Справа №522/8373/16-ц
Провадження № 4-с/522/117/16
Іменем України
16 серпня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Чернявської Л.М.,
при секретарі Прусс О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Одесі скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПК-СТИК», заінтересовані особи - старший державний виконавець першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1, Приватне підприємство «Одеська вугільна компанія» на постанову про закінчення виконавчого провадження та бездіяльність державного виконавця,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПК-СТИК» звернулось до суду зі скаргою, в якій зазначено заінтересованою особою старшого державного виконавця першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 на постанову про закінчення виконавчого провадження та бездіяльність державного виконавця. Заявник просить: визнати протиправною та скасувати постанову Старшого державного виконавця Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 23.03.2016 року про закінчення виконавчого провадження № 49229062 про стягнення з ПП «Одеська вугільна компанія» на користь ТОВ СПК-СТИК» грошових коштів незаконними; зобов'язати старшого державного виконавця Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 поновити вказане виконавче провадження; визнати противоправною бездіяльність старшого державного виконавця Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 щодо ненадання доручення про купівлю іноземної валюти для її подальшого перерахування стягувачу відповідно до ч. 2 ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження», а також щодо неперахування придбаної іноземної валюти на банківський рахунок Стягувача, зазначений у заяві про відкриття виконавчого провадження; зобов'язати державного виконавця провести купівлю відповідної валюти шляхом надання відповідного доручення та здійснити перерахування грошових коштів у валюті на користь стягувача.
Заявник мотивує свої вимоги тим, що перерахована боржником ПП «Одеська вугільна компанія» сума коштів для погашення боргу є недостатньою для виконання рішення Арбітражного суду Кемеровської області РФ від 04.10.2013 року по справі № А27-9241/2013, дозвіл на примусове виконання якого було надано ухвалою суду та виконавчим листом від 26.06.2014 року. Крім того ТОВ «СПК-СТИК» вказує на порушення старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 частини 3 статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» з приводу ненадання доручення на купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.
Ухвалою суду від 16.05.2016 року до участі у справі в якості заінтересованої особи залучено також ПП «Одеська вугільна компанія».
Учасники процесу в судове засідання не з'явились, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник ТОВ «СПК-СТИК» звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутністю. Заінтересована особа старший державний виконавець першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 про причини неявки суд не повідомив.
Від представника заінтересованої особи ПП «Одеська вугільна компанія» надійшли письмові заперечення проти задоволення скарги, в яких представник ПП «Одеська вугільна компанія» зазначає, що зобов'язання перед стягувачем ТОВ «СПК-СТИК» виконано у повному обсязі, борг погашено у розмірі, вказаному у Ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 26.06.2014 року. З цього приводу представник заінтересованої особи ПП «Одеська вугільна компанія» вважає відсутніми підстави для поновлення виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.06.2014 року надано дозвіл на виконання на території України рішення Арбітражного суду Кемеровської області Російської Федерації від 04.01.2013 року по справі № А27-9241/2013 про стягнення з ПП «Одеська вугільна компанія» на користь ТОВ «СПК-СТИК» заборгованості за поставлений товар у сумі еквівалентній 9280,00 доларів США, неустойку у сумі еквівалентній 83,52 доларів США, державне мито у розмірі 9125,00 рублів РФ, що у гривневому еквіваленті складає 114578,17 гривень.
19.10.2015 року було видано виконавчий лист на підставі якого старшим державним виконавцем Першого приморського відділу ДВС Одеського МУЮ ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження № 49229062.
Відповідно до постанови старшого державного виконавця першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 ВП № 49229062 від 25.03.2016 року виконавче провадження з примусового виконання зазначеного вище виконавчого документа закінчено на підставі п. 8 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження». В постанові першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження зазначено, що боржником вимоги виконавчого документа виконано в повному обсязі. Грошову суму сплачено (а.с.5).
У скарзі ТОВ «СПК-СТИК» зазначає про перерахування божником ПП «Одеська вугільна компанія» грошової суми у розмірі 114578,17 гривень в якості виконання ухвали суду від 26.06.2014 року та виконання своїх зобов'язань перед ТОВ «СПК-СТИК». Таким чином, факт сплати боржником ПП «Одеська вугільна компанія» грошових коштів зазначених в ухвалі суду та виконавчому документі не оспорюється скаржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів до примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Виконавчі дії по стягненню грошових коштів на користь ТОВ «СПК-СТИК», державний виконавець зобов'язаний виконати у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», Iнструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України, № 512/5 від 02.04.2012 р.
Отже, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються зокрема резолютивна частина рішення.
Згідно п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14, згідно з частиною першою статті 192 ЦК
законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24.12.1999 року № 12, відповідно до статей 232-234 і ст.5 Указу
суд вирішує клопотання про визнання й виконання рішення іноземного суду (арбітражу) мотивованою ухвалою, яка постановлюється в кімнаті, призначеній для постановлення рішень. Ухвала повинна, зокрема, містити: повне найменування суб'єкта клопотання, рішення, про визнання й виконання якого йдеться, органу, що його постановив, та держави, до якої він належить; зміст цього рішення і визначені заявником межі його виконання; зміст пояснень стягувача і боржника (якщо вони беруть участь у судовому засіданні), відомості про подані ними додаткові докази, що стосуються умов задоволення клопотання; мотиви, з яких суд дійшов висновку (мотивувальна частина ухвали); висновок суду, порядок і
строк оскарження ухвали (резолютивна частина останньої).
У мотивувальній частині ухвали мають бути наведені встановлені судом обставини, які відповідно до міжнародного договору є підставою для визнання і надання дозволу на виконання рішення або для відмови в цьому (щодо правомочності суду, набрання рішенням законної сили, повідомлення належним чином і своєчасно боржника, який не брав участі у процесі, про час і місце розгляду справи, наявності або відсутності інших умов, від яких залежать наслідки вирішення клопотання), мотиви, з яких суд відхиляє доводи боржника про наявність обставин, що виключають можливість дати згоду на примусове виконання рішення на території України, а також повну назву міжнародного договору й законодавчого акту України (із посиланням на їх статті, частини, пункти тощо), якими керувався суд, постановлюючи ухвалу.
Виходячи з відповідних міжнародних договорів і чинного законодавства України про валютне регулювання в резолютивній частині ухвали викладається висновок про відмову в задоволенні клопотання, коли для його позитивного вирішення немає підстав, або про задоволення клопотання і надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (арбітражу) на території України з викладенням змісту цього рішення та визначенням сум, що підлягають стягненню, в зазначеній у рішенні валюті у випадках, коли грошові зобов'язання виникли і мають виконуватись в іноземній валюті відповідно до вимог законодавчих та інших нормативних актів України (при платежах у такій валюті, що здійснюються на виконання зобов'язань у ній, перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності тощо), а в решті випадків - в українській грошовій одиниці за офіційним валютним курсом Національного Банку України.
Суд не погоджується із твердженням скаржника ТОВ «СПК-СТИК» щодо обов'язку державного виконавця стягнути суму боргу з ПП «Одеська вугільна компанія» у доларах США, оскільки резолютивна частина ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 26.06.2014 року містить надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду Кемеровської області РФ від 04.10.2013 року про стягнення з ПП «Одеська вугільна компанія» на користь скаржника грошової суми, що у гривневому еквіваленті складає 114578,17 гривень.
При цьому, суд бере до уваги, що ухвала Приморського районного суду міста Одеси від 26.06.2014 року в частині суми стягнення у гривневому еквіваленті ТОВ «СПК-СТИК» не оскаржувалась.
Вимога ТОВ «СПК-СТИК» щодо поновлення виконавчого провадження та стягнення з ПП «Одеська вугільна компанія» додаткових грошових коштів фактично є переглядом Ухвали Приморського районного суду м. Одеси, яка набрала законної сили, що не відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства.
Таким чином суд приходить до висновку, що державний виконавець Зозулянський І.В. діяв в межах Закону України «Про виконавче провадження», стягнувши з боржника ПП «Одеська вугільна компанія» суму, вказану у виконавчому документі виданому на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси, яка дорівнює 114578,17 грн. Борг ПП «Одеська вугільна компанія» перед ТОВ «СПК СТИК» на теперішній час є погашеним, законних підстав для збільшення суми стягнення на підставі зросту курсу долару США немає, таким чином підстави для поновлення виконавчого провадження та визнання противоправною бездіяльність державного виконавця Зозулянського І.В. - відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 208-210, 387 ЦПК України, суд -
У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПК-СТИК», заінтересовані особи - старший державний виконавець першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1, Приватне підприємство «Одеська вугільна компанія» на постанову про закінчення виконавчого провадження та бездіяльність державного виконавця - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя Л. М. Чернявська
16.08.2016