Справа № 541/1622/16-а
№ провадження 2-а/541/68/2016
12 серпня 2016 року.Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Чернюк В.Д.,
при секретарі Олешко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргород справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень,-
В липні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з цим позовом, посилаючись на порушення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, її прав в частині прийняття не обґрунтованого рішення щодо утримання з її пенсії надміру виплачених сум.
В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримала, просила задовольнити його, пояснивши, що з 2009 року вона є пенсіонером за віком та перебуває на обліку у відповідача, який своїм листом від 31.05.2016 року повідомив її про те, що зв'язку з приведенням у відповідність даних в індивідуальних відомостях про неї, як про застраховану особу за 2009 та 2016 роки за попереднім місцем роботи виникла переплата пенсії з 01.11.2012 року по 31.05.2016 року в сумі 1961,74 гривна, з огляду на що така переплата в розмірі 20% її пенсії буде утримуватися до повного погашення. Оскільки вини позивача в такій переплаті немає, бо ніяких зловживань вона не допускала, а страхувальник також не подавав недостовірні дані і така переплата мала місце з 2012 року, просила скасувати відповідне рішення відповідача та стягнути з нього на її користь понесені судові витрати по оплаті судового збору та оплаті правової допомоги адвоката.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи / а.с. 13 /, про причини неявки представника не повідомив, з огляду на що відповідно до приписів ст. 128 ч. 4 КАС України судом ухвалено справу розглянути у відсутність представника відповідача. Натомість відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, за змістом яких заявлений позов не визнано, та повідомляється про те, що в результаті аналізу матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1, встановлено наявність арифметичної помилки в наслідок програмного збою, що і призвело до відповідної переплати / а.с. 15 /.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, та, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних обгрунтувань.
Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером за віком з 24.11.2009 року, що підтверджується копією пенсійного посвідчення на її ім'я / а.с. 6/.
Листом відповідача від 31.05.2016 року позивача повідомлено про те, що у зв'язку з приведенням у відповідність даних в індивідуальних відомостях про неї, як про застраховану особу за 2009 та 2016 роки за попереднім місцем роботи, виникла переплата пенсії з 01.11.2012 року по 31.05.2016 року в сумі 1961,74 гривна, з огляду на що така переплата в розмірі 20% її пенсії буде утримуватися до повного погашення. Звертає на себе увагу той факт, що в цьому листі взагалі не згадується оскаржуване рішення відповідача № 153 від 30 травня 2016 року, як підстава для відповідних утримань / а.с. 7 /.
В послідуючому при супровідному листі відповідача від 07 липня 2016 року № 4749/03-24 позивачу надіслано копію рішення № 153 від 30 травня 2016 року за підписом керівника органу Пенсійного фонду України ОСОБА_2, з посиланням в ньому на приписи ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про повернення нею 1961,74 гривни, а в разі ненадходження від неї цих коштів протягом місяця з дня її повідомлення про прийняття такого рішення, утримувати відповідну переплату в розмірі 20% її пенсії щомісячно з 01 липня 2016 року до повного погашення / а.с. 8, 9 /.
Аналіз такого рішення свідчить про те, що відповідна переплата вже має утримуватися з позивача, як пенсіонера, починаючи з 01 липня 2016 року, хоча відповідне рішення позивачу в копії надіслане тільки 07 липня 2016 року / а.с. 8 /, тобто відповідачем не додержано місячного терміну, на який він сам посилається у останньому абзаці свого ж оскаржуваного рішення / а.с. 9 /.
Частинами 1 та 2 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» імперативно визначено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно до ст. 71 КАС України в адміністративному процесі запроваджено концепцію презумпції вини суб'єкта владних повноважень, з огляду на що фізична особа - позивач не повинна доводити, що її законні права та інтереси порушено.
Саме суб'єкт владних повноважень, в даному випадку відповідач, зобов'язаний довести, наявність підстав для повернення пенсіонером або для стягнення з нього переплачених сум пенсії відповідно до приписів ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку мається послання у оскаржуваному рішенні, тобто індивідуальної вини через зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Таких доказів стороною відповідача на момент розгляду справи та винесення даної постанови суду не надано.
Наявність арифметичних помилок в обрахунку пенсії через збої програмного забезпечення, яке використовується відповідачем, не згадується у ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», серед підстав для повернення або стягнення переплаченої пенсії.
За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З цих підстав суд приходить до переконання про те, що оскаржуване рішення відповідача суперечить змісту ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а відтак є не чинним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 94 ч. 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або, якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні в суд з цим позовом позивач ОСОБА_1 сплатила судовий збір в сумі 551 гривна 20 копійок, що документально підтверджено / а.с. 1 /. Саме ця сума і підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в рахунок відшкодування понесених ним судових витрат.
На підтвердження судових витрат по оплаті правової допомоги адвоката на суму 170 гривень позивачем надано копію квитанції адвоката № 117 від 14 липня 2016 року / а.с. 6 /. Між тим, зважаючи на приписи ст. ст. 1, 3 Закону України „Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", за змістом яких правова допомога адвоката оплачується за умови його безпосередньої участі в судових засіданнях, з огляду на те, що адвокат не брав участі при розгляді цієї справи, такі витрати до відшкодування не підлягають.
З урахуванням викладеного, заявлений позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 76, 94, 100, 122, 158, 160, 163, Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 1, 3 Закону України „Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", суд ,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати Рішення про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій від 30 травня 2016 року № 153 за підписом керівника Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області.
Стягнути з Миргородського об'єднананого управління Пенсійного фонду України Полтавської області, як суб'єкта владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривну 20 копійок в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті адміністративного позову судовим збором.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а відповідачем в цей же термін - дня отримання копії такої постанови.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду Чернюк В.Д.