Суддя-доповідач - Білак С. В.
Головуючий у 1 інстанції - Кононенко О.В.
10 серпня 2016 рокусправа № 804/2631/16
Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети "Правда", 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , секретар судового засідання - Трахт К.О., з участю прокурора - Деркача І.П., представника позивача - Хоміча Ю.Г., представника відповідача - Потапова О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 р. у справі №804/2631/16 за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій" про стягнення заборгованості,-
Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій", в якій просив стягнути податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб у розмірі 545 675,69 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач має податковий борг по податку на додану вартість в сумі 545 675,69 грн., який утворився в результаті несплати самостійно нарахованих платником податків зобов'язань визначених декларацією по орендній платі за землю за 2015 рік від 04.02.2015 року № 9008877151 та пені. Сума боргу не сплачена відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 р. адміністративний позов задоволено.
Стягнуто кошти з рахунків у банках обслуговуючих Публічне акціонерне товариство Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій" на користь бюджету податковий борг по орендній платі за землю в сумі 545675, 69 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не встановив факту існування податкового боргу, підстав для його виникнення та загального розміру заборгованості та не зобов'язав сторін провести звірку взаємних розрахунків, зважаючи на те, що за даними відповідача в нього є неврахована переплата із плати за землю за період 2008 - 2009 роки.
Повідомлення про вручення або повідомлення із зазначенням причин невручення відповідача податкової вимоги у податкового органу та у органу прокурату відсутні, а тому факт належного відправлення та/або факт вручення податкової вимоги від 04.03.2015 р. №972-25 не є доказаним, про що додатково свідчить напис на поштовому конверті.
В свою чергу право податкового органу чи прокуратури на подачу подання/позову про примусове стягнення коштів передує неухильне виконання своїх обов'язків стосовно належного направлення/вручення платнику податків податкової вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
Прокурор та представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій" є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська.
З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення до суду та під час розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб в загальному розмірі 545 675,69 грн., який виник у зв'язку з не сплатою самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань відповідно до поданої до контролюючого органу податкової декларації №9008877151 від 04.02.2015 року по наступним термінам сплати: 30.10.2015 року в сумі 23 049,91 грн., 30.11.2015 року в сумі 166 881,80 грн., 30.12.2015 року в сумі 166 881,70 грн. та 30.01.2016 року в сумі 166 881,80 грн.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою сум узгоджених податкових зобов'язань, відповідно до п.п. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пеню на загальну суму 21 980,48 грн.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.
Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 36.1, п. 36.2 ст. 36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Відповідно до п.п. 59.1 ст.59 Податкового Кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, у відношенні відповідача виносилась податкова вимога форми «Ю» №972-25 від 04.03.2015 року за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 26954,20 грн. Зазначена вимога була направлено на адресу боржника 18.03.2015 року, що підтверджується фіскальним чеком, копія якого надана до суду апеляційної інстанції.
Поштовий конверт було повернуто на адресу податкового органу із зазначенням причин невручення від 18.04.2015 року "за закінченням треміну зберігання", що підтверджується штампами поштової служби на конверті та приміткою на поштовому повідомленні.
З огляду на вищевикладене, податкова вимога №972-25 від 04.03.2015 року вважається врученою відповідачу 18.04.2015 року.
Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового Кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Оскільки сума податкового боргу змінилась та на момент розгляду справи складає 545 675,69 грн., але податковий борг не був погашений в повному обсязі, нова податкова вимога не надсилалась.
Наявність заборгованості у зазначеному позивачем розмірі підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: витягом зі зворотного боку облікової картки платника орендної плати з юридичних осіб станом на 08.04.2016 року та 10.08.2016 року, довідкою по запиту користувача (сальдовкою) станом на 08.04.2016 року та витягом зі зворотного боку облікової картки платника орендної плати з юридичних осіб за період з 31.12.2014 року по 31.12.2015 року.
Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
З матеріалів справи вбачається, що 11.05.2016 року - не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) платнику податкової вимоги Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення суми податкового боргу.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку про дотримання контролюючим органом встановленої податковим законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу.
Враховуючи не надання відповідачем до суду доказів сплати податкового боргу по орендній платі за землю з юридичних осіб у розмірі 545 675,69 грн. або інших доказів в обґрунтування його відсутності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій" - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 р. у справі №804/2631/16 за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій" про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 10 серпня 2016 року, в повному обсязі ухвала складена 12 серпня 2016 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді В.А.Шальєва
Н.А.Олефіренко