Справа № 761/7718/16-ц
Провадження № 2/761/4045/2016
01 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді: Волошина В.О.
при секретарі: Анісковець Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу; визначення місця проживання дитини, -
В лютому 2016р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2, третя особа: Відділ опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просила суд:
- розірвати укладений між сторонами 15 лютого 2003р. шлюб;
- визначити місце проживання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження проживати разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що між сторонами 15 лютого 2003р. було зареєстровано шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нелригайлівського районного управління юстиції у Сумській області, про що було зроблено актовий запис № 01. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_3.
Подружнє життя у сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння в поглядах на сімейне життя, несумісності характерів, постійних скандалів, з приводу вирішення побутових питань. Спільне господарство сторонами не ведеться, шлюбно-сімейних відносин не підтримують. Подальше спільне життя між сторонами і збереження шлюбу неможливе та суперечить їх інтересам. Оскільки проживання спільної дитини сторін разом з відповідачем на думку позивачки негативно впливає на її виховання та здоров'я, відповідач не в змозі забезпечити дитині належні умови проживання, позивачка вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом.
В судовому засіданні позивачка, її представник та представник третьої особи заявлені позовні вимоги підтримали повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просили суд позов задовольнити.
Відповідач заявлений позов визнав, зазначаючи, що позивачка та спільний син сторін зареєстровані за адресою проживання відповідача.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15 лютого 2003р.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_3.
Судом встановлено, що між сторонами склались неприязні стосунки, які негативно впливають, як на позивачку, так і на відповідача. Сторони не ведуть спільного господарства, при цьому вони намагалися зберегти сім'ю, проте збереження шлюбу неможливо.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
У відповідності з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам. Після розірвання шлюбу, прізвище сторін незмінні.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка наголошувала, що спільна дитина сторін проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1. Разом з тим, як встановлено судом місце реєстрації позивачки та спільної дитини сторін за адресою: АДРЕСА_2, гуртожиток. Протягом всього часу розгляду справи в суді стороною позивача. в порушення ст. ст. 57-60 ЦПК України не було надано суду належних і допустимих доказів того, що позивачка та спільна дитина сторін правомірно проживають за адресою: АДРЕСА_3 Не могла пояснити в судовому засіданні і представник третьої особи на підставі яких правових підстав, проживає за зазначеною вище адресою позивачка та дитина сторін, і цей факт було встановлено третьою особою.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з ч. 1, 2 і ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно зі ст. ст. 160 (ч.1), 161 (ч. 1) СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
У випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
В судовому засіданні не встановлено, що між сторонами існує спір щодо місця проживання спільної дитини сторін.
Згідно з висновком третьої особи від 20 травня 2016р. № 109/02/40-4278, третя особа підтримує заявлені позовні вимоги.
Звертаючись до суду, з вказаним позовом, позивачка наголошувала, що відповідачем не можуть бути створені належні умови для розвитку та виховання дитини, однак в порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, на обґрунтування зазначених фактів, останньою не було надано суду належних і допустимих доказів.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи положення принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959р., ст. 9 Конвенції про права дитини, яку ратифіковано постановою Верховної Ради за № 789-XII від 27 лютого 1991р., суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову в частині вимог про визначення місця проживання дитини, оскільки стороною позивача не доведено, що між сторонами існує спір, і не надано належних доказів в обґрунтування в цій частині вимог.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 551,2 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 61, 88, 169, 174, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; Конвенцією про права дитини, яку ратифіковано постановою ВР за № 789-XII від 27 лютого 1991р.; Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959р.; ч. 2 ст. 104, ч. 1 ст. 110, ст. 112, 157, 160, 161 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу; визначення місця проживання дитини - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження і ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4. народження зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Недригайлівського районного управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 01 (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1) - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки «ОСОБА_1», прізвище відповідача ОСОБА_2Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 /п'ятсот п'ятдесят одна/ грн. 20 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скаргипротягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: