543/505/16-ц
2-з/543/1/16
11.08.2016 селище Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Гришко О.Я., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Савинської сільської ради Оржицького району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Оржицького районного нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання заповіту недійсним (вказана назва позову зазначена у заяві про вжиття заходів забезпечення позову), -
Позивач ОСОБА_4 13.07.2016 року звернулася до Оржицького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Оржицька державна нотаріальна контора, Савинська сільська рада Оржицького району Полтавської області, про визнання заповіту нікчемним.
Після відкриття провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою позивач ОСОБА_4 11.08.2016 року подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Савинської сільської ради Оржицького району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Оржицького районного нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання заповіту недійсним (вказана назва позову зазначена у заяві про вжиття заходів забезпечення позову). У вказаній заяві позивач просить до вирішення позовної заяви по суті накласти арешт на земельну ділянку та житловий будинок за адресою: Полтавська область, Оржицький район, с. савинці, вулиця Нова, буд. 8, а також на земельну частку - пай у с. савинці Оржицького району Полтавської області.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову у відсутність осіб, які беруть участь у справі (згідно ч.1 ст.153 ЦПК України), суд враховує також положення ст.197 ЦПК України та Рішення Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року (справа про фіксування судового процесу технічними засобами).
При подачі заяви про забезпечення позову позивачем сплачено судовий збір згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Суд, розглянувши заяву позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову, приходить до висновку, що її заява подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України, а тому її необхідно повернути заявнику.
У відповідності до ч. 3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Стаття 152 ЦПК України визначає види забезпечення позову. Одним із видів забезпечення позову, який визначений п. 1 ч.1 ст.152 ЦПК України є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або у інших осіб.
Однак, згідно ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Суд приходить до висновку, що заявник не зазначила в заяві частини відомостей, необхідних для забезпечення позову, тому вона не виконала вимоги п. 3 ч. 2 ст. 151 ЦПК України.
Заявник не вказала на яку саме земельну частку - пай необхідно накласти арешт для забезпечення позову. Вказівка заявниці, що ця земельна частка - пай розташована в с. Савинці Оржицького району Полтавської області не достатня для ідентифікації цієї земельної частки - паю. Крім того, з пояснень заявниці, викладених в заяві, не зрозуміло як земельну частку - пай можна відчужити і яким чином можна накласти арешт на майно не виділене внатурі. В заяві не жодним чином не ідентифікована земельна ділянка, на яку просить накласти арешт заявниця разом з житловим будинком, що розташований за адресою: Полтавська область, Оржицький район, с. Савинці, вул. Нова, 8. Не вказане цільове призначення вказаної земельної ділянки, її площа, кадастровий номер, реквізитів правовстановлюючих документів. Не зазначені та не додані до заяви жодні докази про існування майна, на яке просить накласти арешт заявник, не додані докази, що вказане майно належало батькові заявниці, що відповідач зареєстрував за собою право власності на вказане майно, не додані докази, що заявник зверталася у відповідні установи з проханням надати такі докази, не надано доказів, що їй було відмовлено в наданні таких доказів.
Крім того, в провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи: Оржицька державна нотаріальна контора, Савинська сільська рада Оржицького району Полтавської області, де ОСОБА_4 просить визнання заповіт ОСОБА_5 нікчемним (згідно позовних вимог), в той час як у заяві про забезпечення позову ОСОБА_4 вказує, що вона звертається до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Савинської сільської ради Оржицького району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Оржицького районного нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання заповіту недійсним (вказана назва позову зазначена у заяві про вжиття заходів забезпечення позову). Це унеможливлює однозначний висновок про те, у якій цивільній справі ОСОБА_4 просить вжити заходи забезпечення позову.
У відповідності до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210, 293 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Савинської сільської ради Оржицького району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Оржицького районного нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання заповіту недійсним (вказана назва позову зазначена у заяві про вжиття заходів забезпечення позову) повернути заявниці.
Роз'яснити заявниці, що повернення їй заяви про забезпечення позову не позбавляє її права звернутися до суду з заявою про забезпечення позову повторно.
Роз'яснити заявниці, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя