18 серпня 2016 року м. Київ К/800/12048/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Олендер І.Я., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 11 травня 2016 року касаційна скарга ОСОБА_1 через її невідповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2016 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги до 15 липня 2016 року, у зв'язку з відсутністю даних про отримання позивачем вищевказаної ухвали з питань недоліків касаційної скарги, а тому на підставі статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом строк для усунення недоліків було продовжено.
Ухвала Вищого адміністративного суду України від 11 травня 2016 року про залишення касаційної скарги без руху та ухвала судді Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2016 року про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги двічі направлялась на адресу, яку сам зазначав позивач в поданій ним касаційній скарзі.
Однак, до суду повернувся конверт, з відповідними ухвалами від 11 травня 2016 року та від 24 червня 2016 року, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Згідно із частиною першою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
Відповідно до змісту абзацу четвертого частини четвертої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
При цьому беруться до уваги положення частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Отже, ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 11 травня 2016 року та від 24 червня 2016 року вважаються врученими позивачу.
У встановлений судом строк скаржник не усунув недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі судді Вищого адміністративного суду України від 11 травня 2016 року.
Враховуючи викладене касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись статтями 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, з доданими до неї матеріалами, повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України І.Я. Олендер
Суддя Вищого
адміністративного І.Я. Олендер
суду України