14 грн., позивач повинен був сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 41 808, 35 грн.
За наведених обставин позивачам необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, Банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації доходів: 22030001, призначення платежу: судовий збір у розмірі 41 808 гривень 35 копійок, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.
Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки, а саме надати до суду:
- оригінал квитанції про сплату судового збору.
Керуючись статтями 88, 106-108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
У задоволення клопотання Дніпродзержинського об'єднаного Управління Пенсійного фонду Дніпропетровської області про звільнення від сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви до приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про стягнення заборгованості - відмовити.
Позовну заяву Дніпродзержинського об'єднаного Управління Пенсійного фонду Дніпропетровської області до приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 5 днів з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви, згідно частини 6 цієї ж статті, не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. В. Степаненко