Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" серпня 2016 р.Справа № 922/1263/13
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Присяжнюк О.О.
судді: Макаренко О.В. , Аріт К.В.
При секретарі Косма К.І.
розглянувши заяву Публічного Акціонерного товариства "Євроцемент -Україна" (вх.№24439) про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року по справі № 922/1263/13
за позовом Публічного АТ "Євроцемент -Україна", м.Балаклія 3-я особаособа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті- Інвест", м. Київ
до Публічного АТ "Євроцемент -Україна", м. Балаклія
про стягнення 15 471 120,00 грн.
за участю представників:
заявника (боржника) - ОСОБА_1 (дов.№43/16 від 01.08.16), ОСОБА_2 (дов.№07/16 від 04.01.16);
стягувача - ОСОБА_3 (дов.№05/11 від 11.04.16);
3-ї особи - не з'явився.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2015 (судді: Присяжнюк О.О. - головуючий, ОСОБА_4, ОСОБА_5О.) позов задоволено; з відповідача стягнуто на користь позивача 15471120 грн. заборгованості по оплаті послуг третьої особи (за наднормативне користування вагонами), 141790 грн. витрат за оплату послуг з переадресування вантажу, 936774,61 грн. річних від простроченої суми, 3965679,15 грн. втрат від інфляції, 68820 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 (судді: Могилєвкін Ю.О. - головуючий, ОСОБА_6, ОСОБА_7В.) рішення місцевого господарського суду скасовано; в задоволенні позову відмовлено; стягнуто з позивача на користь відповідача 36540 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2015року по справі№922/1263/13, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" задоволено. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 у справі № 922/1263/13 Господарського суду Харківської області скасовано. Рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2015 залишено в силі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" (64200, м. Балаклія, Харківська область, Проммайданчик ПАТ "Євроцемент - Україна", код 00293060, п/р 260080231212 ПАТ "Сбербанк Россії" м. Харків, МФО320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" (01001, м. Київ, вул. Софіївська, б. 10, офіс. 4, код ЄДРПОУ 36050234, п/р 260010132970 ПАТ "Сбербанк Россії", МФО 320627) - 36540,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
25.07.2016 року від Публічного Акціонерного товариства "Євроцемент -Україна" надійшла заява (вх.№24439) про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року по справі № 922/1263/13, в якій останній просить суд відстрочити виконання Рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року по справі № 922/1263/13 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРЛЇНА» (64200, м. Балаклія, Харківська область, Проммайданчик ПАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА», код 00293060, п/р 260080231212 ПАТ «Сбербанк Россії» м. Харків, МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Трансбудінвест» (01001, м. Київ, вул. Софіїівська, б10,офіс.4, код ЄДРГІОУ 36050234, п/р 260010132970 ПАТ "Сбербанк Россії", МФО 320627) - 15 471 120,0 грн. - заборгованість по оплаті послуг Третьої особи (за наднормативне користування вагонами) та 141 790, 04 грн. - за оплату послуг по переадресуванню вантажу, 3% річних в сумі 936 774,61 грн., інфляційних нарахувань 3 965 679,15 гри., витрати по сплаті судового збору в сумі 68 820,00 гри., до вирішення читання про зміну порядку та способу виконання Рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року по справі № 922/1263/13.
Ухвалою господарського суду від 28.07.2016 року прийнято заяву Публічного Акціонерного товариства "Євроцемент -Україна" (вх.№24439) про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року по справі № 922/1263/13 до розгляду . Призначено розгляд заяви на 08 серпня 2016 року о 11:20.
05.08.2016 року від Публічного Акціонерного товариства "Євроцемент -Україна" (вх.№25930) надійшли уточнення та доповнення до заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2016 року, в яких останній просив суд :
- прийняти до провадження уточнення та доповнення до заяви про відстрочку виконання Рішення господарського суду Харківської області по справі № 922/1263/13 від 24.02.2015 року.
- відстрочити виконання Рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року по справі № 922/1263/13 про стягнення з Публічного акціонерного товариства “ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА” (64200, м. Балаклія, Харківська область, Проммайданчик ПАТ “ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА”, код 00293060, п/р 260080231212 ПАТ “Сбербанк Россії” м. Харків, МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БК Трансбудінвест” (01001, м. Київ, вул. Софіїівська, б10,офіс.4, код ЄДРПОУ 36050234, п/р 260010132970 ПАТ "Сбербанк Россії", МФО 320627) - 15 471 120,0 грн. - заборгованість по оплаті послуг Третьої особи (за наднормативне користування вагонами) та 141 790, 04 грн. - за оплату послуг по переадресуванню вантажу, 3% річних в сумі 936 774,61 грн., інфляційних нарахувань 3 965 679,15 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 68 820,00 грн., до стабілізації фінансового стану АТ “ЄВРОЦЕМЕНТ - УКРАЇНА” з метою накопичення грошових коштів для погашення виниклого боргу, але не менше ніж на рік з дати ухвали про відстрочку виконання судового рішення.
