19 серпня 2016 року м. Київ К/800/22453/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив :
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №1791 від 22 червня 2015 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області» в частині звільнення з органів внутрішніх справ інспектора дорожньо-патрульної служби взводу № 4 (із забезпечення супроводження) батальйону дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області прапорщика міліції ОСОБА_1 Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №730 о/с від 16 жовтня 2015 року (по особовому складу) про звільнення за порушення дисципліни з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України інспектора дорожньо-патрульної служби взводу № 4 (із забезпечення супроводження) батальйону дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області прапорщика міліції ОСОБА_1 Поновлено позивача на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби взводу № 4 (із забезпечення супроводження) батальйону дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та зобов'язано відповідача нарахувати та сплатити на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу. В решті позову відмовлено. Постанову в частині поновлення позивача на посаді допущено до негайного виконання.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції в частині зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області нарахувати та сплатити на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та в цій частині у задоволенні позову відмовлено. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
В порушення частини п'ятої статті 213 КАС України до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (зі змінами відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року № 484-УШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року) встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позову) при зверненні до адміністративного суду необхідно було сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати за вимоги немайнового характеру, що становило 551 грн 20 коп (1378 грн 00 коп х 0,4). та за вимоги майнового характеру 1% ціни позову, але не менше 0,4 мінімальної заробітної плати, що складає 551,20 грн (1378, 00 грн х 0,4).
Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Виходячи з цього, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області за подання касаційної скарги має сплатити 1322,88 грн (2 х (551, 20 грн х 120%) як за дві самостійні вимоги немайнового характеру та 661,44 грн (1378,00 грн х 0,4 х 120%) за вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а всього 1984,32 грн.
Судовий збір повинно бути внесено або перераховано за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок 31210255700007, отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу: "101; судовий збір, Вищий адміністративний суд України".
Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 КАС України, тому вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка її подала, достатнього терміну для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 108, 213, 214 КАС України,
ухвалив:
1. Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
2. Надати Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області строк до 08 вересня 2016 року для сплати судового збору в сумі 1984,32 грн.
3. Роз'яснити, що у разі неусунення зазначених недоліків, касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
4. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак
З оригіналом згідно
Старший консультант Ю.В. Ільїних