№ 539/ 1924/16-к
12.08.2016 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працює технічним працівником у виконавчому комітеті Снітинської сільської ради, раніше не судимий,
у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст.263 ч. 1 КК України, -
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст.263ч1 КК України вчиненого ним за наступних обставин .
01.06.2016 року о 14 год. 30 хв. працівниками поліції під час обшуку господарства належного ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в спальній кімнаті будинку па шафі в паперовій коробці» було виявлено 34 металеві предмети, зовні схожі на набої до вогнепальної зброї.
Зазначені предмети згідно висновку судово-балістичної експертизи №1071 від 06,06.2016 року, являються бойовими припасами, спортивно-мисливськими патронами калібру 5,6 мм. кільцевого запалення, виготовлені промисловим способом та придатні для стрільби, а один патрон, являється бойовим припасом - пістолетним патроном калібру 9x18 мм. (ТІМ ), виготовленим промисловим способом та придатним для стрільби.,які ОСОБА_5 придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 винним себе в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.263 ч 1 КК України визнав, та показав суду, що зазначені набої а саме спортивно мисливські патрони калібру 5,6 мм. та пістолетний патрон калібру 9Х18 мм. він виявив в приміщені сараю господарства яке придбав. Боєприпаси, були виявлені у нього вдома під час проведення обшуку. Зброї для використання зазначених набоїв він ніколи не мав і не має. Мав намір здати набої до органів поліції, але за браком часу та значною відстанню від райцентру не зміг цього зробити.
Те що вилучені предмети під час обшуку у ОСОБА_5 являються бойовими припасами, спортивно-мисливськими патронами калібру 5,6 мм. кільцевого запалення, виготовлені промисловим способом та придатні для стрільби, а один патрон, являється бойовим припасом - пістолетним патроном калібру 9x18 мм. (ТІМ ), виготовленим промисловим способом і є придатним для стрільби, підтверджується висновком судово-балістичної експертизи № 1071 від 06,06.2016 року, і не оспорюються учасниками процесу .
Прокурор вважає вину ОСОБА_5 в інкримінуємому йому злочині, передбаченому ст.263 ч 1 КК України доведеною повністю, як зізнанням безпосередню самим ОСОБА_5 у його вчинені як на досудовому слідстві та і в ході судового слідства, речовими доказами, так і матеріалами кримінального провадження в сукупності, частково дослідженими в судовому засіданні. Прохав визнати ОСОБА_5 винним у вчинені ним злочину передбаченого ст.263 ч 1 КК України та засудити його за цією статтею.
Захист вважає, що в діях його підзахисного ОСОБА_5 формально маються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст.263 ч 1 КК України,але в силу малозначності, відсутності суспільної небезпечності, прохає суд виправдати ОСОБА_5 .
Суд заслухав учасників процесу, дослідив докази надані стороною обвинувачення та захисту, вважає що сторона обвинувачення невірно дійшла висновку про наявність в діях ОСОБА_5 складу злочину, оскільки як вбачається, в його діях формально міститься ознаки складу кримінального правопорушення, але через малозначність не становлять суспільної небезпеки, тобто не заподіяли і не могли заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.11 КК України не є злочином діяння або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільстві або державі.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження боєприпаси, які зберігав ОСОБА_5 були виявлені працівниками міліції в ході проведення обшуку його оселі. Крім того, зброї для відстрілу патронів калібру 5,6 мм у нього у володінні не має і ніколи не було. Зазначені патрони ОСОБА_5 не використовував і не збирався використовувати, а навпаки мав намір здати їх до відділу поліції, але за браком часу,та значної відстані від розташування відділу поліції не здав їх .
Тому, суд приходить до висновку, що внаслідок всіх конкретних обставин та особи ОСОБА_5 , який раніше не судимий, до кримінальної чи адміністративної відповідальності раніше не притягався, позитивно характеризується по місцю помешкання та роботи, працює, діяння вчинене ним не відповідає суспільній небезпечності, є малозначним, оскільки не було суб'єктивно спрямоване на реальну можливість заподіяння шкоди об'єктам суспільних відносин і вчинені ОСОБА_5 дії лише формально містять в собі ознаки діяння передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, але не є злочином.
Це положення конкретизує зміст суспільної небезпеки як загальної ознаки злочину, якою законодавець підкреслює, що правосуддя в Україні має здійснюватися на засадах принципів справедливості та індивідуалізації кримінальної відповідальності, за яких формальний момент - кримінальна протиправність діяння не може превалювати над фактичним - відсутністю суспільної небезпеки конкретного діяння.
Крім цього, при прийнятті рішення, щодо визнання дій вчинених обвинуваченим ОСОБА_5 , такими, що не є злочином та враховуючи, що поняття малозначності є в більшості своїй оціночним поняттям, суд врахував і судову практику судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України, зокрема Ухвалу від 03.10.1996 року (Вісник Верховного Суду України 1997 р., № 1).
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до с.94 КПК України.
Згідно ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У відповідності з ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, вимог ст.ст. 7, 17 КПК України про загальні засади кримінального провадження, та положень про презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини, - ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Судом встановлені обставини передбачені п. 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, а тому ОСОБА_5 у вчинені злочину передбаченого ст.263 ч 1 КК України підлягає визнанню невинуватим та виправданим.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст.263 ч 1 КК України виправдати у зв'язку з малозначністю з підстав зазначених в ч 2 ст.11 КК України .
Речові докази по справі : спортивно - мисливські патрони калібру 5,6 мм в кількості 33 шт, та патрон калібру 9x18 мм. вилучені під час обшуку у помешкані ОСОБА_5 в с. Снітин Лубенського району Полтавської області - знищити.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий : ОСОБА_1