м. Чернівці «02» серпня 2016 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
та учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015260140000495 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луза, Кіровської області, Російська Федерація, мешканця АДРЕСА_1 , гр.. України, в порядку ст.89 КК України раніше не судимого, обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1КК України,-
Вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 31 травня 2016 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України і йому призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до набрання вироку законної сили залишено у виді тримання під вартою, строк відбування покарання йому вирішено обчислювати з 31 травня 2016 року.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 122 грн. 76 коп. процесуальних витрат на залучення експерта.
Вирішено долю речових доказів.
На цей вирок обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив звільнити його від відбування покарання з випробуванням. При цьому апелянт не навів будь-яких доводів на підтвердження своїх апеляційних вимог, а висловлює своє непогодження з вироком суду.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апелянта, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6 необхідно відмовити.
Вироком суду встановлено, що 27.10.2015 року, приблизно о 23.00 год. ОСОБА_6 , знаходячись в приміщенні будинку по АДРЕСА_2 , в ході виниклого з ОСОБА_8 конфлікту, переслідуючи умисел спрямований на спричинення останньому тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_8 один удар ножем в область грудної клітки, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження у виді проникаючої колото-різаної рани лівої половини грудної клітки з пошкодженням діафрагми, стінки стравоходу та шлунка, які є небезпечні для життя в момент заподіяння.
Винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, що наведені у вироку, підтверджується дослідженими в суді доказами, яким дана правильна юридична оцінка.
Оскільки обвинувачений в поданій апеляційній скарзі не оспорює фактичні обставини справи, обсяг обвинувачення та правильність кваліфікації дій, колегія суддів, керуючись ст. 404 КПК України, не наводить доводів на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які ніким не оспорено.
Що стосується призначеного обвинуваченому покарання, колегія суддів вважає, що воно призначено йому у відповідності до вимог ст.ст. 65, 66 КК України, з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу, а також усіх обставин справи.
Так, при призначенні ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції врахував тяжкість вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.
Зокрема, суд врахував щире каяття обвинуваченого, сприяння в розкритті злочину, часткове відшкодування потерпілому майнової шкоди та стан здоров'я обвинуваченого і обґрунтовано визнав ці обставини такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і з урахуванням даних про особу винного, прийшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст.121 ч.1 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 вчинив умисний тяжкий злочин проти особи, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного умисного злочину проти життя та здоров'я особи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
Підстав для зміни вироку та звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області,-
В задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 - відмовити, а вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 31 травня 2016 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в порядку касаційного провадження до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_6 в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2