печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36673/16-к
30 липня 2016 року
ОСОБА_1 підозрюється у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Старший слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим із прокурором, про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, Кримінальний кодекс України не передбачає звільнення особи від покарання з випробуванням у разі засудження за корупційний злочин, у зв'язку з чим підозрюваний може переховуватися від слідства та суду. Крім того останній з метою зашкодити проведенню швидкого, повного та неупередженого розслідування, може незаконно вплинути на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на депутатів та працівників виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, заявника ОСОБА_3 , інших осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і які будуть викликані органом досудового розслідування для давання показань та існує можливість впливу ОСОБА_1 на іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні. Також, враховуючи тяжкість злочину, особу підозрюваного та те, що всіх винних осіб наразі не встановлено та до кримінальної відповідальності не притягнуто, ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема і шляхом приховування слідів вчиненого ним та його поплічниками злочину, пов'язаних з цим інших правопорушень та з метою не викриття його у вчиненні злочину, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з викладених в ньому підстав та просив його задовольнити.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував пославшись на те, що підозра не обгрунтована, обставини, зазначені в клопотанні не підтверджені наданими до нього даказами, ризики зазначені в клопотанні формально та не конкретно, а розмір альтернативної застави, яку просить визначити орган досудового розслідування не співрозмірний з доходами та матеріальним станом підозрюваного, який не працює та не має власності. Також захисник просив врахувати позитивні дані про особу підозрюваного, наявність сталих соціальних зв'язків, та те, що останній є інвалідом 2-ї групи.
Підозрюваний ОСОБА_1 також заперечував проти задоволення клопотання підтримавши думку свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, пояснення захисника- адвоката ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_1 , вивчивши в нарадчій кімнаті клопотання та долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001311 від 25.05.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
У ході досудового розслідування, 29.07.2016 року ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України та 29.07.2016 року йому оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.
Як особа ОСОБА_1 характеризується позитивно, має визначене місце проживання та родинні зв'язки, разом з тим останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Незважаючи на позитивні дані про особу підозрюваного, слідчий суддя на виконання зазначених вище вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, конкретні обставини вчинення злочину, а також наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження і вважає доцільним з метою запобігання визначеним ст.177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Позитивні характеристики підозрюваного, його сімейний стан та стан здоров'я, на які посилається захисник, не можуть бути безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених п.п. 1-4 ст. 177 КПК України та на які посилається в клопотанні орган досудового розслідування. Будь-яких доказів щодо неможливості перебування ОСОБА_1 в умовах тримання під вартою слідчому судді не надано.
Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, суд обирає ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , позитивні дані про його особу, а також стан його здоров'я, матеріальний стан, слідчий суддя вважає доцільним на підставі абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу в розмірі 4 582 455 грн., яка відповідає розміру наданої неправомірної вигоди, що є предметом злочинних дій, буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193,194 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою рахувати з часу затримання з 29.07.2016 року.
Строк дії ухвали визначити до 26 вересня 2016 року включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави, зобов'язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду і слідчого для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Розмір застави визначити в сумі 4 582 455 грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:
р/р 373 110 010 028 07;
МФО (код банку) 820019;
ЗКПО 02 896 745;
ЄДРПОУ банку: 38004897;
Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:
- не відлучатися з м. Черкаси в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій, свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
- утримуватися від спілкування із депутатами та працівниками виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області;
- не відвідувати адміністративне приміщення Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 28 вересня 2016 року включно ( в межах строку досудового розслідування).
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя -