Справа № 495/4493/16-ц
Ухвала
27 червня 2016 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої судді Чебан Н.В.
при секретарі Ткаченко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровський Одеської області цивільну справу за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи ОСОБА_1 за межі України, -
Державний виконавець ВДВС Білгород-Дністровського МУЮ в Одеській області 10.06.2016 року звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи ОСОБА_1 за межі України.
В поданні зазначено, що на виконанні у провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 02.09.2000 року по теперішній час перебуває виконавче провадження з виконання вимог виконавчого листа № 2-1382, виданого 13.07.2000 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно на утримання дитини: доньки Наталії, ІНФОРМАЦІЯ_1 Аліментна заборгованість на момент досягнення дитини повноліття станом на 07.05.2016 р. складає у сумі 50 586,00 грн.
Представник ВДВС Білгород-Дністровського МУЮ в Одеській області, на розгляд справи не з'явився, що не є перешкодою для розгляду справи.
У відповідності до ч.2 ст.377-1 ЦПК України суд негайно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Неявка представника ВДВС Білгород-Дністровського МУЮ в Одеській області не є перешкодою для розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд вважає за необхідне в задоволенні подання відмовити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.09.2000 року державним виконавцем ВДВС Білгород-Дністровського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, № 2-1382, виданого 13.07.2000 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно на утримання дитини: доньки Наталії, ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно зі ст.33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст.313 ЦК України, фізична особа має право на свободу пересування.
Відповідно до ст.16 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 16.12.1966 року, кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Це право не може бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав та свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянам може бути тимчасово відмовлено в наданні паспорту або громадянину України, який має паспорт може бути тимчасово відмовлено в виїзді за кордон, в тому числі якщо громадянин ухиляється від виконання зобов'язання, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов'язань.
З наведеної вище норми права вбачається, що законом не передбачене обов'язкове обмеження в праві виїзду за межі України за наявності невиконаних зобов'язань, а встановлена лише така можливість при наявності відповідних підстав, тобто дана норма права не є імперативною.
Крім того, слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Дійсний факт ухилення боржника від виконання зобов'язань має підтверджуватись сукупністю доказів, які не були додані державним виконавцем до подання.
Як вбачається з матеріалів справи постановою державного виконавця ВДВС Білгорд-Дністровського міськрайонного управління юстиції 02.09.2000 р. відкрито провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, № 2-1382, виданого 13.07.2000 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно на утримання дитини: доньки Наталії, ІНФОРМАЦІЯ_1
У матеріалах справи відсутні дані щодо відправки боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження для відома та виконання, а відтак доказом які б слугували про навмисне чи інше свідоме нехтування ним зазначених обов'язків, судом до уваги братися не можуть.
Виходячи з сенсу словосполучення "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите законодавцем у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється обмеження у праві виїзду. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки це не буде доведено. Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи ОСОБА_1 за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, а також факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Держвиконавцем ВДВС не доведено, що боржник знав про те, що виконавче провадження відкрито і свідомо чинив перешкоди у здійсненні державним виконавцем його обов'язків.
Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання, таким чином, оскільки суду не надано доказів необхідності застосування саме цього заходу, задля запобігання порушення або обмеження конституційних прав та свобод, суд вважає необхідним відмовити у задоволені подання.
Державному виконавцю роз'яснюється, що після скасування обставин, які стали підставою для відмови державному виконавцю ВДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області в задоволенні вищевказаного подання, його не позбавлено можливості звернутися до суду з аналогічним клопотанням.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 313 ЦК України, Інструкцією
з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5,
В задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 за межі України - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів з моменту її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: Н.В.Чебан