21 липня 2016 року м. Київ К/800/11754/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Островича С.Е., Степашка О.І., Сіроша М. В.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Інвест-1" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Інвест-1" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" (далі - ТОВ "Девелопмент Інвест-1") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі) в якому просить визнати скасувати рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2016 року позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2016 року та прийнято нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ТОВ "Девелопмент Інвест-1" відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ "Девелопмент Інвест-1" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2016 року в частині позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, в частині вимоги про скасування наказу про проведення перевірки направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
10.12.2014 року ДПІ у Печерському районі на адресу ТОВ «Девелопмент-Інвест-1» було направлено запит за підписом начальника про надання інформації та її документального підтвердження, в якому зазначено, що за результатами аналізу податкової інформації та її документального підтвердження, надіслання якого обґрунтовано тим, що результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законодавством порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. У зв'язку з цим від платника податків вимагалося надати копії документів по взаємовідносинах з ТОВ «Мелана» за вересень 2014 року та інших документів (дозвільних документів на ведення будівельних робіт) на підтвердження фінансово-господарських можливостей для ведення господарської діяльності.
На виконання вимог вказаного запиту податкового органу позивачем листом від 24.12.2014 року №12/14-1 було надано частину запитуваних документів.
20.01.2015 року ДПІ у Печерському районі прийнято наказ №107 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Девелопмент-Інвест-1».
В тексті наказу зазначено підставою для його винесення п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та у зв'язку з отриманням додаткової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення ТОВ «Девелопмент-Інвест-1» податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «МЕЛАНА» за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року.
На підставі вказаного наказу відповідачем виписано повідомлення про запрошення від 21.01.2015 року, в якому зазначено про запрошення керівника ТОВ «Девелопмент-Інвест-1» до ДПІ в Печерському районі м. Києва 28 січня 2015 року для підписання акту (довідки) документальної позапланової невиїзної перевірки, ознайомлення та підписання протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, було виписано повідомлення про проведення перевірки ТОВ «Девелопмент-Інвест-1» з 28 січня 2015 року.
Вказані наказ та запрошення були направлені позивачу та отримані ним 23.01.2015 року, що підтверджується копією зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.
Посилаючись на ту обставину, що повідомлення про проведення перевірки та запрошення підприємством не отримано, позивач 26.01.2015 звернувся до відповідача з листом, в якому просив повідомити про дату, час та місце проведення перевірки підприємства згідно з наказом від 20.01.2015 року, відповідь на який, як зазначає позивач, він не отримав.
На підставі спірного наказу відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Мелана» за період із 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року. За результатами перевірки складено акт від 28 січня 2015 року №78/26-55-22-09/34351158.
Перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) за вересень 2014 року на загальну суму 433825,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 лютого 2015 року №15826552209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 433825,00 грн. за основним платежем та у розмірі 108456,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
За результатами адміністративного (досудового) оскарження, вказане рішення залишено без змін, а скарги платника податків - без задоволення.
Вважаючи наказ на проведення перевірки та податкове повідомлення-рішення, що винесене за наслідками такої перевірки протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані наказ про проведення перевірки та податкове-повідомлення-рішення винесені відповідачем з порушенням закону, у зв'язку з чим підлягають скасуванню, але суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення дійшов протилежного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Щодо скасування наказу №107 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Девелопмент-Інвест-1», судом апеляційної інстанції зазначено наступне.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з положеннями пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що запит про надання інформації контролюючим органом було направлено позивачу у зв'язку з тим, що за результатами аналізу податкової інформації та її документального підтвердження, надіслання якого обґрунтовано тим, що результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законодавством порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. У зв'язку з цим від платника податків вимагалося надати копії документів по взаємовідносинах з ТОВ «Мелана» за вересень 2014 року та інших документів (дозвільних документів на ведення будівельних робіт) на підтвердження фінансово-господарських можливостей для ведення господарської діяльності.
На виконання вимог вказаного запиту податкового органу позивачем листом від 24.12.2014 № 12/14-1 було надано частину запитуваних документів.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що отримання податковим органом відповіді платника податків на запит не виключає можливості призначення позапланової перевірки у випадку недостатності наданих відомостей або у випадку якщо надана інформація не спростовує виявлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, та потребує подальшої перевірки. Таким чином, у відповідача були наявні підстави, визначені Податковим кодексом для, проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно з підпунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказ, повідомлення та запрошення були направлені позивачу та отримані ним 23.01.2015, тобто до проведення перевірки, що проводилась в період з 26.01.2015 року по 28.01.2015 року.
Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування наказу відповідача № 107 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Девелопмент-Інвест-1».
Щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 16 лютого 2015 року №15826552209, судом апеляційної інстанції зазначено наступне.
Між позивачем (замовник) та ТОВ «Мелана» (підрядник) укладено договір підряду №02/06/14 від 02 червня 2014 року (далі - договір підряду), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується своїми та залученими силами і засобами якісно виконати роботи (ремонтні загально-будівельні та спеціальні види робіт), зазначені в проектно-кошторисній документації, а замовник зобов'язується надати об'єкт (м. Полтава, вул. Ковпака, 26) для виконання підрядником робіт, по завершенню робіт прийняти й оплатити вартість виконаних робіт. Вартість робіт і матеріалів визначається договірною ціною, актами виконаних робіт (КБ-2в) та довідкою (КБ-3), проектно-кошторисною документацією і додатковими угодами, що є невід'ємними частинами договору. За умовами договору приймання-передача робіт, зазначених у проектно-кошторисній документації здійснюється протягом п'яти робочих днів з моменту закінчення всіх робіт та завершується підписанням сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт (КБ-2в) та довідки (КБ-3) На підтвердження виконання договору підряду позивачем надано: договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи, акт приймання виконаних будівельних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, податкову накладну, платіжне доручення, ліцензію ТОВ «Мелана» на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що надані первинні документи не є достатніми доказами фактичного здійснення господарських операцій, оскільки акти приймання-передачі виконаних робіт та довідки, що згідно з умовами договору підряду є основними документами, що підтверджують фактичне здійснення господарської операції, не містять обов'язкових реквізитів, а саме зазначення прізвищ та посад осіб, які їх підписали, а позивачем не надано інших підтверджуючих документів того, що підрядні роботи були виконані саме ТОВ «Мелана».
Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Тобто, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».
Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».
Судом апеляційної інстанції встановлено, що окремі первинні документи на виконання спірних господарських операцій не відповідають встановленим вимогам у зв'язку з відсутністю обов'язкових реквізитів.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що надані позивачем первинні документи не підтверджують реальне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Мелана» у спірний період та наявність господарської мети при їх здійсненні, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок завищення від'ємного значення з податку на додану вартість відповідає дійсним обставинам справи.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позовні вимоги ТОВ "Девелопмент Інвест-1" є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Інвест-1" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко
М. В. Сірош