Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Справа № 33/796/1121/2016
Категорія: ч. 1 ст. 160 КУпАП
Іменем України
03 серпня 2016 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2016 року,
Відповідно до постанови судді Солом'янськогорайонного суду м. Києва від 06 червня 2016 року,
ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 (тридцять чотири) гривні, з конфіскацією предметів торгівлі, а саме апарату для виготовлення солодкої вати, який було вилучено відповідно до протоколу огляду місця події від 11.05.2016 року.
Цією ж постановою зі ОСОБА_3 на користь держави стягнуто судовий збір у розмірі 275,60 грн.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить:
1. Прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження у справі;
2. Поновити строк апеляційного оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2016 року;
3. Змінити постанову Солом'янськогорайонного суду м. Києва від 06 червня 2016 року та вказати про те, що предмет торгівлі відповідно до протоколу огляду місця події, а саме: апарат для виготовлення солодкої вати - повернути власнику ОСОБА_2.
Перевіривши зазначену апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає, що вона підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог, передбачених ч. 2 ст. 287 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Спеціальною нормою, якою встановлений такий порядок, а саме ч. 2 ст. 294 КУпАП (зі змінами, внесеними Законом від 14.10.2014 року № 1697-VІІ) визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Наведений у зазначеній вище статті перелік осіб, яким надано право на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, є вичерпним, а тому розширювальному тлумаченню не підлягає.
ОСОБА_2, в даному конкретному випадку, не може бути визнаний особою, яка має право на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, зокрема як потерпілий, оскільки, відповідно до вимог ч. 1 ст. 269 КУпАП, потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Між тим, враховуючи обставини вчиненого ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, які наведені в протоколі про адміністративне правопорушення від 11.05.2016 року та постанові судді від 06.06.2016 року, яка оскаржується, ОСОБА_2 не може бути визнаний потерпілим, як власник вилученого майна, а саме апарату для виготовлення солодкої вати, оскільки ні на момент вчинення адміністративного правопорушення та вилучення згаданого майна, ні на момент прийняття оскаржуваного рішення, ОСОБА_2 не звертався із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення щодо належного йому майна до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування та не мав процесуального статусу потерпілого.
Визнання його потерпілим згідно відповідної заяви від 13.07.2016 року, яку цього ж числа було внесено до ЄРДР, що підтверджується доданим до апеляційної скарги витягом із кримінального провадження № 12016100090008140 від 13.07.2016 року, не може свідчити про те, що він являвся чи являється потерпілим внаслідок адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_3, оскільки це абсолютні різні провадження, які мають різний правовий характер.
Більш того, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 обставини вжитих заходів щодо повернення належного йому майна, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2016 року та служити підставами для його поновлення, а тому зазначена скарга неможе бути прийнята до провадження та розглянута апеляційним судом, оскільки її подано особою, яка не наділена правом оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, зазначена апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2016 рокупро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Курова О.І.