17 серпня 2016 року м. Київ К/800/17200/16
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
за участю секретаря Бовкуна В.В.,
та представників сторін:
позивача - Бойка Д.В.,
відповідача - Кононова В.Д.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польське підприємство "ЄВРОМЕД" (далі - Товариство)
на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016
у справі № 802/4132/15-а
за позовом Товариства
до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Інспекція)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Позов подано про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2015 № 0005582202, згідно з яким Товариству визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 142 670 грн. за основним платежем та 71335 грн. за штрафними санкціями, а також податкового повідомлення-рішення від 09.12.2015 № 0005572202 про збільшення платникові грошового зобов'язання з податку на прибуток на 120 822 грн. за основним платежем та на 60411 грн. за штрафними санкціями.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2016 позов задоволено з тих мотивів, що подані платником первинні документи підтверджують фактичне виконання операцій з придбання сої у задекларованого постачальника - товариства з обмеженою відповідальністю «Зеленецьке» (далі - ТОВ «Зеленецьке»); власне ж умови провадження постачальником господарської діяльності та допущені ним правопорушення у сфері господарської діяльності і оподаткування не є ознаками недобросовісності податкової вигоди платника податків - покупця.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що недостатність поданих платником первинних документів для встановлення дійсного переміщення активів між учасниками спірних операцій у процесі їх виконання, а також нелегальний характер діяльності ТОВ «Зеленецьке» підтверджують штучне документування спірних операцій з метою одержання платником (позивачем у справі) недобросовісної податкової вигоди.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Товариство просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду зі спору як скасоване помилково.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийняті Інспекцією за наслідками проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.03.2012 по 01.03.2015.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 25.11.2015 № 2944/2202/30958103, в якому відображено висновок Інспекції про безтоварний характер операцій з придбання позивачем сої у ТОВ «Зеленецьке» за договором поставки від 11.03.2014 № 14/2014.
При цьому відповідач зазначає про неправомірність формування платником у податковому обліку витрат та податкового кредиту на підставі первинних документів, підписаних від імені цього постачальниками невстановленою особою, оскільки згідно з висновком експерта у кримінальній справі підпис директора ТОВ «Зеленецьке» ОСОБА_3 на цих первинних документах йому не належить; за твердженням Інспекції, фактично керівництво ТОВ «Зеленецьке» здійснювалося іншою особою - ОСОБА_4, який лише документував виконання безтоварних господарських операцій з метою сприяння іншим суб'єктам у виведенні грошових коштів з господарського обороту з подальшим переведенням у готівку та в одержанні необґрунтованих податкових переваг.
Також Інспекція послалася на неналежне оформлення поданих платником первинних документів, які не дозволяють прослідкувати дійсний рух активів у процесі виконання спірних операцій та встановити осіб, безпосередньо задіяних у такому виконанні.
Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій сформували обґрунтовану правову позицію відносно того, що чинне податкове законодавство (зокрема, підпункт 138.1.1 пункту 138.1, пункт 138.2 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України) пов'язують податкові наслідки у вигляді формування витрат і податкового кредиту з ПДВ у податковому обліку з реальним виконанням господарської операції та з її підтвердженням належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт.
Застосовуючи зазначену правову позицію до обставин цієї справи, суд першої інстанції визнав належними доказами дотримання платником наведених умов формування витрат і податкового кредиту подані Товариством договір поставки, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.
Втім наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту і витрат за відсутності факту придбання товару.
Апеляційний суд, відхиляючи подані платником первинні документи як підставу для формування даних податкового обліку Товариства, послався на установлені у рамках кримінального провадження обставини щодо підписання цих документів від імені ТОВ «Зеленецьке» невстановленою особою.
Наведений висновок апеляційного суду цілком відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена у його постановах від 05.03.2012 у справі № 21-421а11, від 01.12.2015 у справі № 21-1661а15, від 02.12.2015 у справі № 21-3849а15, згідно з якою податкові накладні, що стали підставою для формування податкового кредиту, у випадку їх заповнення неуповноваженими особами не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
Слід також зазначити, що докази необґрунтованого виникнення у платника податкової вигоди повинні розцінюватися у сукупності та взаємозв'язку, причому оцінці підлягає також і діяльність усіх учасників господарських операцій. Статус фіктивного, нелегального підприємства (зокрема, в силу його реєстрації на підставну особу) несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.
А відтак слід погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про те, що установлені у рамках кримінального провадження обставини щодо непричетності директора ТОВ «Зеленецьке» ОСОБА_3 до фактичної діяльності останнього та використання ОСОБА_4 ТОВ «Зеленецьке» для номінального оформлення безтоварних операцій виключають добросовісність податкової вигоди, на яку претендує платник по взаємовідносинам зі спірним контрагентом.
Наведене зумовлює правильність оскаржуваного рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду про відмову в задоволенні позову Товариства.
Норми матеріального права застосовані апеляційний судом правильно, вимоги процесуального законодавства дотримані.
За таких обставин, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польське підприємство "ЄВРОМЕД" залишити без задоволення.
2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 у справі № 802/4132/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько