Справа № 2610/22464/2012
Провадження № 6/761/443/2016
30 червня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Волошина В.О.
при секретарі: Михнюк В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення кредитної заборгованості, -
В жовтні 2015р. заявник ПАТ «Родовід Банк» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання по справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.
Свої вимоги сторона заявника обґрунтовувала тим, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2014р. змінено рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2013р. по справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості. 02 квітня 2015р. Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено додаткове рішення по вказаній вище справі, яке ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2015р. було скасовано та відмовлено в ухваленні додаткового рішення. Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 вересня 2015р. було роз'яснено рішення Апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2014р. 22 жовтня 2015р. представником заявника було отримано виконавчі листи по справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, строк пред'явлення яких минув 15 січня 2015р.
Представник заявника у судовому засіданні подану заяву підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.
В судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_1 заперечував проти задоволення заяви, наголошуючи, що строк пред'явлення виконавчих листів до виконання пропущений без поважних причин.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були оповіщені у встановленому законом порядку, при цьому, відповідно до ст. 371 ЦПК України, неявка учасників процесу не є перешкодою для вирішення питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і перевіривши матеріали справи, вважає, що подана заява про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Відповідно до ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2013р. задоволено позов ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2014р. змінено рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2013р. в частині визначення розміру пені, що підлягає солідарному стягненню, в іншій частині рішення суду залишено без змін.
02 квітня 2015р. Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено додаткове рішення, відповідно до якого в резолютивній частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2013р. зазначено складові частини кредитної заборгованості.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2015р. додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 квітня 2015р. скасовано та відмовлено в задоволенні заяви представника ПАТ «Родовід Банк» про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 вересня 2015р. роз'яснено рішення Апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2015р. в частині зменшення розміру пені, що підлягає солідарному стягненню.
27 червня 2014р. заявник поштовим відправленням направив до Шевченківського районного суду м. Києва заяву про видачу копії рішення та виконавчих листів по вказаній вище справі, на що листом Шевченківського районного суду м. Києва за Вих. № 25398/14-Вих/2/761/1836/2013/ЦК/26 від 03 липня 2014р. було направлено рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2013р., яке було змінено рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2014р., крім того, було повідомлено ПАТ «Родовід Банк» про неможливість у видачі виконавчого листа по вказаній справі у зв'язку з відсутністю в рішенні Апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2014р. загальної суми заборгованості.
Як вбачається зі змісту поданої заяви та матеріалів справи, виконавчі листи по справі № 2610/22464/2012 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, строк пред'явлення яких до виконання - до 15 січня 2015р., були видані уповноваженому представнику стягувача 22 жовтня 2015р., тобто поза межами строку пред'явлення їх до виконання, за таких обставин, заявник був позбавлений можливості пред'явити дані виконавчі листи до виконання у встановлений законом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».
Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1975 п. 36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герін проти Франції» від 29.07.1998, п. 37).
З огляду на вищезазначене, з метою захисту законних прав стягувача та виконання судового рішення, яке набрало законної сили, суд вважає, що пропущений строк для пред'явлення зазначених вище виконавчих документів до виконання може бути поновлено, оскільки був пропущений стороною не з її вини.
Керуючись ст.ст. 209, 210, 293, 294, 371 ЦПК України; ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Заяву Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.
Поновити Публічному акціонерному товариству «Родовід Банк» пропущений строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання, виданих Шевченківським районним судом м. Києва по справі № 2610/22464/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення кредитної заборгованості.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: