Провадження № 1-кп/760/222//2016 року
Справа № 760/18536/15-к
01.08.2016 року Солом'янський районний суд м. Києва
В складі: головуючого - судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 1-кп/760/222/2016, що зареєстроване в ЄРДР 02.09.2015 року за № 12015100090008512, по обвинуваченню: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого: 10.02.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, 70 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -
за участю прокурора : ОСОБА_4
захисника : ОСОБА_5
обвинуваченого : ОСОБА_3
Обвинувачений ОСОБА_3 01.09.2015 року, приблизно о 21:00 годині, перебуваючи біля підземного переходу розташованого по пр-кту Перемоги, 37 в м. Києві, побачив раніше йому невідомого неповнолітнього ОСОБА_6 , який тримав в руці мобільний телефон марки «Lenovo-A-680» в корпусі білого кольору, вартістю 2000 гривень, в якому знаходилися сім-картки мобільного оператора «Лайф», вартістю 20 гривень та «МТС», вартістю 20 гривень, на рахунку яких грошей не було, а також картка пам'яті об'ємом 16 Гб, вартістю 200 гривень, і у нього виник умисел на відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_3 підійшов до невідомого неповнолітнього ОСОБА_6 та вихопив з його руки вказаний мобільний телефон, який знаходився у чохлі, який матеріальної цінності для потерпілого не представляє.
Відкрито викравши мобільний телефон, обвинувачений ОСОБА_3 побіг по пр.-кту Перемоги в м. Києві та, побачивши, що його переслідує потерпілий та працівники міліції, викинув мобільний телефон на землю.
Діями обвинуваченого ОСОБА_3 потерілому ОСОБА_6 було завдано матеріальної шкоди на суму 2240 гривень, яка відшкодована шляхом повернення викраденого.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у відкритому викраденні 01.09.2015 року, приблизно о 21:00 годині, чужого майна, що належить ОСОБА_6 на загальну суму 2240 гривень біля підземного переходу, розташованого по пр-кту Перемоги, 37 в м. Києві, при обставинах, які викладені у фабулі вироку, визнав повністю, щиро розкаявся та дав пояснення щодо вчинення ним злочину, які відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і ніким, в т.ч. і ним не оспорюються.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд при встановлені фактичних обставин справи обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 .
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 186 КК України.
Питання осудності обвинуваченого ОСОБА_3 досліджувалось в ході судового розгляду кримінального провадження і як слідує з висновку судово-психіатричної експертизи № 827 від 24.09.2015 року обвинуваченого слід вважати осудним у відношенні вчиненого і примусових мір медичного характеру він не потребує.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу: до вчинення даного кримінального правопорушення раніше не судимий відповідно до ст. 89 КК України, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, але перебуває на обліку лікаря психіатра з приводу хронічного нервово-психічного захворювання, а також і те, що матеріальна шкода відшкодована потерпілому шляхом повернення викраденого.
Щире розкаяння у вчиненому, судом визнається, як обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 ..
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а також і те, що вчинений ним злочин віднесено до злочинів середньої тяжкості відповідно до ст. 12 КК України, суд вважає за необхідне визначити йому міру покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки згідно ст. 76 КК України і таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України обвинуваченому ОСОБА_7 до строку призначеного покарання необхідно зарахувати відбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 10.02.2016 року, оскільки він даним вироком засуджений за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, 70 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік за вчинення злочинів у період з 09.05.2015 року по 23.07.2015 року, а злочин, за який він засуджується до позбавлення волі, вчинений ним до постановлення вище вказаного вироку, тобто 01.09.2015 року.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України до строку призначеного покарання зарахувати відбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 10.02.2016 року, і остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов”язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком чинності залишити домашній арешт.
Речові докази: мобільний телефон марки «Lenovo-A-680» в корпусі білого кольору, який знаходився у чохлі, і в якому знаходилися сім-картки мобільного оператора «Лайф» та «МТС», а також картка пам'яті об'ємом 16 Гб, - залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно, після його проголошення, вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня, після ухвалення, надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні: потерпілому ОСОБА_6 та його законному представнику ОСОБА_8