22 липня 2016 року м. Київ К/800/19949/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Кобилянський М.Г., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 - представника позивача ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про нарахування та стягнення заборгованості з грошового забезпечення,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
зобов'язати відповідачів нарахувати невиплачене грошове забезпечення у виді 50% надбавки за час відсторонення від службових обов'язків за період з 8 листопада 2008 року по 8 листопада 2011 року в розмірі 33534 грн;
стягнути з відповідачів невиплачене грошове забезпечення у виді 50% надбавки за час відсторонення від службових обов'язків за період з 8 листопада 2008 року по 8 листопада 2011 року в розмірі 33534 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позову суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що з Тимчасового положення про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу МНС України, затвердженим наказом МНС України від 27 квітня 2005 року № 139, та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499, вбачається, що право на отримання надбавки за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань виникає у особи рядового і начальницького складу МНС України за наявності двох умов: виконання нею особливо важливих завдань під час проходження служби та наказ начальника відповідного територіального органу щодо встановлення такої надбавки, яким також визначається її розмір - до 50% відсотків, виходячи з кваліфікації особи, професійного ризику та необхідності виконання особливо важливих завдань з врахуванням асигнувань на грошове забезпечення на поточний рік. Судами встановлено, що ні до відсторонення від виконання службових обов'язків, ні після того, жодних наказів щодо встановлення позивачу надбавки за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та/або виконання особливо важливих завдань не приймалось та відповідно її розмір не встановлювався, після 5 лютого 2007 року позивач взагалі не виконував своїх службових обов'язків, а отже, не міг виконувати особливо важливі завдання, за які керівник міг би встановлювати надбавку. Тому підстави для нарахування та стягнення вказаного грошового забезпечення відсутні.
Представником позивача подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов повністю.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставини, які зазначені представником позивача у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами першої та апеляційної інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. ст. 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 - представника позивача ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про нарахування та стягнення заборгованості з грошового забезпечення.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя М.Г. Кобилянський