13 липня 2016 року м. Київ К/800/53057/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2012
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013
у справі № 2а/1570/10805/2011 Одеського окружного адміністративного суду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алакозай" (далі - ТОВ "Алакозай")
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Одеси (далі - СДПІ)
про скасування податкового повідомлення рішення,
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013, позов ТОВ "Алакозай" задоволено: визнано протиправним податкове повідомлення - рішення форми "В 4" від 02.12.2011 № 0000641520, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за вересень2011 року на 3 379 331,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції, встановлені пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (далі - ПК), у розмірі 1689 665,50 грн.
У касаційній скарзі СДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
СДПІ проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ "Алакозай" у податкові звітності з ПДВ, за підсумками якої складено акт від 18.11.2011 № 435/15-2/31432553/91. Згідно із висновками вказаного акту ТОВ "Алакозай" в порушення підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК та згідно матеріалів акту планової виїзної перевірки від 13.05.2011 № 230/15-2/31432553/34 за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, пункту 4.2 статті 4, підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6, підпункту "д" підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (втратив чинність з 01.01.2011 у зв'язку з набранням чинності ПК; далі - Закон № 168/97-ВР), ТОВ "Алакозай" при складанні податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року були допущені методологічні та арифметичні помилки, які призвели до завищення залишку від'ємного значення суми ПДВ, який (залишок) після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 3 379 331,00 грн. (а.с. 8 - 13).
На підставі цього акта та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 ПК СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір.
У судовому процесі встановлено, що фактично підставою для висновку про завищення залишку від'ємного значення суми ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 3379331,00 грн., стало те, що товариство при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року не врахувало результати попередньої перевірки, викладені у акті від 13.05.2011 № 230/15-2/31432553/34 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Алакозай" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, якою, окрім іншого, встановлено порушення товариством підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, пункту 4.2 статті 4, підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6, підпункту "д" підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за липень - жовтень 2010 року на загальну суму 3 900 107,00 грн. За наслідками цієї перевірки СДПІ стосовно ТОВ "Алакозай" прийняті податкові повідомлення - рішення від 31.05.2011 № 0000221520, № 0000181520, № 0000211520, № 0000231520, № 0000191520, № 0000201520. В акті ж перевірки від 18.11.2011 № 435/15-2/31432553/91 відсутній опис порушень, які стали підставою для висновку про допущення ТОВ "Алакозай" податкового правопорушення, або зазначення арифметичної помилки, яка, за висновком контролюючого органу, була допущена ТОВ "Алакозай" при поданні податкової декларації за вересень 2011 року. При цьому визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 31.05.2011 № 0000221520, № 0000181520, № 0000211520, № 0000231520, № 0000191520, № 0000201520 суми грошових зобов'язань на дату подання позивачем зазначеної податкової декларації є неузгодженими, оскільки, як встановив суд, ТОВ "Алакозай" оскаржило їх в судовому порядку (постанова Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2011 у адміністративній справа № 2а/1570/4254/2011 про часткове задоволення позову ТОВ "Алакозай" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 31.05.2011 № 0000221520, № 0000181520, № 0000211520, № 0000231520, № 0000191520, № 0000201520 не набрала законної сили внаслідок її оскарження до Одеського апеляційного адміністративного суду).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що висновок контролюючого органу щодо порушення ТОВ "Алакозай" підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК є помилковим, оскільки нарахована контролюючим органом сума грошових зобов'язань з ПДВ, зменшений розмір від'ємного значення суми ПДВ, зменшена сума бюджетного відшкодування згідно з податковими повідомленням-рішенням від 31.05.2011 № 0000211520, № 0000231520, № 0000191520 відповідно є неузгодженими, а тому ТОВ "Алакозай" не було зобов'язане зменшити залишок від'ємного значення суми ПДВ в податковій декларації за вересень 2011 року з врахуванням цих податкових повідомлень-рішень, на чому власне і наполягає СДПІ, заперечуючи проти позову.
Згідно з пунктом 54.3 статті 54 ПК контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Встановивши, що станом на 02.12.2011 (дата прийняття СДПІ податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі) спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 31.05.2011 № 0000211520, № 0000231520, № 0000191520 між сторонами не вирішено, суди попередніх інстанцій дійшли юридично правильного висновку щодо юридичної оцінки податкового повідомлення-рішення від 02.12.2011 № 0000641520 як неправомірного та наявності у зв'язку з цим підстав для його скасування.
Відповідно до частини 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі (частина 2 цієї статті).
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Є.А. Усенко
Судді О.А. Веденяпін
М.П. Зайцев