"18" серпня 2016 р. м. Київ К/800/53381/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Ємельянової В.І., Штульмана І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів,
за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 жовтня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року,
встановив:
У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, в якому просив стягнути грошову компенсацію втрати частини грошових доходів у розмірі 33743,95 грн у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати за період з дня набрання законної сили судовим рішенням по червень 2015 року.
Позов обґрунтував тим, що у період з 01 липня 1998 року по 31 січня 2011 року працював у Виконавчому комітеті Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області на посаді головного спеціаліста штабу цивільної оборони та надзвичайних ситуацій виконкому. Відповідач не в повному обсязі провів позивачу розрахунок по заробітній платі, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом. Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 листопада 2014 року у справі № 524/8527/15-а зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за період з 31 січня 2011 року по 12 вересня 2014 року. На виконання судового рішення, яке набрало законної сили 10 лютого 2015 року, відповідач нарахував 113961 грн 33 коп, проте виплату вказаних коштів не здійснив, у зв'язку з чим втрата заробітної плати за період з вказаної дати по червень 2015 року становить 33743,95 грн.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що обраний ним спосіб захисту прав та інтересів у вигляді стягнення з Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області на його користь компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати відповідає нормам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) і є оптимальним способом захисту прав та інтересів від порушень з боку відповідача, зокрема, в майбутньому при виконанні судового рішення, оскільки гарантує його виконання.
У запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, вказуючи на їх законність і обґрунтованість. Вважає доводи касаційної скарги безпідставними, просить залишити цю скаргу без задоволення.
Справа розглядається у письмовому провадженні, оскільки сторони у судове засідання не з'явились, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 у період з 01 липня 1998 року по 31 січня 2011 року працював у Виконавчому комітеті Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області на посаді головного спеціаліста штабу цивільної оборони та надзвичайних ситуацій виконкому.
Виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області при звільненні позивача з роботи не в повному обсязі провів з ним розрахунок по заробітній платі, що стало підставою для звернення до суду з позовом на підставі статті 117 КЗпП України.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року у справі № 524/8527/15-а, позов задоволено. Зобов'язано Виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 середній заробіток за період з 31 січня 2011 року по 12 вересня 2014 року.
На виконання зазначених судових рішень, які набрали законної сили, відповідач нарахував 113961 грн 33 коп, проте виплату цих коштів не здійснив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав у спірних відносинах, оскільки заявлено вимоги про стягнення коштів (грошової компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушення термінів виплати заробітної плати) без заявлення вимоги вирішити публічно-правовий спір, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення нарахування грошової компенсації втрати частини грошових доходів замість органу, якому надані такі повноваження.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх штати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (стаття 2 Закону).
Частиною 2 статті 11 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до частини 3 статті 11 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 4 частини 2 статті 162 цього Кодексу передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених вимог процесуального законодавства, позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати мали бути розглянуті судами попередніх інстанцій по суті, однак суди обох інстанцій дійшли помилкового висновку, що оскільки одночасно з вимогою про стягнення компенсації не заявлена вимога про визнання дій чи бездіяльності відповідача протиправними, то суд не може перебирати на себе функцію здійснення нарахування компенсації, а відтак безпідставно відмовили у задоволенні позову.
Порушення судами обох інстанцій норм процесуального права і неповне встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, згідно із статтею 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених судових рішень і направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 жовтня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді: Черпак Ю.К.
Ємельянова В.І.
Штульман І.В.