Враховуючи положення ст. 22 ГПК України господарський суд вважав за необхідне прийняти до розгляду заяву Публічного Акціонерного товариства "Євроцемент -Україна" про уточнення (вх.№ 25930 від 05.08.2016 р.) та розглядати заяву Публічного Акціонерного товариства "Євроцемент -Україна" (вх. № 24439 від 25.07.2015 р.) про розстрочення виконання рішення суду по справі з її урахуванням.
05.08.2016 року від Публічного Акціонерного товариства "Євроцемент -Україна" (вх.№25939) надійшло клопотання, в якому останній просив суд направити до ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченко, 35) запит про надання інформації стосовно зарахування грошових коштів у сумі 20 584 183,80 грн. на рахунок ТОВ «БК Трансбудінвест» (Код ЄДРПОУ 36050234) № 26004036 7601, відкритий в ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», МФО 380355; інформацію стосовно класу та призначення рахунку, а також руху перерахованих грошових коштів в сумі 20 584 183,80 грн., в тому числі, але не обмежуючись: погашення кредитних чи інших зобов'язань ТОВ «БК Трансбудінвест», отримання (зняття) грошових коштів ТОВ «БК Трансбудінвест» чи іншою особою.
Суд, розглянувши клопотання заявника щодо здійснення запиту до ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченко, 35) про надання інформації стосовно зарахування грошових коштів у сумі 20 584 183,80 грн. на рахунок ТОВ «БК Трансбудінвест» зазначає наступне.
У відповідності до ст. 4 - 3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
В даному випадку, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявником не доведено обставини, що перешкоджають наданню самостійно останнім відповідних доказів, у зв'язку з чим суд приходить до висновку щодо відмови в задоволені відповідного клопотання.
В судовому засіданні 08.08.2016 року представник заявника підтримав подану заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області з врахуванням заявлених уточнень.
Представник стягувача в судовому засіданні 08.08.2016р. заперечував проти заяви у повному обсязі, через канцелярію господарського суду (вх.№26083) надав заперечення стосовно заяви, в яких зокрема, вказував,що останній не надав документів, що підтверджують обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим.
Представник 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з'явився.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Суд, розглянувши заяву боржника про відстрочку виконання рішення суду, зазначає наступне.
Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що приймається ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
Для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
Враховуючи питання про відстрочку виконання рішення суду, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.351 ЦПК України і ст.121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення суду.
Відповідно до п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.12.2012 року № 9, господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.12.2012 року № 9, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Поряд з цим, необхідно відзначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в §1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
В зв'язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від суми та характеру, що визначено судом.
Отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.
В даному випадку, свою заяву відповідач обґрунтовує тим, що останній в добровільному порядку перерахував кошти на підставі платіжного доручення №6 , тобто, здійснив добровільне виконання рішення господарського суду Харківської області у справі №922/1263/13 шляхом перерахування 15 471 120,0 грн. - заборгованості по оплаті послуг Третьої особи (за наднормативне користування вагонами) та 141 790, 04 грн. - за оплату послуг по переадресуванню вантажу, 3% річних в сумі 936 774,61 грн., інфляційних нарахувань 3 965 679,15 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 68 820,00 грн. На рахунок ТОВ «БК Трансбудінвест» №260040367601,відкритий в ПАТ КБ »Євро банк»,МФО380355.
Про те, суд не погоджується з даною позицією боржника, оскільки боржник раніше звертався до суду із заявою про визнання наказу господарського суду Харківської області від 18.08.2015року таким, що не підлягає виконанню, посилаючись, саме на добровільне погашення суми боргу, в задоволенні якої було відмовлено, про що господарським судом винесено ухвалу господарського суду Харківської області від 23.06.2016 року, залишену в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 року. У вищевказаних процесуальних документах судами було зазначено, що сплата боржником грошових коштів, на виконання рішення суду, на інші, ніж зазначені в резолютивній частині рішення реквізити стягувача не може вважатись виконанням рішення в добровільному порядку.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
За приписом ст.43 вказаного Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи положення вказаних вище норм процесуального законодавства, при зверненні до суду з заявою про відстрочку виконання судового рішення заявником повинні бути доведені конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк.
Проте, за висновками суду, відповідач належними та допустимим доказами у розумінні ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України наявності підстав для відстрочки виконання судового рішення строком саме на рік не довів.
При цьому, суд звертає увагу що у рішенні Європейського суду (п.37 рішення у справі "Деркач та Палек проти України" (заяви №№ 34297/02 та 39574/02) від 21 грудня 2004 року) наголошується, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося не виконаним на шкоду однієї зі сторін.
Згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні заяви Публічного Акціонерного товариства "Євроцемент -Україна" (вх.№24439) про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року по справі № 922/1263/13 .
Керуючись ст.121 ГПК України
Відмовити в задоволенні заяви Публічного Акціонерного товариства "Євроцемент -Україна" (вх.№24439) про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року по справі № 922/1263/13.
Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_4