АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Іменем України
27 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО УДПтС України в м. Києві та Київській області матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , який діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року,
за участю прокурора - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року у кримінальному провадженні №12014100040006481, внесеному 27.05.2014 р. до ЄРДР, задоволено клопотання старшого слідчого Дніпровського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_10 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Кременчук, Полтавської області, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; без постійного місця проживання в м. Києві, несудимий. -
якому оголошена підозра у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 1 ст. 263; ч. 4 ст. 358 КК України.
Продовжено підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 14 липня 2016 року включно.
Одночасно підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі двохсот мінімальних заробітних плат, що складає 275 600 (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот) гривень у національній грошовій одиниці України.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_6 , у разі внесення застави, покладено наступні обов'язки:
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання;
- здати, за наявності, на зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Як визнав установленим в ухвалі слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_10 , про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою в межах строку досудового розслідування, існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування вчасно, в зв'язку із чим у кримінальному провадженні потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, проведення яких потребує часу, при цьому враховуючи необхідність дотримання положень ст. ст. 177, 178 КПК України й практики Європейського Суду з прав людини, які потребують урахування тяжкості покарання, що може загрожувати підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні діянь, в яких він підозрюється, характер і обставини вчинення кримінальних правопорушень, наявність необхідності забезпечення суспільного інтересу з метою об'єктивності досудового розслідування, при цьому ж, враховуючи всі позитивні характеристики та дані про особу підозрюваного, прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що він може намагатися переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, а відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 в подальшому при здійсненні досудового розслідування належить утримувати під вартою.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, необгрунтованою, невмотивованою, постановленою з грубим порушенням процесуального права просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 14.06.2016 р. про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_9 відмовити.
В обгрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України, в свою чергу слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Києва своїм рішенням у вступній частині додатково кваліфікував дії підозрюваного у тому, що останній підозрюється також у вчиненні додаткового кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України. Разом з цим, документи, якими мало б бути підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим фактично до суду надано не було. Викладені слідчим формулювання необхідності продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою не є конкретними та містять прогалини стосовно часу та місця скоєння окремих кримінальних правопорушень (підроблення офіційних документів), а посилання щодо вчинення ОСОБА_6 окремих дій не підтверджувались наданими слідчим матеріалами (щодо подання оголошення про продаж квартири).
Також апелянт зазначає, що ОСОБА_6 раніше не судимий, до кримінальної або адміністративної відповідальності не притягався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має громадянство України та постійне місце реєстрації, є інвалідом II групи (діабет), та потребує постійного вживання інсуліну, що в умовах СІЗО є проблематичним. На противагу доводам слідчого щодо відсутності у ОСОБА_6 стабільного джерела прибутку, вказує, що ОСОБА_6 отримує пенсію по інвалідності.
Крім того, звертає увагу суду на те, що по кримінальному провадженню потерпілі або цивільні позивачі фактично відсутні, оскільки слідчим не надано відповідних постанов про визнання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 або ОСОБА_13 потерпілими, також окрім протоколів допитів зазначених осіб, надані слідчим до клопотання матеріали не містять заяв про визнання таких фізичних осіб потерпілими або заяв від них про вчинення кримінального правопорушення, як це передбачено ст. 55 КПК України.
Одночасно вказує, що до клопотання слідчим не було надано докази, якими підтверджується вина ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, також в клопотанні слідчого не містяться відомості коли та за яких обставин ОСОБА_14 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскарженої ухвали слідчого судді, доводи підозрюваного та його захисника щодо обставин викладених в апеляційній скарзі в інтересах підозрюваного, яку вони підтримали в судовому засіданні апеляційного суду за наведених у ній обставин і просили про її задоволення, доводи прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та необхідність залишити її без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, перевіривши, обговоривши та обміркувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Як убачається з ухвали слідчого судді, в провадженні СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12014100040006481 від 27.05.2014 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України.
15.04.2016 року ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12016100040005254 оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
16.04.2016 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 10.06.2016 року.
У подальшому прокурором відділу Київської місцевої прокуратури №4 м. Києва ОСОБА_10 31.05.2016 року винесено постанову про об'єднання кримінальних проваджень №12016100040005254, №12014100040006481 та №12016100040005337 в одне провадження під №12014100040006481.
31.05.2016 року ОСОБА_6 повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України.
10.06.2016 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва продовжено строк тримання ОСОБА_6 під вартою до 15.06.2016 року.
13.06.2016 року ОСОБА_6 повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Між тим, строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №12014100040006481 від 27.05.2014 року продовжено постановою керівника Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_15 від 14.06.2016 року до трьох місяців.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належно дотримані.
Задовольняючи клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики переховування підозрюваного від правосуддя, які вимірюються суворістю можливого покарання, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, знищення або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні іншим чином не зменшились.
Також, слідчий суддя місцевого суду ретельно дослідив доводи клопотання слідчого відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_6 під вартою. При цьому для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні процесуальних та слідчих (розшукових) дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена керівником Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_15 при винесенні процесуального рішення постанови про продовження строку досудового розслідування від 14.06.2016 р. та підтверджена в судовому засіданні матеріалами клопотання.
При цьому слідчий суддя врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_6 підозрюється, дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, ті обставини, що на даній стадії досудового розслідування не можливо провести всі заплановані слідчі дії направлені на встановлення фактичних обставин справи, на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Продовживши строк утримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, суд на законних підставах продовжив йому заставу в розмірі 200 мінімальних заробітних плат, що становить 275 600 грн. З таким рішенням слідчого судді погоджується колегія суддів, оскільки такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість злочинів у вчиненні яких він підозрюється, а тому правильно визначив ОСОБА_6 саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України та буде достатнім для виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він всебічно та у повному обсязі довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_6 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Доводи захисника про відсутність правових підстав для продовження такого виключного запобіжного заходу та недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не грунтуються на матеріалах судового провадження.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обгрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 199, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 14 червня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого Дніпровського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні під №12014100040006481, внесеному 27.05.2014 року до ЄРДР, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 3 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 1 ст. 263; ч. 4 ст. 358 КК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 14 липня 2016 року включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі двохсот мінімальних заробітних плат, що складає 275 600 (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот) гривень у національній грошовій одиниці України, а також покладенням процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє на захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_16 ОСОБА_17 ф і м о в а