Справа № 761/22543/16-ц
Провадження № 2/761/6176/2016
29 липня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Анісковець Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних, -
В червні 2016р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», в якому просила суд: стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування з урахуванням штрафних санкцій за невчасне виконання своїх обов'язків: пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних загальною сумою 16330,53 грн.
Свої позовні вимоги позивачка обгрунтовувала тим, що 28 серпня 2014р. внаслідок ДТП був пошкоджений її автомобіль НОМЕР_1. Відповідальність винної особи була застрахована у відповідача. Після страхового випадку позивачка звернувся до відповідача 1 з вимогою виплатити страхове відшкодування, надавши повний пакет документів, необхідний для прийняття рішення та виплати страхового відшкодування, проте відповідач визнав даний випадок страховим, визначив суму страхового відшкодування, однак безпідставно відмовився її сплатити у строки визначені законом, а тому позивачка вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом для захисту своїх прав.
В судовому засіданні представник позивачки заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав,зазначених в позові, просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача, в судовому засіданні визнав, що сума страхового відшкодування складає 6729,04 грн., при цьому наголошував, що 21 липня 2016р. відповідачем було сплачено частково позивачці суму страхового відшкодування у розмірі 4704,03 грн., в решті позову заперечував, наголошував на застосування строків давності до вимог про стягнення пені.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 28 серпня 2014р. в м. Києві на Набережному шосе е/о № 12 сталась ДТП за участю автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, цивільна відповідальність якої, згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9765058, була застрахована у відповідача та автомобіля НОМЕР_1, під керуванням позивачки.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2014р. ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні ДТП, яка мала місце 28 серпня 2014р.
У відповідності з ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що відповідачем після звернення позивачки до суду з вказаним позовом було сплачено останній частину страхового відшкодування у розмірі 4704,03 грн., при цьому в судовому засіданні представник відповідача визнав, що повна сума страхового відшкодування складає 6720,04 грн.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню невиплачена сума страхового відшкодування у розмірі 2016,01 грн. (6720,04 грн. - 4704,03 грн.).
Відповідно до п. п. 35.1, 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин: виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня (п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
У відповідності з ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 59 ЦПК України).
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка просила суд, згідно наданого нею розрахунку заборгованості (а.с. 9) стягнути з відповідача на свою користь: пеню у розмірі 5104,52 грн.; інфляційні втрати у розмірі 4164,63 грн., три відсотки річних у розмірі 341,34 грн., при цьому зазначений розрахунок складений у вигляді таблиці, складений станом на 15 червня 2016р. (а.с. 9), і не містить взагалі будь - яких розрахунків, а також відомостей про період часу прострочки виконання зобовязань.
Протягом всього часу розгляду справи в суді, стороною позивача не було надано суду доказів, того, коли саме (календарна дата) були виконанні позивачкою всі вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при цьому в судовому засіданні представник позивачки не могла пояснити суду початок перебігу строку, з якого сторона позивача здійснила розрахунок заборгованості по пені, інфляційним втратам, трьом відсоткам річних. Враховуючи положення ч .2 ст. 258, ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, суд вважає вірним стягнути з відповідача на користь позивачки суму пені ( на підставі. 36. 5 ст. 36 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») за період часу в межах визначених законом строків давності (з 16 червня 2015р. по 15 червня 2016р.) у розмірі 3156,74 грн. Стосовно вимог позивачки про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, то в цій частині позов не підлягає задоволенню, як необґрунтований.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 551,2 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 57 - 61, 88, 169, 179, 208, 209, 212 -215, 218, 223, 294, 360-7 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 625 ЦК України; ст. ст. 29, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої частини страхового відшкодування в розмірі 2016 /дві тисячі шістнадцять/ грн. 01 коп.; пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у розмірі 3156 /три тисячі сто п'ятдесят шість/ грн. 74 коп.; судовий збір у розмірі 551 /п'ятсот п'ятдесят одна/ грн. 20 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скаргипротягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: