Номер провадження 22-ц/791/1740/16 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1В
Єдиний унікальний номер справи: 661/5163/15-ц Доповідач Базіль Л.В.
03 серпня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Базіль Л.В.
Суддів: Іванової І.П
ОСОБА_2А
Секретар Мирненко А.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 14 червня 2016 року ухвалене у справі за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації за невикористані щорічні відпустки та додаткові відпустки, як одинокій матері , що виховує дитину віком до 15 років
У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації за невикористані щорічні відпустки та додаткової відпустки, як одинокій матері, що виховує дитину віком до 15 років.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилалася на те, що вона з 01 січня 2013 року по 30.11.2015 рік працювала у відповідача за сумісництвом на посаді бухгалтера. 24 листопада 2015 року вона подала заяву про звільнення з роботи з 30 листопада 2015 року за ст.38 КЗпП України в зв'язку з невиконанням відповідачем вимог законодавства про працю. Позивач зазначала, що за весь період трудових відносин їй не виплачувалася заробітна плата, а також компенсація невикористаних щорічних та соціальних відпусток.
Посилаючись на викладені обставини з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 34450,79 грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 4878,44 грн.; компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати в сумі 17091,25 грн.; компенсацію за невикористані щорічні дні відпустки за період 2013 - 2015 роки в сумі 2958,20 грн.; компенсацію за невикористані додаткові відпустки, як матері одиначки, що виховує дитину віком до 15 років, в сумі 1267,80 грн..
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 14 червня 2016 року у задоволені позову ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації за невикористані щорічні відпустки та додаткові відпустки, як одинокій матері, що виховує дитину віком до 15 років відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 34450.79 грн.; середній заробіток за весь час затримки по день розгляду справи в суді в сумі 4878.44 грн., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати в сумі 17091.25 грн., компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за період 2013-2015 роки в сумі 2958.20 грн., компенсацію за невикористані додаткові відпустки, як матері одиначки, що виховує дитину віком до 15 років в сумі 1267.80 грн., а всього 60646.48 грн. Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 1380.00 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач та її представник, ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги підтримали з підстав в ній викладених, представник відповідача, ОСОБА_7 заперечила проти задоволення скарги, вважаючи її безпідставною, а тому просила скаргу відхилити, а ухвалене у справі рішення залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами відсутні трудові правовідносини, а тому правові підстави для задоволення позову про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації за невикористані щорічні відпустки та додаткові відпустки, як одинокій матері, що виховує дитину віком до 15 років відсутні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки суд дійшов до них вірно встановивши виниклі між сторонами правовідносини та фактичні обставини справи, давши належну оцінку дослідженим в ході розгляду справи доказам, правильно застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального права, що їх регулюють.
За правилом ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу, які не підлягають доказуванню.
Суд, за нормою ч.1 ст.11 ЦПК України, розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено та підтверджується поясненнями позивачки, даними в ході апеляційного розгляду справи, що вона працювала за трудовим договором з неповним робочим днем в ТОВ «Система майстер» на посаді головного бухгалтера, крім того, працювала за сумісництвом у ТОВ «Прем'єр» на посаді головного бухгалтера, де мала робоче місце та її робочий час обліковувався, одночасно надавала допомогу фізичній особі - підприємцю «ОСОБА_5В.» по складанню бухгалтерської звітності підприємця, яку підписувала електронним підписом останньої та здавала в передбаченому законом порядку контролюючим органам в період з січня 2013 року по 30 листопада 2015 рік.
Судом також встановлено, що заяви від ОСОБА_3 про прийняття її на роботу до ФОП ОСОБА_5 не надходило, накази з приводу прийняття позивачки на роботу не приймались, облік робочого часу ОСОБА_3 та нарахування заробітної плати у фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 не проводилися.
З огляду на вказані обставини та приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять докази роботи ОСОБА_3 на посаді бухгалтера ФОП «ОСОБА_5, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації за невикористанні щорічні відпустки та додаткові відпустки, як одинокій матері, що виховує дитину віком до 15 років, оскільки факт перебування сторін у трудових правовідносинах не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.
Отже, позивачем не доведено належними і допустимими доказами, а судом не встановлено факту прийняття позивачки на роботу відповідно до трудового законодавства.
Доводи апеляційної скарги про те, що призначення позивачки на посаду бухгалтера підтверджується наданими до справи документами (звітністю до фіскальних органів та пенсійного фонду), в якій зазначено про утримання податків із заробітної плати ОСОБА_3 та єдиного соціального внеску є необґрунтованими.
Так, відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За положеннями ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою (п.6)
Трудовий договір у формі передбаченій трудовим законодавством з позивачем ФОП «ОСОБА_5В.» не укладався.
Крім того, відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб, в тому числі, за цивільно-правовими договорами.
Оскільки, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сплачується підприємствами, установами та організаціями, іншими юридичними особами, утвореними відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не тільки за використання праці фізичних осіб на умовах трудового договору, а й за цивільно - правовими договорами, то доводи апеляційної скарги про те, що позивачка перебувала із ФОП «ОСОБА_5В.» в трудових відносинах з огляду на положення ч.4 ст.24 КЗпП України, згідно з якою трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи, колегію суддів до уваги не приймаються, як такі, що позбавлені правового обґрунтування, оскільки звітність до фіскальних органів та пенсійного фонду, в яких зазначено про утримання податків із заробітної плати ОСОБА_3 та єдиного соціального внеску не є підтвердженням перебування позивача саме у трудових відносинах з відповідачем.
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою, той факт, що відомості на виплату заробітної плати за період 2013 - 2015 років, довідки про доходи, видані ФОП ОСОБА_5 найманим працівникам містять її підписи, як бухгалтера ФОП ОСОБА_5 не спростовують висновків суду про відсутність трудових правовідносин між сторонами, а факт надання позивачем бухгалтерських послуг відповідачу ніким не оспорюється.
Не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, а саме листам Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка від 06.06.2016 року №1492/10 та Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС України в Херсонській області від 06.06.2016 року № 2056/10/171 та звіти за листопад 2015 року, в яких зазначено про трудові відносини сторін у справі, оскільки як вбачається із мотивувальної частини рішення суд першої інстанції обґрунтував свій висновок щодо відхилення зазначених доказів тим, що вказану звітність складала сама позивачка і на звітності зазначений лише електроний підпис ФОП ОСОБА_8, до якого позивач мала доступ до 17 грудня 2015 року, про що зазначено в апеляційній скарзі, а звіти сформовані у страхувальника 15.12.2015 року.
Таким чином, суд першої інстанції розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права
Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, а перевірені доводи апелянта висновків суду не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Враховуючи викладене та згідно вимог ст. 308 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 14 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: підпис
Судді: підпис підпис
З оригіналом згідно
Копія ухвали оформлена 08 серпня 2016 року
Ухвала набрала законної сили 03 серпня 2016 року
Суддя Л.В Базіль
Секретар с/з А.О Мирненко