Справа № 163/1653/16-п Провадження №33/773/263/16 Суддя в 1 інстанції: Войтюк Л. М.
Категорія:ст.ст. 471, 472 МК України. Доповідач: Лозовський А. О.
"15" серпня 2016 р. місто Луцьк
Суддя Апеляційного суду Волинської області Лозовський А.О.,
з участю представника митниці - Пікалюка М.С.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2
захисника - ОСОБА_3,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 громадянина України, підприємця, має РНОКПП - НОМЕР_1 та закордонний НОМЕР_2, виданий 29.08.2013 року органом 0711,
на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 07 липня 2016 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 471, 472 МК України з накладенням стягнення на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 22 303 ( двадцять дві тисячі триста три ) гривні 04 копійки з конфіскацією в дохід держави товару: листовий металопрофіль (Blacha plaska) - 80 шт., загальною вагою 752 кг., загальною вартістю 22 303 ( двадцять дві тисячі триста три ) грн. 04 коп., вилученого згідно протоколу про ПМП Волинської митниці ДФС № 1137/20500/2016 від 21.05.2016 року.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_2 в користь Волинської митниці ДФС 219 (двісті дев'ятнадцять ) грн. 26 коп. витрат по справі на зберігання товарів, а також в користь держави 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп. судового збору,
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 21 травня 2016 року близько 16 години 20 хвилин, слідуючи з Республіки Польща в Україну через м/п «Устилуг» Волинської митниці ДФС мікроавтобусом «Івеко», р.н. НОМЕР_3, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, ввізши на територію України понад неоподатковувану норму товар: листовий метало профіль - 80 шт. вагою 752 кг. вартістю - 22 303,04 грн., що знаходився в багажному відсіку автомобіля без ознак приховування, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.
Він при тих же обставинах не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши з метою уникнення письмового декларування всупереч положенням ст.ст. 257, 366, 374 МК України «зелений коридор» як форму декларування шляхом вчинення дій - заявив митному органу про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановленні законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі. Посилається на те, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою, а також не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що він не часто перетинає державний кордон України, тому не був обізнаний з порядком проходження митного контролю. Стверджує, що не мав на меті приховувати товар.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримували подану апеляційну скаргу, представника митниці Пікалюка М.С., який заперечував доводи апеляційної скарги та просив залишити постанову суду без зміни, перевіривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення.
Згідно ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак вказані вимоги закону судом першої інстанції в повному обсязі не були дотримані.
Визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, суд належним чином не мотивував свого рішення з цього приводу.
Відповідно до ст.471 МК України передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Таким чином, за переміщення через митний кордон України товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення, особа, яка формою проходження митного контролю обрала смугу спрощеного митного контролю, несе відповідальність за ст.471 МК України, за що ОСОБА_2 обґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності.
Висновок судді про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, стверджується протоколом про порушення митних правил, в якому ОСОБА_2 надав письмові пояснення, що погоджується з змістом цього протоколу, контрольним талоном, актом про проведення огляду товарів транспортних засобів ручної поклажі та багажу, товаро-супровідними документами, а саме «TAX FREE №FА/646/2016 від 16.05.2016 року», та «TAX FREE № FА/681/2016 від 16.05.2016 року» на прізвище ОСОБА_2, актом уточнення від 24.06.2016 року, з якого вбачається, що вартість вилученого товару становить 22303,04 грн., службовою запискою, усними та письмовими поясненнями ОСОБА_2, в яких він підтвердив фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, посилання ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі на те, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, не підтверджується матеріалами справи.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 про безпідставну кваліфікацію його дій ще й за ст.472 МК України.
Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
У відповідності до вимог ст. 472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Зі змісту статей 257, 366 МК України та диспозиції статті 472 МК України вбачається, що за ст.472 МК України кваліфікуються діяння осіб, які переміщуються через митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор» і допустили зазначене у диспозиції цієї статті Митного кодексу порушення митних правил.
ОСОБА_2 допустив порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що повністю охоплюється диспозицією ст.471 МК України і такі дії додаткової кваліфікації за ст.472 МК України не потребують.
Враховуючи викладене, постанову судді в частині притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 472 МК України слід скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити за відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення, кваліфікувавши його дії лише за ст.471 МК України.
При накладенні на ОСОБА_2 стягнення відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП слід врахувати характер вчиненого ним правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, дані про його особу, відсутність обставин, які б обтяжували його відповідальність, а тому необхідно накласти стягнення згідно з санкцією даної статті МК України.
Враховуючи, що ОСОБА_2 перевозив товари, ввезення яких через митний кордон України не заборонено і не обмежено чинним законодавством України, вилучений у нього товар після митного оформлення та сплати митних платежів підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ст. 531 МК України, ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 07 липня 2016 року в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Цю ж постанову в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України змінити.
На підставі ст.471 МК України накласти на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Вилучений у ОСОБА_2 згідно протоколу про ПМП Волинської митниці ДФС № 1137/20500/2016 від 21.05.2016 року товар: листовий металопрофіль (Blacha plaska) - 80 шт., загальною вагою 752 кг. та загальною вартістю 22 303 (двадцять дві тисячі триста три) грн. 04 коп. повернути ОСОБА_2 після відповідного їх митного оформлення та сплати митних платежів.
У решті постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 07 липня 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Волинської області А.О.Лозовський