Справа № 362/6126/14-ц Головуючий у І інстанції Марчук О. Л.
Провадження № 22-ц/780/4435/16 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.
Категорія 38 16.08.2016
Іменем України
16 серпня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Апеляційного Суду Київської області в складі:
Головуючого судді Фінагєєва В.О.,
суддів Ігнатченко Н.В., Лащенка В.Д.
за участю секретаря Дрозд Р.І.
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, -
У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом та просила визнати недійсним заповіт ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3, посвідчений 11 червня 2014 року приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Тернюк Є.В.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, який являється батьком ОСОБА_2. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1. Позивач прийняла спадщину після смерті батька шляхом подачі заяви про прийняття спадщини. Однак, нотаріус повідомив, що померлий склав заповіт на користь ОСОБА_3 та все своє майно заповів останній. ОСОБА_2 зазначає, що у день, коли було складено заповіт, її батько через стійкий розлад здоров'я не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними. Заповіт не відображає справжньої волі спадкодавця. За декілька тижнів до смерті фізичний та психічний стан здоров'я ОСОБА_4 був критичний.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що експертиза була призначена і проведена без надання основної маси медичної документації та протоколів допитів свідків. Суд першої інстанції обмежив право позивача щодо надання доказів, односторонньо підійшов до оцінювання доказів, дослідив їх на свій погляд.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 15 грудня 1992 року.
11 червня 2014 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося він заповів ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 08 липня 2014 року.
04 серпня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
15 жовтня 2014 року ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини як спадкоємець за заповітом.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 39-ц від 13 травня 2015 року, ОСОБА_4 на психічний розлад здоров'я не страждав та під час складання заповіту 11 червня 2014 року він міг розуміти характер і значення своїх дій та керувати ними.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заповіт вчинений особою, яка усвідомлювала значення своїх дій і дана обставина підтверджується висновком експертизи.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Заявляючи вимогу про визнання заповіту недійсним, ОСОБА_2 не надала доказів того, що її батько ОСОБА_4 на момент складання заповіту не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними. З наявного у матеріалах справи висновку судово-психіатричної експертизи вбачається, що спадкодавець не страждав на психічні розлади та міг усвідомлювати характер своїх дій під час складання заповіту.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що експертиза була призначена і проведена без надання основної маси медичної документації та протоколів допитів свідків. Однак, зі змісту висновку судово-психіатричного експерта вбачається, що при проведенні експертизи були використані історія хвороби №535/2990 стаціонарного хворого, амбулаторна карта, історія хвороби №4582 КЗ КОР «КООД», амбулаторна карта (загальна) № 3024 Васильківської ЦРЛ, історія хвороби №6335 Національного інституту раку та мед-експерта справа №2169 на ім'я ОСОБА_4 Таким чином, доводи позивача щодо використання не всієї медичної документації під час проведення експертизи не заслуговують на увагу. ОСОБА_2 не надала суду доказів про наявність іншої медичної документації, яка не була надана експерту та не врахована ним.
Відсутність протоколів допитів свідків на момент призначення експертизи, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки підставою позову є саме неможливість, на думку позивача, ОСОБА_4, усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час складання заповіту, що може бути встановлено виключно шляхом проведення експертизи.
По справі проведено судово-психіатричну експертизу, відповідно до висновку якої ОСОБА_4 під час складання оспорюваного заповіту міг розуміти характер і значення своїх дій та керувати ними.
Доводи апеляційної скарги в частині не проведення судом першої інстанції комплексної судово-медичної психіатричної експертизи, колегія суддів не може взяти до у ваги виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 10 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, сприяючи сторонам у здійсненні їх прав, роз'яснював сторонам їх права, в тому числі і право заявляти відповідні клопотання.
Не погоджуючись з висновком судово-психіатричної експертизи з мотивів не врахування показів свідків, позивач не надала суду жодного доказу на спростування висновку проведеної експертизи, в тому числі і не заявляла в суді апеляційної інстанції клопотання про призначення додаткової, повторної чи комплексної експертизи, хоча відповідне право їй було роз'яснено.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доказів не усвідомлення ОСОБА_4 значення своїх дій та неможливість керувати ними, наявними у справі доказами не підтверджена, а відтак і відсутні підстави до задоволення позову.
Висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а відтак вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Фінагєєв В.О.
Судді: Ігнатченко Н.В.
Лащенко В.Д.