Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"26" липня 2016 р. Справа № 911/1572/16
Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа», м.Бориспіль
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Бориспіль
про стягнення 21315,08 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2
Від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 21315,08 грн.
Провадження у справі №911/1572/16 порушено відповідно до ухвали суду від 11.05.2016 року та призначено справу до розгляду на 30.06.2016 року.
Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 30.06.2016 року не з'явився та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 30.06.2016 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався на 12.07.2016 року.
Відповідач у судове засідання 12.07.2016 року не з'явився. У судовому засіданні 12.07.2016 року встановлено, що юридичною адресою відповідача є: АДРЕСА_1, що підтверджується наданим позивачем ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У зв'язку з необхідністю належного повідомлення відповідача, розгляд справи відкладався до 26.07.2016 року. Також, ухвалою від 12.07.2016 року продовжено строк розгляду справи.
В судовому засіданні 26.07.2016 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач в судове засідання 26.07.2016 року не з'явився, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що позовну заяву та ухвалу про відкладення відповідачем отримано лише 19.07.2016 року. Однак, враховуючи закінчення процесуального строку розгляду справи, оскільки з 19.07.2016 року (дня отримання копії позовної та ухвали про відкладення) у відповідача було достатньо часу для надання в судове засідання 26.07.2016 року обґрунтованих пояснень чи заперечень на позов, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, між Комунальним підприємством теплових мереж «Бориспільтепломережа» (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. було укладено договір на постачання та споживання теплової енергії від 01.11.2013 року № 421/54/1013 (далі - Договір).
Згідно з умовами п. 1 Договору КПТМ «Бориспільтепломережа» зобов'язане постачати споживачу теплову енергію на об'єкт, зазначений у додатку №1, а споживач прийняти та оплатити за спожиту теплову енергію в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до вимог п.3.3. п.3.4. Договору розрахунки з теплопостачальною організацією за використану теплову енергію проводяться у два етапи: авансовий платіж до 1 числа розрахункового місяця, у розмірі обов'язкового щомісячного платежу, згідно додатку № 3 до даного договору. Остаточний розрахунок за використану теплову енергію проводиться протягом 3-х банківських днів з моменту отримання платіжних документів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримувати житлово-комунальну послугу.
ФОП ОСОБА_4, як споживач отримує теплову енергію за адресою: АДРЕСА_2 (салон краси).
Згідно з умовами Договору КПТМ «Бориспільтепломережа» надало за період з 01.10.2014 року до 06.04.2015 року ФОП ОСОБА_1 теплову енергію в кількості 11.19674 Гкал на суму 17 361,34 грн. Скарг та заяв, щодо неналежної якості теплопостачання від ФОП ОСОБА_1 не надходило.
За спожиту теплову енергію за жовтень 2014 року-квітень 2016 року відповідачу було виставлено рахунки для оплати на суму 17 361,34 грн. Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої зобов'язання з оплати теплової енергії не виконав.
Рішенням Господарського суду Київської області від 26.06.2014 року у справі № 911/1724/14 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за період з листопада 2013 року по квітень 2014 року в сумі 5 264,47 грн.
У справі, що розглядається, заявлена до стягнення заборгованість виникла в період з жовтня 2014 року по травень 2016 року. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку за наведений в позові період було здійснено теплопостачання на суму 17361,34 грн., однак відповідачем жодного платежу не здійснено.
Крім того, судом встановлено, що на суми теплопостачання виставлялись і вручались відповідачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки на оплату, та на деяких з них стоять відмітки контролера про відмову споживача від підпису.
Згідно з п. 3.7. Договору передбачено, що Акт здачі-прийняття робіт споживач має підписати та повернути теплопостачальній організації протягом 5 днів. Якщо протягом наведеного п'ятиденного терміну Акт здачі-прийняття робіт не підписаний і не повернутий, не наведено заперечення, послуга вважається наданою, акт підписаним.
Також, судом встановлено, що згідно з п.п. 10.1, 10.2 Договору, при відсутності заперечень та зауважень щодо строку дії договору, договір пролонгується на наступні періоди. Суду не надано відомостей щодо наміру сторін припинити договірні відносини.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством;
Згідно зі ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем позовні вимоги по суті не заперечені, не надано доказів оплати теплопостачання в наведений в позові період, заявлена сума основного боргу 17361,34 грн. є доведеною і підлягає стягненню.
У зв'язку з порушенням відповідачем грошових зобов'язань з оплати теплопостачання, позивач також просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3 953,74 грн. інфляційних
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування інфляційних проведено виходячи із фактичних сум заборгованості, що існували на відповідні дати, таким чином, вимоги позивача про стягнення інфляційних правомірні і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08300, АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 41а, код 13712452) 17 361,34 грн. основного боргу, 3 953,74 грн. інфляційних та 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя А.Ю. Кошик
дата підписання 09.08.2016 р.