18 серпня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.,
суддів: Борисової О.В., Невідомої Т.О.
при секретарі: Охневської Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29.03.2016 у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, -
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.03.2016 в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник ТОВ «УкрСиббанк» подано апеляційну скаргу, так як вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Представник заявника вказує на те, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не надав належної правової оцінки письмовим доказам, які мають істотне значення у справі, не з'ясував фактичні обставини справи у зв'язку з чим дійшов невірного висновку.
На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити заяву про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
В судовому засіданні представник ПАТ «УкрСиббанк» підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.
Інші особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, а тому, в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Справа 755/13879/14-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/10541/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Катющенко В.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ «УкрСиббанк» про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості заяви щодо поважності пропуску строку.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з такого.
В силу статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів влади, посадових чи службових осіб і підлягають виконанню на всій території України, а їх невиконання є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Пунктом 2 ч.1, п.1 ч.2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий лист на примусове виконання судового рішення може бути пред'явлений до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Ст. 371 ЦК України передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02.10.2014 позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом у розмірі 920975,27 гривень, заборгованість за процентами у розмірі 103062,17 гривень, пеня за прострочення сплати кредиту у розмірі 7655,13 гривень, та суму сплаченого судового збору в розмірі 3654,00 гривень, всього стягнувши 1043517,42 гривень.
Вказане рішення набрало законної сили 13.10.2014.
09.10.2014 до Дніпровського районі суду м. Києва представником заявника було подано заяву про видачу копії рішення у вказаній цивільній справі (вих. № 30-91/б/н від 06.10.2014).
На вказану заяву, Дніпровським районним судом м. Києва 23.12.2014 було направлено копію рішення, про що свідчить копія супровідного листа у вказаній справі.
17.06.2015 заявником до суду першої інстанції було подано заяву № 30-5/675 від 10.06.2015 про видачу виконавчих листів у справі, що підтверджується відміткою на заяві (штамп канцелярії Дніпровського районного суду м. Києва) (а.с.121).
01.12.2015 до суду першої інстанції представником заявника подано заяву № 30-5/б/н від 30.11.2015 про видачу копії рішення суду та виконавчих листів. Так, на її виконання судом 23.12.2015 видано представнику заявника копію рішення суду та два виконавчі листи, що підтверджується розпискою представника на вказаній заяві (а.с. 105).
Проте, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання закінчився в жовтні 2015 року.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені заяви про поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання, посилається на те, що заяви представника заявника про видачу копії рішення та виконавчих листів від 06.10.2014 та 10.06.2016 відсутні в матеріалах справи, а тому не можуть бути прийняті судом в якості належного доказу.
При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував того, що заява про видачу виконавчих листів № 30-5/675 від 10.06.2015 хоча і не міститься в матеріалах справи, проте на ній стоїть (штамп канцелярії Дніпровського районного суду м. Києва),що свідчить про прийняття ними вказаної заяви, а тому заява № 30-5/675 від 10.06.2015 є належним доказом у справі, що в сукупності із іншими заявами про видачу копії рішення суду та виконавчих листів, що містяться в матеріалах справи свідчить про те, що представник заявника неодноразово звертався до суду першої інстанції з вимогою надати йому виконавчі листи, проте так їх і не отримав до 23.12.2015. Вказані обставини суд першої інстанції не перевірив та дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні заяви ПАТ «УкрСиббанк» про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Пунктом 3 ст. 312 ЦПК України передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст. 303, 307, 312, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29.03.2016 - скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: