20 липня 2016 року м. Київ К/800/13789/16
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Юрченко В.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Конка-Оріхів" (далі - Товариство)
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2016
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016
у справі № 808/6218/13-а (СН/808/43/15)
за позовом Товариства
до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Управління)
про скасування рішення про застосування фінансових санкцій.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
У липні 2013 року Товариство звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасування рішення Управління від 28.05.2013 № 150220, згідно з яким Товариство притягнуто до відповідальності у вигляді 152 701,56 грн. штрафних санкцій за порушення порядку маркування акцизними марками алкогольної продукції.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.08.2015 рішення попередніх судових інстанцій зі спору скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016, позов Товариства залишено без розгляду з мотивів повторного нез'явлення позивача у судове засідання без поважної причини.
Посилаючись на невідповідність висновків судів нормам процесуального права та дійсним обставинам справи, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові акти та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що причиною неодноразового відкладення розгляду справи було зупинення провадження у справі за клопотанням позивача, а не нез'явлення його представника у судове засідання.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України не вбачає правових підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, у судові засідання Запорізького окружного адміністративного суду, призначені на 26.11.2015, 21.12.2015, 21.01.2016 та на 10.02.2016, позивач не з'явився, не повідомивши про причини неявки.
Відповідно до частини третьої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналогічний припис міститься також у пункті 4 частини першої статті 155 КАС, яким передбачено, що позов підлягає залишенню без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Керуючись наведеними процесуальними нормами, суд першої інстанції з огляду на неодноразове неприбуття представника позивача (якого було в установленому порядку повідомлено про дату, час і місце проведення судового засідання) цілком правомірно залишив позов Товариства без розгляду.
Посилання позивача на подання ним клопотань про зупинення провадження у справі (які задовольнялися судом) не спростовують висновки судів, покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень. Адже процесуальний обов'язок позивача забезпечити явку його представника у судове засідання не залежить ані від подання ним клопотань, ані від процесуальних дій суду із зупинення провадження у справі.
Слід зазначити, що в силу частини другої статті 49 КАС особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки суду, а й осіб, які беруть участь у справі.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров'я, оскільки вони пов'язані з форс-мажорними обставинами.
Таким чином, неодноразова неявка позивача, яким було ініційовано судовий спір, без поважних причин у судове засідання цілком об'єктивно була розцінена судами як зловживання сторони своїми процесуальними правами, що є неприпустимим.
З урахуванням викладеного підстав для скасування оскаржуваних ухвал судів першої та апеляційної інстанцій не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Конка-Оріхів" відхилити, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 у справі № 808/6218/13-а (СН/808/43/15) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:Г.К. Голубєва
В.П. Юрченко