про повернення позовної заяви
16.08.2016 Справа № 908/2150/16
Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні технології» (69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 54, прим. 9)
до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 3)
треті особи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Енергетичні технології» (69097, м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, 9, оф. 3)
Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кириченко Катерина Володимирівна (69006, АДРЕСА_1)
про визнання договорів іпотеки недійсними,
16.08.2016 р. в господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні технології» до Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання недійсним з моменту укладення Договору іпотеки № 021111-КЛВ-Z/1 від 02.11.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кириченко К.В. за № 362
та Договору іпотеки № 021111-КЛВ- Z /2 від 02.11.2011року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу - Кириченко К.В. за № 359 та всі договори про внесення змін до Договору іпотеки № 021111-КЛВ - Z/1 від 02.11.2011року та Договору іпотеки № 021111-КЛВ- Z/1 від 02.11.2011 року.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пунктів 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.
Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктами 2 та 3 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також документи які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В даному випадку, розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати та за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору в 1 розмірі мінімальної заробітної плати.
Станом на 01.01.2016 р. розмір мінімальної заробітної плати складає - 1378,00грн.
До матеріалів позовної заяви позивачем було надано Квитанцію № 0.0.600969467.1 від 16.08.2016 р. про сплату 1378,00 грн. судового збору. Інші докази сплати судового збору в матеріалах позовної заяви відсутні.
Як свідчать матеріали позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнання недійсним Договору іпотеки № 021111-КЛВ-Z/1 від 02.11.2011р. та визнання недійсним Договору іпотеки № 021111-КЛВ-Z/2 від 02.11.2011р.).
Тобто розмір судового збору за даним позовом повинен становити 2756,00 грн. (1378,00 грн. + 1378,00 грн.), а не - 1378,00 грн. як сплачено позивачем.
Отже, позивач не доплатив 1378,00 грн. судового збору.
Згідно п. 2.11 постанови пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Згідно із пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, частиною 1 статті 56 ГПК України визначено, що позивач, прокурор зобов'язані при подання позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 р. N 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1 якого наведено зразок оформлення Опису вкладення за формою 107.
Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.
За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст. 34 ГПК України).
Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст. 36 ГПК України).
В якості доказів направлення копії позовної заяви відповідачу та третім особам надано фіскальні чеки з описами вкладення у цінний лист від 16.08.2016 р.
Надані суду описи вкладення у цінний лист свідчать про факт направлення відповідачу та третім особам копії позовної заяви з додатками.
При цьому, поіменного переліку предметів, які були направлені відповідачу та третім особам в якості додатків, як того вимагають наведені вище норми, надані заявником Описи вкладення у цінний лист від 16.08.2016 р. не містять, що позбавляє суд можливості пересвідчитись, що відповідачу та третім особам, разом із копією позовної заяви були направлені додані до позову документи, які надані позивачем до суду.
Відсутність поіменного переліку предметів, доданих до неї, позбавляє господарський суд можливості встановити факт, що на адресу відповідача та третіх осіб направлено копії позовної заяви та доданих до неї документів саме в редакціях, які надані до господарського суду Запорізької області.
З урахуванням вищевказаних положень законодавства, надані заявником фіскальні чеки та описи вкладення у цінний лист від 16.08.2016 р., не можуть розглядатись як належні докази надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу та третім особам.
Інших доказів направлення відповідачу та третім особам саме позовної заяви з доданими до неї документами - суду не було надано.
Таким чином, заявником не надано належних доказів про надсилання відповідачу та третім особам копії позовної заяви і доданих до неї документів, що є безумовним порушенням приписів ст. 56 ГПК України.
За змістом абзацу 7 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК України.
Згідно із пунктом 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні технології», без розгляду.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст.. 54, 56, 57, п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні технології», м. Запоріжжя, повернути без розгляду.
Додаток: позовні матеріали на 98 аркушах, в т.ч. оригінали: квитанція № 0.0.600969467.1 від 16.08.2016 р. про сплату 1378,00 грн. судового збору; фіскальні чеки з описами вкладення у цінний лист від 16.08.2016 р.
Суддя М.В. Мірошниченко